Штучний інтелект: правове регулювання та виклики
Сергій Барбашин, адвокат та власник Barbashyn Law Firm, заступник голови Комітету інтелектуальної власності НААУ
Барбашин Сергій
03.04.2024

Штучний інтелект (далі – ШІ, АІ) сьогодні набирає неабиякої популярності та розвиває свої можливості, в різних сферах, включаючи бізнес, медицину, освіту, автомобільну промисловість, фінанси, розваги та багато інших. Очікується, що світовий розмір ринку ШІ досягне 733,7 млрд доларів до 2027 року, збільшившись на 42,2% з 2020 по 2027 рік. До 2025 року індустрія ШІ створить 2,3 млн робочих місць та внесе 15,7 трлн дол. у світову економіку до 2030 року.

Про те, як розвивається галузь штучного інтелекту в Україні та світі, який стан правового регулювання ШІ, його виклики та переваги, про все це розповів докладно під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Сергій Барбашин, адвокат та власник Barbashyn Law Firm, заступник голови комітету інтелектуальної власності НААУ.

На початку вебінару лектор до викликів, які виникають під час використання штучного інтелекту, відніс:

1.Необхідність наявності спільного регулювання та підходів;

2.Належність права власності на ШІ;

3.Належність авторських прав на роботи, створені ШІ;

4.Визначення обов’язків та відповідальності.

Окреслюючи стан правового регулювання штучного інтелекту, Сергій Барбашин розглянув досвід США та Великобританії у цьому питанні.

Зокрема, 30 жовтня 2023 року президент США Джо Байден видав виконавчий наказ про штучний інтелект (ШІ), спрямований на використання нової технології та управління ризиками, пов’язаними з нею. Наказ містить кілька нових положень, які зосереджені на таких сферах, як безпека, конфіденційність, захист працівників і інновацій. Водночас законодавча робота ведеться не лише на загально федеративному рівні, але й окремі штати розробляють власні закони про штучний інтелект.

Цікавий підхід до врегулювання штучного інтелекту передбачений у Великобританії, а саме пропонується створення міжгалузевої структури регулювання штучного інтелекту та рекомендації від окремих регуляторів щодо його використання за відсутності жорсткого регулювання.

В Україні Міністерством цифрової трансформації було представлено дорожню карту з регулювання штучного інтелекту. Серед цілей регулювання відзначено:

•Підтримка конкурентоспроможності бізнесу та забезпечення доступу до глобальних ринків;

•Розбудова бренду України як цифрової нації в галузі ШІ;

•Захист прав людини від ризиків розробки та використання систем зі штучним інтелектом;

•Створення та підтримання культури спів- та саморегулювання у сфері штучного інтелекту в Україні;

•Інтеграція в європейський ринок та імплементація стандартів ЄС як частина загального євроінтеграційного треку України.

Одним із лідерів регулювання штучного інтелекту став Європейський Союз. Зокрема, 13 березня 2024 року Європейський парламент прийняв Закон про штучний інтелект більшістю голосів. Закон після технічних уточнень має бути офіційно ухвалений Радою ЄС. Він набуде чинності через двадцять днів після його публікації в «Офіційному журналі» Євросоюзу і буде повністю застосовний через 24 місяці після набрання чинності, за низкою винятків.

Закон буде застосовуватись до постачальників, які розміщують або вводять в експлуатацію системи штучного інтелекту в Європейському Союзі, незалежно від того, чи знаходяться вони в ЄС, чи в третій країні.

Під час вебінару були розглянуті окремі положення Закону стосовно наступних питань:

1.Визначення АІ систем

Машинна система, розроблена для роботи з різним рівнем автономності, яка може демонструвати адаптивність після розміщення, і яка може для явних або прихованих цілей, генерувати інформацію  отриману з вхідних даних, про те як генерувати результати, такі як прогнози, матеріали, рекомендації або рішення, які можуть впливати на фізичне або віртуальне середовище.

2.Заборонені системи

Заборонено використання системи АІ, для визначення емоцій фізичної особи на робочому місці та в освітніх закладів, за винятком випадків, коли використання системи АІ передбачено з медичних або безпекових причин (стаття 5 Закону).

3.DEEP FAKE

Особи, які використовують систему штучного інтелекту для створення або обробки зображень, аудіо або відео, що є deep fake, повинні повідомити, що контент був штучно згенерований або змінений.

4.Штрафи

Згідно з рекомендаціями, наданими в  Законі про АІ, країни-члени ЄС самостійно встановлюють правила щодо штрафів та інших заходів забезпечення виконання. Штрафи повинні бути ефективними, пропорційними та стримувальними (Розділ ХІІ Закону).

Серед проблемних питань, які виникають у спільноті правників, стосовно регулювання штучного інтелекту, лектором були розглянуті наступні:

1.Кому належить система АІ?

2.Чи захищаються роботи, створені АІ, авторським правом?

3.Кому належать авторські права на твори, створені АІ?

4.Коли АІ робить помилку, хто відповідальний?

На завершення вебінару Сергій Барбашин зазначив, що для того, аби бізнесу відповідати новим вимогам, потрібно:

1.Визначити типи АІ, які створюються або використовуються;

2.Розробити технічні та юридичні документи з використання АІ;

3.Адаптувати системи штучного інтелекту відповідно до технічних вимог, викладених в АІ акті.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/vmh7s6wx

Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/48pezy53

Цікаві публікації лектора:

•Яка різниця між винаходом та корисною моделлю? https://tinyurl.com/4uajzcf7

•Чи захищені авторським правом твори, створені штучним інтелектом? https://tinyurl.com/rf6frd3x

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ