Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками відносини адвоката з Клієнтом в аспекті дисциплінарної практики, а саме:

1. Дисциплінарна відповідальність адвоката за порушення Правил адвокатської етики (процедура дисциплінарних проваджень та нормативні акти).

2. Договір про надання правової допомоги.

2.1. Вимоги до договору про надання правової допомоги відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.

2.2. Практичні рекомендації до змісту договору про надання правової допомоги за результатами аналізу дисциплінарної практики.

3. Дії адвоката на стадії прийняття доручення від клієнта.

3.1. Підстави для відмови в укладанні договору.

3.2. Дії адвоката до підписання Договору.

3.3. Дисциплінарна відповідальність адвоката як наслідок недотримання вимог Правил адвокатської етики під час прийняття доручення від клієнта.

4. Дії адвоката під час виконання доручення клієнта.

5. Припинення розірвання договору про надання правової допомоги.

5.1. Дії адвоката та клієнта відповідно до Правил адвокатської етики.

5.2. Дисциплінарна відповідальність адвоката як наслідок недотримання вимог Правил адвокатської етики при розірванні договору про надання правової допомоги.

6. Особливості етичних засад у відносинах адвоката з клієнтом.

6.1. Недієздатним/обмежено/частково дієздатним.

6.2. Юридичною особою.

6.3. При посередництві між клієнтами.

6.4. Договори в електронному суді.

7. Гонорарні відносини адвоката з клієнтом ( нормативні акти та дисциплінарна практика).

8. Дисциплінарна практика з питань укладання та розірвання договорів про надання правової допомоги.

У рамках характеристики відносин адвоката з Клієнтом акцентовано на наступному:

1. Дисциплінарна відповідальність адвоката за порушення Правил адвокатської етики (процедура дисциплінарних проваджень та нормативні акти)

Відповідно до преамбули Правил адвокатської етики Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов’язків адвоката.

Правила адвокатської етики (далі по тексту – Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Правила слугують обов’язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов’язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Дисциплінарна відповідальність адвоката за порушення Правил адвокатської етики передбачає:

• Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених Законом.
• Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є порушення Правил адвокатської етики.
• Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
• Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення ПАЕ помічником, стажистом адвоката або особою, яка перебуває з ним у трудових відносинах.

Загальні засади застосування дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики (ст. 70 ПАЕ):

1. При застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
2. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
3. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
4. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
5. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
6. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
7. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

2. Договір про надання правової допомоги.
2.1. Вимоги до договору про надання правової допомоги відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики

Вимоги до договору про надання правової допомоги відповідно до Правил адвокатської етики:

• Адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
• Договір про надання правової допомоги – договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.
• До договору про надання правової допомоги також застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір.
• Адвокат надає безоплатну вторинну правову допомогу на підставі договору (контракту), укладеного з органом (установою) з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Вимоги до договору про надання правової допомоги відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

2.2. Практичні рекомендації до змісту договору про надання правової допомоги за результатами аналізу дисциплінарної практики

Форма та зміст договору про надання правничої допомоги передбачені ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

• Договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.
• Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках:

1) надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим – з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди – у найближчий можливий строк.

Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Зверніть увагу на відповідність договорів Закону та ПАЕ:

• Рішення РАУ №57 від 12.04.2019 року «Про затвердження роз’яснення щодо оформлення ордерів на надання правової допомоги до укладання письмового договору».
• Рішення РАУ №121 від 04.11.2022 року «Про затвердження роз’яснення щодо можливості адвокатам здійснювати представництво інтересів клієнтів на підставі договору, вчиненого в електронній формі, а також необхідності надання клієнтом згоди на розкриття конфіденційної інформації.

Практичні рекомендації до змісту договору про надання правової допомоги за результатами аналізу дисциплінарної практики:

1. Дотримання форми Договору.
2. Вказувати дату укладання Договору.
3. В умовах Договору- зазначати конкретний вид правової допомоги та, назву установи де здійснюється, перелік інстанції тощо.
4. Чітко визначити права та обов’язки сторін.
5. Зазначити відповідальність сторін.
6. Зазначити конкретні строки або обставини, щодо строків дії Договору.
7. Умови розірвання Договору.
8. Кількість примірників для сторін-обов’язково.
9. Розробити Додатки до Договору (про гонорар, акт виконаних робіт тощо).

3. Дії адвоката на стадії прийняття доручення від клієнта.
3.1. Підстави для відмови в укладанні договору

Згідно із ч. 4 ст. 17 ПАЕ адвокат, який здійснював захист клієнта під час досудового розслідування на підставі договору або за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, має право відмовитись від прийняття доручення на захист цього клієнта в суді.

Адвокату забороняється укладати Договір і він зобов’язаний відмовитись від виконання Договору:

• у разі конфлікту інтересів або можливості його виникнення (ст.ст. 9, 20 ПАЕ);
• якщо результат, якого бажає Клієнт, або засоби його досягнення на яких Клієнт наполягає, є протиправними, суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та ПАЕ;
• доручення Клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката (ст. 19 ПАЕ);
• адвокат брав участь у відповідному провадженні і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
• якщо виконання доручення може призвести до розголошення відомостей, що складають предмет адвокатської таємниці (ст.10 ПАЕ), крім випадків наявності письмової згоди Клієнта (ст. 22 ПАЕ);
• адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка бере участь в судочинстві, кримінальному провадженні тощо;
• виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членам його сім’ї, професійним обов’язкам, інших обставин, пов’язаних з конфліктом інтересів.

На вимогу Клієнта до укладання Договору адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) має повідомити про кваліфікацію по даній справі та можливе виникнення конфлікту інтересів (ст.16 ПАЕ).

Адвокат має право відмовитись від прийняття доручення Клієнта, виходячи з будь-яких причин та без їх пояснення. Приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання (ст. 17 ПАЕ).

Адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що сталі йому відомі від особи, яка звернулась з пропозицією укладання Договору (ч.2 ст.28 Закону).

Практика: Рішення ВКДКА № ХІ-010/2020 від 30.09.2020.

3.2. Дії адвоката до підписання Договору:

1. З’ясувати всі відомі Клієнту обставини для формування позиції по справі;
2. Вивчити всіх документи, які є в розпорядженні Клієнта;
3. Переконатись у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення;
4. Викласти їх клієнту, в загальних рисах;
5. Попередити про час і обсяг виконання доручення;
6. Попередити про правові наслідки досягнення результату, що бажає Клієнт та ризики.

Лектор рекомендувала залишати собі тільки копії документів. Попередити про всі ризики, в разі високої ймовірності небажаного результату закріпити в Договорі або додатку.

3.3. Дисциплінарна відповідальність адвоката як наслідок недотримання вимог Правил адвокатської етики під час прийняття доручення від клієнта

Практичні рекомендації на стадії прийняття доручення щодо дій адвоката:

1. Особи від яких адвокат може прийняти доручення (стаття 15 ПАЕ): встановлення особи, згода Клієнта, згода на обробку персональних даних, документ про ознайомлення із законодавством про захист персональних даних (сайт НААУ).

Рекомендовано зазначати всі засоби зв’язку.

2. Зважити на свої можливості щодо виконання доручення: з’ясувати всі відомі Клієнту обставини; вивчити всі документи; переконатись у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення; викласти їх клієнту, в загальних рисах; попередити про час і обсяг; практику застосування норм та правові наслідки досягнення результату, яких бажає Клієнт ( стаття 18 ПАЕ).

3. Неприпустимість конфлікту інтересів (статті 9, 20 ПАЕ):

Адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов’язаний договором про надання правової допомоги.

Адвокат не має права прийняти доручення також, якщо конфлікт інтересів пов’язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.

Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими.

4. З’ясувати, чи не пов’язаний клієнт чинним договором з іншим адвокатом на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом доручення (стаття 23 ПАЕ).

Якщо клієнт пов’язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення та бажає залучити ще одного адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання), адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання), у випадку згоди на це клієнта, зобов’язаний роз’яснити клієнту про його обов’язок одразу після укладення договору про надання правової допомоги проінформувати про це адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання), який раніше прийняв доручення від нього.

4. Дії адвоката під час виконання доручення клієнта

1. Дотримання принципу законності– категорична заборона незаконних та неетичних засобів.

Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

2. Інформування Клієнта про хід та результати доручення, законні права та обов’язки Клієнта.

Адвокат зобов’язаний інформувати клієнта про його законні права та обов’язки.

Адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.

3. Дотримання принципу добросовісності.

Кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу.

При виконанні доручення адвокат зобов’язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.

Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта, визначених в договорі про надання правової допомоги, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред’являються законом і Правилами.

5. Припинення розірвання договору про надання правової допомоги.

5.1. Дії адвоката та клієнта відповідно до Правил адвокатської етики

 Дія договору про надання правничої допомоги припиняється його належним виконанням.

Договір про надання правничої допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов’язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний (зобов’язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов’язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Припинення розірвання договору про надання правової допомоги:

1. Договір про надання правової допомоги може бути в будь-який час розірваний за взаємною згодою адвоката та клієнта.

2. Клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, має право розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, зобов’язаний сплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар за всю роботу, що була виконана (надані послуги) чи підготовлена до виконання, а також компенсувати усі витрати за цим договором. Розірвання договору про надання правової допомоги з ініціативи клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, не є показником незадовільної роботи адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання).

3. Адвокат має право в будь-який час достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором.
4. Договір про надання правової допомоги, укладений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, припиняється у разі зупинення та/або анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, крім випадку укладення договору з адвокатським бюро чи адвокатським об’єднанням. У цьому разі головою адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання здійснюється заміна адвоката.
5. У випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб за обставин, зазначених у статтях 20 та 22 Правил, він повинен розірвати договір з клієнтом (чи кількома з клієнтів) та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації.

Дії адвоката та клієнта відповідно до Правил адвокатської етики:

• повернути Клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані для адвоката іншими особами в ході виконання доручення;
• проінформувати щодо здійсненої роботи;
• передати копії процесуальних документів, наявних у адвоката.

Обов’язки Адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та конфлікту інтересів діють після завершення виконання Договору.

Зазначені вимоги не поширюються на випадки розірвання Договору Адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов’язань, прийнятих на себе згідно з Договором.

Практика: Рішення РАУ №67 4-5.07.2014 року «Про затвердження роз’яснення щодо подальшого надання адвокатом правової допомоги після виконання ним умов раніше укладеного договору».

5.2. Дисциплінарна відповідальність адвоката як наслідок недотримання вимог Правил адвокатської етики при розірванні договору про надання правової допомоги

За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З’їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

6. Особливості етичних засад у відносинах адвоката з клієнтом.

6.1. Недієздатним/обмежено/частково дієздатним (ст. 37 ПАЕ):

Недієздатність (обмежена, часткова дієздатність) клієнта або його фактично знижена здатність адекватно оцінювати дійсність сама по собі не може бути підставою, що виправдовує невиконання (неналежне виконання) адвокатом своїх професійних обов’язків стосовно такого клієнта.

Якщо через вік, психічне захворювання, інші об’єктивні причини у клієнта знижена можливість приймати виважені рішення, пов’язані зі змістом доручення, адвокат повинен намагатися підтримувати з ним нормальні стосунки, що відповідають вимогам Правил.

Якщо клієнт у встановленому законом порядку визнаний недієздатним (обмежено дієздатним) і над ним встановлено опіку (піклування) або якщо клієнт є неповнолітнім й інтереси клієнта, відповідно, представляє законний представник (або опікун, піклувальник), який свідомо для адвоката діє на шкоду законним інтересам неповнолітнього (підопічного), адвокат повинен:

• відмовитись від прийняття (або, відповідно, продовження виконання) доручення, яке може завдати шкоди інтересам неповнолітнього (підопічного);
• вжити всіх доступних йому заходів для захисту законних інтересів клієнта;
• поставити органи опіки та піклування до відома щодо зазначених дій опікуна (піклувальника) недієздатного (обмежено дієздатного) клієнта або законних представників (опікуна) неповнолітнього.

6.2. Юридичною особою

Етичні аспекти відносин адвоката з клієнтом – юридичною особою закріпленні у ст. 38 ПАЕ.

На відносини щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту – юридичній особі в повному обсязі поширюються норми Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або наступного виникнення конфлікту інтересів (ст. 39 ПАЕ).

Якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими працівниками клієнта – юридичної особи, пов’язаному з наданням професійної правничої (правової) допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів, адвокат повинен повідомити, що він представляє клієнта – юридичну особу і пояснити свої обов’язки, пов’язані з конфліктом інтересів.

У період дії договору про надання правової допомоги клієнту – юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, які перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта – юридичній особі. Також адвокат не повинен укладати договори про надання правової допомоги із вищезазначеними особами, якщо він є носієм конфіденційної інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі.

Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.

6.3. При посередництві між клієнтами

Адвокат може виступати посередником між клієнтами за умови, якщо:

1. між інтересами клієнтів немає конфлікту або за наявності письмової згоди обох (всіх) клієнтів, інтереси яких представляє адвокат та які є суперечливими;
2. адвокат пояснить кожному з клієнтів сутність відносин посередництва і отримає згоду кожного з клієнтів на їх одночасне представництво;
3. адвокат має достатні підстави вважати, що він зможе зберегти об’єктивність при одночасному представництві інтересів клієнтів і по відношенню до кожного з них виконати свої професійні обов’язки відповідно до закону і вимог Правил.

Положення цієї статті не поширюються на виконання адвокатом функцій медіатора. В цьому випадку дії адвоката мають відповідати міжнародно визнаним етичним засадам медіації, а також основним принципам адвокатської етики.

Особливості виконання доручення, пов’язаного з посередництвом між клієнтами (ст. 40 ПАЕ):

• Якщо адвокат виступає в ролі посередника між клієнтами, він повинен з кожним із них узгоджувати рішення, що приймаються, і забезпечувати належну інформованість кожного з них про всі обставини і міркування, що є необхідними для прийняття виважених рішень по суті доручення.
• Адвокат повинен припинити свої дії як посередника та розірвати відповідні договори з кожним із клієнтів, якщо цього вимагає хоча б один з клієнтів, яких він одночасно представляє, або якщо виникають обставини, за яких дотримання умов, передбачених частиною першою статті 21 Правил, стає неможливим.
• Якщо дії адвоката як посередника між клієнтами не досягли бажаного клієнтами результату, він не може надалі представляти інтереси жодного із клієнтів з питань, пов’язаних із предметом посередництва.

7. Гонорарні відносини адвоката з клієнтом ( нормативні акти та дисциплінарна практика)

Гонорар є формою винагороди Адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги Клієнту але не є істотною умовою договору (ст.30 Закону, ст. 28 ПАЕ).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Адвокат має право вимагати від клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов’язаних з виконанням доручення.

Адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, отримує винагороду виключно за рахунок держави у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Практика:

• Розпорядження Голови НААУ, РАУ Ізовітової Л.П. № 140 від 07.10.2022 року про створення Робочої групи з напрацювання методичних рекомендацій щодо гонорарних питань;
• Рішення РАУ №66 від 26.06.2019 року «Про орієнтовний розмір адвокатського гонорару за представлення інтересів державного органу та органу місцевого самоврядування у судах»;
• Рішення РАУ №30 від 30.03.2018 року та№98 від 02.06.2018 року «Про створення робочої групи з дослідження питання необхідності встановлення та затвердження мінімального розміру виплат на оплату послуг адвоката з надання професійної правової (правничої) допомоги».
• Рішення ВКДКА № IV-015/19 від 25.042019 року).
• Рішення ВКДКА № III-008/19 від 28.02.2019 року.
• Рішення ВКДКА № III-024/19 від 29.03.2019 року.

8. Дисциплінарна практика з питань укладання та розірвання договорів про надання правової допомоги:

• Для складання проектів процесуальних документів, як складової адвокатської діяльності, адвокат має укладатися з особою договір про надання правничої допомоги як того вимагає ч. 1 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Рішення №V-015/2023 від 26 травня 2023 року.
• Надання фактичної правничої допомоги, обговорення оплати гонорару за виконану роботу, що виразилось у листуванні та обміном проектами договорів та процесуальних документів протягом тривалого часу без укладення договору про надання правничої допомоги, містить ознаки дисциплінарного проступку, які підлягають перевірці. Рішення № ІV 007/2023 від 28 квітня 2023 року.
• Надання правничої допомоги на підставі довіреності без укладання договору про надання правничої допомоги містить ознаки дисциплінарного проступку, які підлягають перевірці. Рішення №ІV-006/2023 від 28 квітня 2023 року, №І-002/2022 від 31.01.2022 року.
• За відсутності письмового погодження клієнтів, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених Правилами. Рішення № ІV-004/2023 від 28 квітня 2023 року, №ІІ-002/2022 від 01.02.2022 року.
• Адвокат може залучати інших адвокатів для виконання умов договору про надання правничої допомоги, але з дотриманням вимог статті 24 Правил адвокатської етики. Рішення №ІIІ-009/2023 від 31 березня 2023 року.
• Розірвання договору про надання правничої допомоги в односторонньому порядку з волі Клієнта. Рішення № І-021/2022 від 31.01.2022 року, №ІІ-011/2022 від 01.02.2022 року.
• Всупереч вимогам процесуального закону судом створено умови (перешкоди) щодо неможливості повноцінного виконання функцій захисту, що, в свою чергу, прямо суперечить інтересам клієнта, що стало підставою для розірвання Договору про надання правової допомоги. Рішення №XІІ-002/2022 від 23 грудня 2022 року.

Першоджерело - https://tinyurl.com/yc369bn8