Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками судові спори у сфері сільськогосподарської кооперації, а саме:

1. Поняття, види та ознаки сільськогосподарського кооперативу.
2. Генеза розвитку правового статусу сільськогосподарських кооперативів.
3. Законодавчі вимоги та етапи створення сільськогосподарських кооперативів.
4. Установчі документи та державна реєстрація сільськогосподарського кооперативу.
5. Органи управління сільськогосподарським кооперативом, їх повноваження.
6. Трактування ВС правової природи рішень загальних зборів сільськогосподарських кооперативів:
- правові наслідки, прийняття загальними зборами сільськогосподарського кооперативу рішень за результатами розгляду питань, які не відповідають порядку денному;
- неповідомлення членів кооперативу про скликання позачергових загальних зборів сільськогосподарського кооперативу;
- прийняття загальними зборами сільськогосподарського кооперативу рішень за відсутності кворуму;
- порушення порядок голосування на загальних зборах учасників (засновників) кооперативу;
- форма довіреності на участь у загальних зборах сільськогосподарського кооперативу.
7. Статутний капітал та фонди сільськогосподарського кооперативу.
8. Проблемні аспекти визначення частки члена кооперативу в майні сільськогосподарського кооперативу та її повернення при припиненні членства.
9. Підстави, порядок та правові наслідки припинення членства в сільськогосподарському кооперативі.
10. Земельні правовідносини за участі сільськогосподарських кооперативів.
11. Підстави та порядок припинення сільськогосподарського кооперативу.

У рамках характеристики судових спорів у сфері сільськогосподарської кооперації акцентовано на наступному:

1. Поняття, види та ознаки сільськогосподарського кооперативу

Сільськогосподарський кооператив — це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції та добровільно об’єдналися на основі членства і на засадах самоврядування для провадження спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб.

Зазначено такі види діяльності сільськогосподарських кооперативів: виробнича, обслуговуюча, переробна, заготівельно-збутова та постачальницька.

За метою діяльності виділяються сільськогосподарські кооперативи, що здійснюють діяльність з метою отримання прибутку, та кооперативи, які здійснюють діяльність без мети отримання прибутку.

Для прибуткового сільськогосподарського кооперативу передбачена можливість надання послуг та здійснення операцій з особами, які не є його членами або асоційованими членами, за умови, що сумарна вартість таких послуг та операцій не перевищує 20 відсотків виручки кооперативу за рік.

Окремою ознакою кооперативу є членство та корпоративний характер відносин між членами і кооперативом. Верховний Суд зазначив, що члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між членами та кооперативом, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними. Такий висновок викладено у постанові КГС ВС від 04 травня 2023 року у справі № 911/3656/20.

2. Генеза розвитку правового статусу сільськогосподарських кооперативів

Зазначено сучасну нормативну основу регулювання, зокрема Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 21 липня 2020 року та постанову Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 року № 175 «Про затвердження модельних статутів сільськогосподарського кооперативу».

Також наведено Державну стратегію регіонального розвитку на 2021–2027 роки, Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року і Державну цільову економічну програму розвитку тваринництва на період до 2033 року.

Інших відомостей для розкриття саме історичної генези правового статусу кооперативів джерело не містить.

3. Законодавчі вимоги та етапи створення сільськогосподарських кооперативів

Загальними умовами створення кооперативу визначено добровільність його створення засновниками, можливість заснування громадянами України, іноземцями та юридичними особами, прийняття рішення про створення установчими зборами, мінімальну чисельність членів не менше трьох осіб та наявність статуту як установчого документа.

Отже, процес створення передбачає добровільне об’єднання засновників, проведення установчих зборів, прийняття ними рішення про створення кооперативу, формування складу членів та затвердження статуту.

Деталізованої процедури державної реєстрації, строків та переліку документів для реєстрації у джерелі не наведено.

4. Установчі документи та державна реєстрація сільськогосподарського кооперативу

Установчим документом сільськогосподарського кооперативу є статут.

Окремо зазначено постанову Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 року № 175, якою затверджено модельні статути сільськогосподарського кооперативу.

Водночас конкретний зміст статуту, порядок його затвердження, перелік документів для державної реєстрації та безпосередня процедура державної реєстрації у джерелі не розкриті.

5. Органи управління сільськогосподарським кооперативом, їх повноваження

До органів управління сільськогосподарським кооперативом належать загальні збори, правління та ревізійна комісія.

Найбільш детально розглянуто діяльність загальних зборів, оскільки саме щодо їхніх рішень Верховний Суд сформулював низку правових позицій.

Зокрема, судова практика стосується законності рішень загальних зборів, дотримання порядку їх скликання та проведення, наявності кворуму, права членів брати участь в управлінні кооперативом та належного повідомлення членів про збори.

Конкретний перелік повноважень правління та ревізійної комісії у джерелі не наведено.

6. Трактування ВС правової природи рішень загальних зборів сільськогосподарських кооперативів

Верховний Суд виходить із того, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, акціонерів або членів юридичної особи можуть бути невідповідність рішення нормам законодавства, порушення вимог закону або установчих документів під час скликання та проведення зборів, а також позбавлення учасника, акціонера чи члена можливості взяти участь у загальних зборах.

Такий правовий висновок наведено у постанові КГС ВС від 02 листопада 2023 року у справі № 918/919/22.

Рішення за результатами розгляду питань, які не відповідають порядку денному:

У постанові КГС ВС від 06 серпня 2020 року у справі № 918/636/19 встановлено порушення права члена кооперативу на участь в управлінні ним у зв’язку зі зміною завчасно доведених до відома учасників питань порядку денного та нечітким їх формулюванням.

Верховний Суд звернув увагу, що такі порушення позбавили члена кооперативу можливості належним чином підготуватися до розгляду відповідних питань на загальних зборах.

Неповідомлення членів про позачергові загальні збори:

У постанові КГС ВС від 06 серпня 2020 року у справі № 918/636/19 зазначено, що неповідомлення позивача про скликання позачергових загальних зборів за 10 днів до дня їх проведення шляхом направлення письмового повідомлення із зазначенням дати, місця, часу проведення та порядку денного не є безумовною підставою для визнання прийнятих рішень недійсними.

Суд має оцінити, як саме таке порушення вплинуло на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Водночас у постанові ВС від 04 травня 2023 року у справі № 911/3656/20 зазначено, що повідомлення про збори виключно через оголошення у місцях скупчення людей без письмових індивідуальних повідомлень не гарантує дотримання прав членів кооперативу, особливо якщо більшість свідків стверджує, що не знала про проведення зборів.

Прийняття рішень за відсутності кворуму:

Прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або прийняття відповідного рішення є безумовною підставою для визнання таких рішень недійсними.

Ця обставина є самостійною та достатньою підставою для визнання рішень загальних зборів членів кооперативу недійсними.

Такий висновок наведено у постанові КГС ВС від 08 травня 2018 року у справі № 927/539/17.

Крім того, у постанові ВС у складі КГС від 31 січня 2024 року у справі № 911/1371/22 зазначено, що самостійною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним є також неможливість встановити судом наявність необхідного кворуму.

Порушення порядку голосування:

У постанові КЦС ВС від 18 березня 2025 року у справі № 916/5638/23 зазначено, що незаконне переведення особи з членів кооперативу до асоційованих членів змінює пропорцію розподілу її голосів у загальній кількості голосів усіх членів кооперативу під час голосування на загальних зборах.

Суд визнав недійсним рішення загальних зборів про таке переведення, оскільки голова сільськогосподарського кооперативу не приймав передбаченого законом та статутом рішення, а загальні збори не могли самостійно прийняти таке рішення.

Форма довіреності на участь у загальних зборах:

У постанові КГС ВС від 12 липня 2023 року у справі № 906/907/21 зазначено, що оскільки рішення зборів членів кооперативу оформлюються протоколом у письмовій формі, довіреність на участь у таких зборах також має бути письмовою.

Водночас обов’язкового нотаріального посвідчення такої довіреності Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та Закон України «Про кооперацію» не передбачають.

7. Статутний капітал та фонди сільськогосподарського кооперативу

Майнової структури сільськогосподарського кооперативу належать статутний капітал, фонд розвитку та резервний.

Щодо прав членів на майно кооперативу Верховний Суд у постанові КГС ВС від 28 вересня 2022 року у справі № 918/638/21 зазначив, що члени кооперативу не мають права на все майно кооперативу.

Частка кожного члена кооперативу в майні визначається в межах його персоніфікованого паю, тоді як решта майна залишається у власності кооперативу.

Інформація про порядок формування та використання кожного із зазначених фондів у джерелі детально не розкрита.

8. Проблемні аспекти визначення частки члена кооперативу в майні та її повернення при припиненні членства

Верховний Суд розмежовує майно кооперативу та персоніфікований пай його члена.

У постанові КГС ВС від 28 вересня 2022 року у справі № 918/638/21 зазначено, що член кооперативу не має права на все майно юридичної особи, а його частка визначається в межах персоніфікованого паю. Інше майно залишається у власності кооперативу.

Важливим правовим наслідком припинення членства є виплата вартості паю. У постанові ВС від 04 травня 2023 року у справі № 911/3656/20 сформульовано висновок, що саме припинення членства в кооперативі тягне такий правовий наслідок, як виплата вартості паю.

У постанові ВС у складі КЦС від 17 вересня 2025 року у справі № 497/1451/19 суд також звертав увагу на необхідність з’ясування, чи є СВК правонаступником КСП щодо спірного майна, на якій правовій підставі це майно перебуває на балансі СВК, а також чи заперечується право позивача на майновий пай члена КСП та порядок виділення і передачі відповідної частки майна.

9. Підстави, порядок та правові наслідки припинення членства

У джерелі визначено такі підстави припинення членства у сільськогосподарському кооперативі: добровільний вихід на підставі заяви, несплата внесків та вкладу у порядку і розмірах, визначених відповідно до статуту, припинення участі у господарській діяльності кооперативу протягом шести місяців поспіль, якщо більший строк не встановлений статутом, смерть члена фізичної особи, визнання його померлим або безвісно відсутнім, ліквідація члена юридичної особи, а також припинення діяльності самого сільськогосподарського кооперативу.

При цьому Верховний Суд наголосив, що членство не припиняється автоматично лише через настання певної обставини.

У постанові КГС ВС від 28 вересня 2022 року у справі № 918/638/21 зазначено, що підставою припинення членства є відповідне рішення органу кооперативу, до компетенції якого статутом віднесено прийняття такого рішення, а чинне законодавство не передбачає автоматичного припинення членства лише з настанням певної обставини.

Аналогічний підхід застосовано у постанові КГС ВС від 06 жовтня 2022 року у справі № 918/722/20, де суд визнав помилковим висновок про автоматичне припинення участі у кооперативі через припинення трудової участі без відповідного рішення зборів його членів.

Водночас у постанові КГС ВС від 02 липня 2019 року у справі № 918/613/18 зазначено, що подання членом заяви про добровільний вихід є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов’язків учасника кооперативу, а момент виходу не залежить від реєстраційних дій.

У постанові КГС ВС від 09 березня 2023 року у справі № 910/1442/22 суд зазначив про відсутність підстав для виключення осіб зі складу членів або засновників кооперативу за рішенням суду, якщо позивачі не надали доказів скликання у встановленому порядку загальних зборів, до компетенції яких належить вирішення такого питання.

Правовим наслідком припинення членства є виплата вартості паю.

10. Земельні правовідносини за участі сільськогосподарських кооперативів

Статтею 20 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», наведеною у джерелі, передбачено, що право власності на земельну ділянку та право користування земельною ділянкою набуваються сільськогосподарським кооперативом відповідно до Земельного кодексу України.

Такі права зберігаються за кооперативом у разі входження до складу сільськогосподарського кооперативного об’єднання.

У постанові КГС ВС від 23 січня 2018 року у справі № 922/2433/14 зазначено, що законодавець передбачив спеціальний порядок набуття сільськогосподарським кооперативом прав на землю, який не передбачав автоматичного переходу таких прав, у тому числі прав на нерозподілені земельні паї, до кооперативу, створеного внаслідок реорганізації іншої юридичної особи.

У постанові ВС у складі КГС від 11 березня 2025 року у справі № 917/579/23 наголошено, що сама лише зміна назви в ЄДРПОУ або наявність того самого ідентифікаційного коду не є безумовним доказом переходу до нової юридичної особи всіх прав на землю.

За відсутності передавального акта або балансу неможливо підтвердити передачу земельних прав від КСП до ВСК.

Щодо невикористання земельної ділянки у постанові КГС ВС від 18 жовтня 2023 року у справі № 922/1806/21 зазначено, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є дією, тоді як невикористання є бездіяльністю.

За змістом статті 141 ЗК України невикористання земельної ділянки саме по собі не є самостійною підставою припинення права користування нею.

11. Підстави та порядок припинення сільськогосподарського кооперативу

У джерелі питання припинення сільськогосподарського кооперативу розглядається, зокрема, крізь призму його реорганізації та банкрутства.

Щодо реорганізації зазначено питання реорганізації сільськогосподарського кооперативу у спосіб виділу як підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання та повернення земельної ділянки власникові.

У сфері банкрутства Верховний Суд сформулював низку правових позицій.

У постанові КГС ВС від 11 лютого 2021 року у справі № 911/1423/19 зазначено, що суд не може з дотриманням принципу повноти дій ліквідатора розглянути його звіт і ліквідаційний баланс без розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні сільськогосподарського кооперативу до банкрутства.

У постанові ВС від 09 жовтня 2025 року у справі № 924/922/21 зазначено, що призначення особи керівником уже після виникнення фінансової кризи саме по собі не звільняє її від обов’язку звернутися до суду із заявою про банкрутство у встановлений законом строк.

У постанові ВС у складі КГС від 27 травня 2026 року у справі № 924/922/21 зазначено, що стягнення за частиною шостою статті 34 КУзПБ можливе після повного формування та реалізації ліквідаційної маси, проведення розрахунків із кредиторами та визначення остаточного некомпенсованого залишку боргів.

У постанові ВС у складі палати для розгляду справ про банкрутство КГС від 19 січня 2021 року у справі № 916/4181/14 зазначено, що з дня визнання сільськогосподарського кооперативу банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у нього не виникає обов’язку зі сплати податків і зборів, нарахованих за період після визнання боржника банкрутом.

Додатковою функцією суду незалежно від стадії провадження про банкрутство є запобігання фіктивному банкрутству сільськогосподарського кооперативу або доведенню його до банкрутства. Такий висновок міститься у постанові КГС ВС від 17 листопада 2022 року у справі № 924/1155/18.

Першоджерело  https://lnk.ua/lf6Aab8SK