
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками поділ майна подружжя, а саме:
- 1. Коли можливий нерівний поділ майна?
- 2. Актуальні підходи ВС до поділу майна подружжя.
- 3. Партнер не дбав про матеріальне становище родини.
- 4. Інший з подружжя ухилявся від участі в утриманні дітей.
- 5. Колишній чоловік чи дружина приховали, знищили чи завдали шкоди спільному майну.
- 6. Екс-партнер витрачав спільне майно на шкоду інтересам сім’ї.
- 7. З позивачем проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, не є достатнім.
- 8. Майно, набуте у шлюбі внаслідок дарування.
- 9. Майно, набуте за час шлюбу, але за особисті кошти.
- 10. Визнання особистого майна спільною власністю та його поділ.
- 11. Встановлення факту проживання однією сім’єю.
- 12. Врахування боргів при поділі майна.
- 13. Користування майном лише одним з подружжя.
- 14. Поділ недобудованого будинку.
- 15. Поділ часток у спільному бізнесі.
У рамках характеристики поділу майна подружжя акцентовано на наступному:
1. Коли можливий нерівний поділ майна?
Підстави, прямо визначені законом:
Відповідно до ст. 70 СК України: суд може відступити від рівності часток за обставин, що мають істотне значення, зокрема:
- 1) якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї;
- 2) ухилявся від участі в утриманні дітей;
- 3) приховав, знищив чи пошкодив спільне майно;
- 4) витрачав його на шкоду інтересам сім’ї;
- 5) якщо з позивачем проживають діти, (в т.ч. непрацездатні повнолітні) за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, не є достатнім.
Визнання майна, набутого в шлюбі, приватною власністю:
- дарування;
- майно, придбане за особисті кошти.
Визнання особистого майна спільним:
- ремонт/покращення/ поліпшення житла;
- встановлення факту спільного проживання;
- поділ земельної ділянки при поділі побудованого на ній будинку.
Інші підстави:
- врахування боргів при поділі;
- поділ з урахуванням фактичного користування майном;
- стягнення компенсації за майно;
- поділ недобудованого будинку, готівки та бізнесу.
2. Актуальні підходи ВС до поділу майна подружжя
Постанова ВС від 08.08.2023 року у справі №727/3945/21: Поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно; по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток. У випадку множинності об’єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов’язувати сторону сплачувати компенсацію.
Постанова ВС від 31.08.2023 року у справі №686/9818/22: Поділ майна з урахуванням ідеальних часток є неефективним способом захисту, буде потребувати нового судового розгляду і порушуватиме права іншого співвласника, який цим майном не користується.
Постанова ВС від 21.06.2023 року у справі №654/3751/18: При вирішенні спору про поділ майна, необхідно встановити не лише обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення ведення спільного господарства, з’ясувати джерело і час придбання, його вартість та виходити з презумпції рівності часток, а й враховувати інші істотні обставини, що мають значення для справи, зокрема можливість реального поділу майна з виділенням кожному із подружжя окремих видів (об’єктів) майна, можливість спільного користування певним видом майна у разі визначення ідеальних часток у цьому майні та спільного користування неподільною річчю, а також чи був визначений сторонами певний порядок користування спірним майном, матеріальне становище співвласників щодо можливості сплати грошової компенсацію при перевищенні вартості частки, що підлягає виділу іншому із подружжя тощо.
Постанова ВС від 17.08.2022 року у справі №522/8676/20: Обрання судом при вирішенні спору варіанту поділу майна подружжя, при наявності вимоги про його поділ, відмінного від того, про який просила позивач, не може бути розцінене як вихід судом за межі позовних вимог, оскільки позовна вимога – це поділ майна подружжя і вона є незмінною при будь-якому варіанті його поділу.
3. Партнер не дбав про матеріальне становище родини
Як правило, цю підставу комбінують з іншими, щоб досягти позитивного рішення.
Наприклад, у Постанові від 30.11.2022 по справі №373/185/21 ВС збільшив частку виділеного дружині майна, зазначивши що чоловік не дбав про належне матеріальне утримання дітей, оскільки пошкодив майно, яким користувались діти; чоловік ухилявся від участі в утриманні дітей, оскільки не сплачував аліменти; діти сторін залишаються проживати із матір’ю; розмір аліментів, які відповідач сплачує на утримання дітей сторін є недостатнім для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Отже: відсутність роботи/доходів не є підставою для відступу від рівності часток. На практиці окремо ця підстава не використовується як єдина підстава для збільшення частки.
4. Інший з подружжя ухилявся від участі в утриманні дітей
Найчастіше цю обставину обґрунтовують посиланнями на наявність заборгованості зі сплати аліментів. Однак у цьому питанні ВС виробив неоднозначний підхід, оскільки є позиції Верховного Суду як «за» так і «проти».
У постанові ВС від 05.12.2018 у справі №456/828/17 суд дійшов висновку про збільшення частки дружини при поділі спільного майна подружжя, оскільки колишній чоловік не працював, не сплачував аліменти на дітей, через що була накопичена заборгованість, а також порушено кримінальне провадження про ухилення від сплати аліментів.
У своїй постанові від 15.11.2023 у справі 521/11825/20 ВС вказав, що проживання дитини з одним із подружжя, існування у іншого заборгованості по сплаті аліментів самі по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя.
Отже: акцент не на факті наявності заборгованості, а на винних діях щодо ухилення.
5. Колишній чоловік чи дружина приховали, знищили чи завдали шкоди спільному майну
Існують різні підходи щодо вирішення цього питання.
Наприклад, у постанові ВС від 01.04.2022 у справі №753/7032/19 встановлено, що чоловік потайки від дружини продав автомобіль, який був придбаний під час шлюбу. Враховуючи дану обставину, суд став на бік дружини і збільшив її частку при поділі нерухомого майна. В обґрунтуванні суд зазначив: … відповідач приховав від позивачки спільний автомобіль шляхом його продажу без її згоди, внаслідок чого вона змушена була у судовому порядку оспорювати договір купівлі-продажу автомобіля. З огляду на зазначене … суд апеляційної інстанції правильно застосував наведені норми СК України та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток у спірній трикімнатній квартирі.
Другий підхід є більш поширеним і полягає у тому, що суд стягує грошову компенсацію за відчужене майно.
Постанова ВС від 16.01.2023 у справі №754/3132/16-ц, суд присудив грошову компенсацію дружині у розмірі ½ ринкової вартості автомобіля, який чоловік продав без її згоди. При цьому, суд вказав що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв’язку з цим – неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв’язку з припиненням її права на частку у спільному майні.
Отже: оцінюються дії відповідача не лише в зареєстрованому шлюбі; можливість наполягати на недоцільності компенсації; якщо компенсація і відповідач ухиляється від експертизи – то можна обійтись без експертизи; внесення коштів на депозитний рахунок суду не обов’язково.
6. Екс-партнер витрачав спільне майно на шкоду інтересам сім’ї
Підстава схожа за змістом з попередньою. На практиці питання шкоди інтересам сім’ї знову ж таки пов’язують з незаконним відчуженням спільного майна подружжя та використання одержаних коштів не на користь сім’ї.
Наприклад, ВС у постанові від 20.02.2019 у справі №185/99/17 скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд, оскільки суди не врахували той факт, що відчуження належних подружжю транспортних засобів у період шлюбу відбувалося без згоди дружини, і виручені від їх продажу кошти не були використані в інтересах сім’ї, оскільки 06 січня 2015 року дружина разом з малолітніми дітьми виїхала на постійне місце проживання до Російської Федерації, подружжя на той час не вело спільного господарства. Також Суд звернув увагу на те, що суди не дослідили обставин справи, що стосуються вчинення відповідачем дій, що призвели до зменшення обсягу спільного майна подружжя, а саме: знесення належного сторонам на праві спільної сумісної власності житлового будинку.
Березанський районний суд Миколаївської області у своєму рішенні від 06 липня 2023 року 469/692/23 відступив від засади рівності часток, оскільки позивачка довела, що її колишній чоловік протягом тривалого часу, таємно від сім’ї брав кредити, які погашав і продовжував погашати зі своєї заробітної плати, чим витрачав майно (кошти) подружжя для задоволення виключно своїх особистих потреб. Також не вносив достатньої кількості матеріальних коштів до сімейного бюджету.
7. З позивачем проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, не є достатнім
Постанова ВС від 01.02.2023 по справі №210/3216/15-ц: Суд не відступив від принципу рівності часток, зазначивши що розмір аліментів вже був визначений судом з урахуванням обставин, що мають істотне значення (1/4 від доходів). Відсутні дані, що позивач вимагав збільшення розміру аліментів, а тому немає підстав вважати, що визначеного судом розміру матеріального утримання дітей недостатньо для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дітей.
Постанова ВС від 20.11.2019 у справі №585/3273/2019: Суд вказав, що оскільки з чоловіка стягнуто аліменти на 4 дітей у розмірі 1/2 доходу і у рішенні суду не встановлено розміру заробітку/доходу чоловіка, а як наслідок – і конкретного розміру аліментів, який чоловік зобов’язаний щомісячно сплачувати, то висновок судів попередніх інстанцій про те, що розмір аліментів є достатній для фізичного, духовного розвитку та лікування дітей, є передчасним.
Отже: всі справи індивідуальні; не сподіватись, що суд визнає, що коштів не достатньо, а доводити цей факт (переписки, спілкування, звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, зміни порядку їх стягнення, стягнення додаткових витрат і т.д., умисне ухилення від сплати аліментів).
8. Майно, набуте у шлюбі внаслідок дарування
Подароване та успадковане майно є особистим.
ВС у постанові від 10 листопада 2023 р. у справі №755/12702/22 відмовив у визнанні квартири особистою приватною власністю. Жінка зазначала, що житло було придбане за кошти, які їй подарував дідусь. Він перерахував їй гроші на особистий рахунок, з якого вона оплатила квартиру за договором купівлі-продажу. Суд зазначив, що договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (850 грн) підлягає нотаріальному посвідченню. Пославшись на статті про нікчемність договору внаслідок недодержання його нотаріальної форми, суд вказав, що перераховані кошти в розмірі 752 560 грн перевищували вказаний розмір, тому відсутні підстави стверджувати про дотримання вимоги про нотаріальне посвідчення правочину.
Також цікавою є схожа позиція ВС у постанові від 13.04.2023 у справі №752/14363/21. У цій справі чоловік намагався довести, що спірна квартира є його особистою приватною власністю, оскільки куплена за кошти, які йому подарувала мати. Як доказ надав суду розписку про одержання коштів. ВС дійшов висновку що складена друкованим способом та підписана розписка про отримання 721 000 грн в якості завдатку за придбання спірної квартири, фактично містить умови попереднього договору купівлі-продажу квартири, однак вона у порушення вимог статті 635 ЦК України не посвідчена нотаріально.
Отже: розписка може підтвердити дарування; досліджується її зміст, правильність оформлення (подарунок чи позика) та додаткові докази. Важливе нотаріальне оформлення договору дарування.
9. Майно, набуте за час шлюбу, але за особисті кошти
У постанові від 02.02.2022 р. у справі №335/1576/20 ВС погодився, що спірна квартира на 80% придбана за особисті кошти дружини. Ці гроші жінка отримала за продаж її особистої квартири. Також суд взяв до уваги факт, що у період купівлі квартири чоловік не мав доходу. Продаж особистої квартири та купівля спільної відбулись в один день. До суду було надано попередній договір купівлі-продажу квартири (укладений за місяць до основного), з якого видно, що кошти передавались дружиною, хоча й стороною в основному договорі був чоловік.
Протилежна за змістом постанова ВС від 18.05.2023 року у справі №344/5528/22 Сам по собі факт того, що договір продажу особистої квартири позивача був укладений в один день з договором купівлі спірної квартири не є достатнім доказом факту сплати позивачем особистих коштів за придбану у шлюбі квартиру.
Отже: більш поширена практика, аналогічна до першої постанови; справи індивідуальні, деталі в договорах мають значення; має значення який період пройшов між продажемта купівлею; потрібно доводити не лише факт продажу власного майна, а і взаємозв’язок цієї операції з купівлею нового майна (розрахунок за нове майно саме коштами, які отримані від продажу); варто доводити відсутність доходів іншої сторони.
Розписка про отримання коштів у шлюбі не свідчить про те, що кошти є власними.
10. Визнання особистого майна спільною власністю та його поділ
Якщо за час шлюбу на особистій земельній ділянці було побудовано будинок, цей будинок стане спільною сумісною власністю. І тоді до іншого з подружжя переходить право власності на частину земельної ділянки також. ВС у постанові від 18.10.2023 р. у справі №504/3831/19 наголосив на принципі єдності юридичної долі земельної ділянки та будівлі, що на ній розташована.
Аналогічна позиція висвітлена у постанові ВС від 16.11.2022 у справі №127/11015/21 де жінка визнала за собою 1/2 земельної ділянки, на якій подружжя побудувало будинок. Хоча ця ЗД належала чоловіку.
Ремонт, поліпшення майна:
Постанова ВС від 20.12.2023 у справі №495/11680/18. Жінка визнала будинок, придбаний до шлюбу, спільною власністю подружжя за рахунок здійснення перебудови і суттєвого покращення житла. Суд зазначив, опираючись на висновок будівельно-оціночної експертизи, що таке покращення було істотним (різниця у вартості 600 000 грн), що є визначальною ознакою при визнанні особистого майна спільною власністю.
Протилежна ситуація на прикладі постанови ВС від 13.02.2023 у справі №664/2660/18. Жінка намагалася у судовому порядку визнати будинок спільною власністю подружжя, який чоловік придбав до шлюбу, за рахунок доказів здійснення ремонтних робіт, покращення будинку, через що зросла його ринкова вартість. В цій справі експерти не змогли встановити, чи дійсно покращення були зроблені після укладення шлюбу. Чоловік наполягав, що покращив будинок до шлюбу, а жінка це не спростувала. Суд відмовив у визнанні будинку спільною власністю подружжя.
У постанові ВС від 21.02.2024 у справі №405/9138/19 суд відмовив у визнанні майна спільним. Позивач не надав доказів на підтвердження того, що його внесок у переобладнання спірного житлового будинку є достатньо значним для можливості визнання спірного майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Суд зазначив, що сам по собі факт перебування сторін у шлюбі на момент здійснення ремонту/реконструкції не є підставою для визнання зазначеного майна спільним сумісним майном подружжя.
Отже: важливий висновок експертизи; незалежно від того, чи ремонт здійснювався в шлюбі – потрібно надавати докази оплати. Не сплачувати за ремонт готівкою.
11. Встановлення факту проживання однією сім’єю
Майно, придбане в період спільного проживання, можна ділити, якщо довести спільну участь у його придбанні.
Постанова ВС 03.05.2023 у справі №208/5484/20 Суд зазначив, що для встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім’ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов’язків, притаманних подружжю. Акцент – на наявності спільного побуту.
Постанова ВС від 20.06.2022 у справі №755/457/17 Майно, набуте під час спільного проживання (не в шлюбі) є об’єктом спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім’ї (при цьому спільною працею осіб необхідно вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об’єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. Під час вирішення спору щодо поділу майна необхідно установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці.
Отже: вимоги до суду не про встановлення факту, а й про поділ майна; при встановленні факту основне – доведення спільного побуту, наявність взаємних прав/обов’язків; доводити і факт і участь у придбанні майна.
12. Врахування боргів при поділі майна
Вимоги по позикам/розпискам можуть розглядатись у судовому спорі про поділ майна подружжя. Є два основні критерії, яким має відповідати позика, щоб в іншого з подружжя виник обов’язок нести відповідальність за нею:
Постанова ВС від 08.11.2023 року у справі №947/31704/19. На рівні закону закріплено підхід, який не пов’язує виникнення обов’язку другого з подружжя з фактом надання ним згоди на вчинення правочину. У зв’язку із вказаним, навіть якщо другий з подружжя не знав про укладення договору він вважатиметься зобов’язаною особою, якщо об’єктивно цей договір було укладено в інтересах сім’ї та одержане майно було використано в інтересах сім’ї. Такий підхід в першу чергу спрямований на забезпечення інтересів кредиторів. Однак призводить до зловживань, оскільки договір позики може бути не посвідчений нотаріально, легко підробити. Протидія: подавати зустрічний позов про визнання недійсним договору позики, якщо він складений заднім числом. Експертиза давності документа.
Постанова ВС від 14.02.2023 року у справі № 759/864/20. Обставини: Відповідачка заперечувала проти поділу майна, вказувала що сімейний дохід не давав можливості придбати житло, яке позивач хоче поділити. Кошти на житло дав її батько, про що є розписка. Судом першої інстанції з цих підстав було відмовлено у поділі майна (суд підтримав позицію відповідачки, взяв до уваги розписку і те, що кошти на квартиру надавались її батьком). Однак це рішення було скасовано, ВС зазначив, що розписки не спростовують презумпції права спільної сумісної власності на майно, придбане подружжям в період шлюбу, оскільки такі розписки не оформлені як договори дарування, не посвідчені нотаріально. Без нотаріального посвідчення неможливо беззаперечно встановити, чи відповідають дати складення розписок, зазначені в них, дійсним датам їх написання, а відтак, чи передано кошти у дні, зазначені в розписках.
Отже: потрібно розмежовувати розписку «дарування» і розписку позику. Суд має дати висновок про те, чи стосується розписка майна.
13. Користування майном лише одним з подружжя
Порядок користування майном має враховуватись судом.
У постанові ВС від 31.08.2022 у справі №532/1269/20 два автомобілі, були присуджені їх реальним користувачам. За дружиною залишився автомобіль марки «Hyndai IX35», а за чоловіком «Honda Accord». При цьому суд врахував вартість кожного автомобіля і зобов’язав додатково виплатити чоловікові різницю вартості транспортних засобів.
Постанова ВС від 12.04.23 у справі №648/3137/15-ц У разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім’єю. Суд визнав за позивачем право власності на житловий будинок, земельну ділянку та будівельні матеріали для будівництва гаражу а за відповідачем – право власності на земельну ділянку і недобудований будинок за іншою адресою та автомобіль з виплатою позивачу компенсації різниці вартості майна у розмірі 287 585,50 грн. Застосований спосіб поділу спірного майна, за яким одному і другому з подружжя виділяється окремий житловий будинок, є найбільш прийнятним у цьому випадку, оскільки вирішує спір по суті і забезпечує кожному з подружжя можливість володіння і користування окремим, а не спільним, нерухомим майном.
Отже: інколи є можливість залишити клієнту те майно, яким він користується. Або віддати опоненту те, яким не користується клієнт.
14. Поділ недобудованого будинку
Якщо будинок не введений в експлуатацію (навіть якщо збудований) – то суд не може його ділити, визнаючи право власності по ½ на цей будинок.
Постанова ВС від 12.04.2023 року у справі №511/2303/19. При поділі недобудованого будинку суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію. Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання.
Отже: судова практика не стабільна. Інколи простіше просити компенсацію. Це питання зараз на розгляді у ВП ВС (справа №607/10858/22).
15. Поділ часток у спільному бізнесі
Поділ бізнесу, як правило, завжди не рівний. Майно і гроші – власність ТОВ, а не подружжя.
Постанова ВС від 10.04.2024 року у справі №760/20948/16-ц ВП ВС відступила від попередніх 4х висновків ВСУ та ВС, зазначивши що: один з подружжя при поділі спільного сумісного майна може претендувати на виплату частки у статутному капіталі, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника у статний капітал цього товариства. Також:
- Посилаючись на інші рішення ВС «натякнув», що вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. Загальна ринкова вартість визначається так: вартість активів – вартість зобов’язань.
- Зазначив, що презумпція спільної сумісної власності та правила її спростування враховується при вирішенні питання про виплату частини вартості частки у статутному капіталі ТОВ.
Першоджерело - https://tinyurl.com/3dn4ds3p