Чи завжди потрібно отримувати дозвіл автора на використання твору?
Сергій Барбашин, адвокат, власник Barbashyn Law Firm, Заступник голови комітету з Інтелектуальної власності НААУ, Голова UNBA NextGen, Віце-президент Європейської асоціації молодих адвокатів (EYBA)
Барбашин Сергій
31.01.2023

Сьогодні розглянемо питання чи завжди потрібно отримувати дозвіл автора на використання твору?

Відповідає Сергій Барбашин, адвокат, власник Barbashyn Law Firm, Заступник голови комітету з Інтелектуальної власності НААУ, Голова UNBA NextGen, Віце-президент Європейської асоціації молодих адвокатів (EYBA).

Запитання: Чи завжди потрібно отримувати дозвіл автора на використання твору?

Відповідь:

Статтями 22-28 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачені випадки, коли твір можна використовувати без згоди автора.

Зокрема, дозволено використання цитат опублікованого твору в обсязі, виправданому поставленою метою; використання літературних і художніх творів з навчальною метою; відтворення творів для висвітлення поточних подій у періодичних виданнях з інформаційною метою, для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою. Дозволяється публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній; відтворення творів в каталогах на публічних виставках; можна здійснювати адаптацію аудіовізуальних творів для людей з обмеженими можливостями; тощо.

Бібліотекам та архівам не заборонено відтворювати невеликі за обсягом твори з навчальною метою, для заміни чи відновлення непридатного примірника. Ці відтворення не повинні бути систематичними.

Володілець правомірно виготовленого примірника комп’ютерної програми має право без згоди автора виготовити одну копію комп’ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного примірника, якщо оригінал комп’ютерної програми буде втраченим; спостерігати, вивчати, досліджувати функціонування комп’ютерної програми з метою визначення ідей і принципів, що лежать в її основі.

Без дозволу автора та виплати авторської винагороди можна відтворювати твори у колі сім’ї чи в особистих цілях. Таке відтворення не стосується творів архітектури у формі будівель і споруд, репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва не з метою навчання. Аудіовізуальні твори теж можна відтворювати в особистих цілях, але з виплатою винагороди автору чи виконавцю.

Дозволяється вільно відтворювати твори установам та закладам, які здійснюють навчання, організовують виховний процес для осіб з обмеженими можливостями за умови, що твір відтворюється для використання особою з інвалідністю та установа обмежує подальше відтворення, розповсюдження творів .

Слід зазначити, що обсяг, виправданий поставленою метою, є спірним питанням. Для одних осіб певний обсяг може бути виправданий, для інших - ні.

Прикладом може слугувати постанова Верховного Суду № 761/10620/15-ц (провадження № 61-3837св18). Позивач звернувся до районного суду з метою захисту своїх авторських прав та просив стягнути компенсацію на його користь з ТОВ «Український тиждень» (відповідач). Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що він є професійним фотографом та відповідач використав його фото, на якому позує дівчинка у народному вбранні, без дозволу та без зазначення імені автора у своїй публікації. Фото було опубліковано у формі колажу. Відповідач у публікації лише зазначив посилання на другорядне джерело. Суд першої інстанції задовольнив позов частково та стягнув з ТОВ «Український тиждень» на користь позивача компенсацію у розмірі 67 543, 60 грн.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, додатково зазначив, що відтворення фотографічного твору відбулося не в обсязі, виправданому поставленою метою, а сприяло задоволенню тематичних інтересів певної групи читачів та позбавлено інформаційної мети. Відтворення відбулося без обов`язкового зазначення імені автора, а посилання на сайт виконано у спосіб, який не дозволяє пересічному читачу отримати інформацію про інше (попереднє) джерело такої публікації.

Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення районного суду та ухвалу апеляційного суду.