Відносини адвоката з Клієнтом в аспекті дисциплінарної практики

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками відносини адвоката з Клієнтом в аспекті дисциплінарної практики, а саме:

1. Дисциплінарна відповідальність адвоката за порушення Правил адвокатської етики (процедура дисциплінарних проваджень та нормативні акти).
2. Договір про надання правової допомоги.
3. Дії адвоката на стадії прийняття доручення від клієнта.
4. Дії адвоката під час виконання доручення клієнта.
5. Припинення розірвання договору про надання правової допомоги.
6. Особливості етичних засад у відносинах адвоката з клієнтом.
7. Гонорарні відносини адвоката з клієнтом ( нормативні акти та дисциплінарна практика).
8. Дисциплінарна практика з питань укладання та розірвання договорів про надання правової допомоги.

У рамках характеристики відносин адвоката з Клієнтом в аспекті дисциплінарної практики акцентовано на наступному:

1. Дисциплінарна відповідальність адвоката за порушення Правил адвокатської етики (процедура дисциплінарних проваджень та нормативні акти)

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених Законом (ч. 1 ст. 33 Закону);
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є порушення Правил адвокатської етики (ст. 34 Закону);
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 35 Закону).

Ст. 67 Правил адвокатської етики передбачає, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення ПАЕ помічником, стажистом адвоката або особою, яка перебуває з ним у трудових відносинах.

Загальні засади застосування дисциплінарної відповідальності за порушення ПАЕ (ст. 70 ПАЕ):

дисциплінарні стягнення застосовуються лише за винні порушення;
адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням КДКА або ВКДКА;
адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчинені дисциплінарного проступку;
обов’язок доказування вини адвоката покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката;
звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь;
дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою(скаргою), що не містить ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою(скаргою);

не допускається зловживання правом на звернення до КДКА, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиснення на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності;
щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

2. Договір про надання правової допомоги

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону та ст. 14 ПАЕ).

Договір про надання правової (правничої) допомоги – договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.

2.1. Вимоги до договору про надання правової допомоги відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики

До договору про надання правової (правничої) допомоги застосовуються вимоги:

загальні положення цивільного законодавства про договір;
Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
Правил адвокатської етики.

Відповідно до ст. 27 Закону договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках:

1) надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим – з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди – у найближчий можливий строк.

Зміст Договору не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та ПАЕ.

Рекомендації: звернути увагу на відповідність договорів Закону та ПАЕ.

Рішення РАУ №57 від 12.04.2019 року «Про затвердження роз’яснення щодо оформлення ордерів на надання правової допомоги до укладання письмового договору».
Рішення РАУ №121 від 04.11.2022 року «Про затвердження роз’яснення щодо можливості адвокатам здійснювати представництво інтересів клієнтів на підставі договору, вчиненого в електронній формі, а також необхідності надання клієнтом згоди на розкриття конфіденційної інформації.

Сторони договору:

адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання;
клієнт або особа, яка діє в інтересах клієнта (ч.4 ст.27 Закону, ст. 15 ПАЕ).

Якщо Договір укладений на користь Клієнта з особою, яка діє в його інтересах, Адвокат зобов’язаний отримати підтвердження згоди Клієнта на надання правової(правничої)допомоги виключно в випадку, коли цього вимагає закон.

Рішення РАУ №56 від 12.04.2019 року «Про затвердження роз’яснення щодо отримання адвокатом від клієнта загоди на укладання договору про надання правової допомоги».
Рішення РАУ №65від 4-5.07.2014року «Про надання роз’яснень щодо обсягу прав повіреного на укладання договору про надання адвокатом(захисником)правової допомоги».

Рекомендації: зазначати електрону адресу сторін, виконання вимог законодавства щодо забезпечення захисту персональних даних про фізичну особу з зазначенням в договорі обов’язків та відповідальності.

Рішення РАУ №146 від 27.05.2017 року «Про результати розгляду звернення адвоката Проконової КВ щодо можливості укладання договору про надання правової допомоги в порядку Закону України «Про електрону комерцію». Рішення РАУ №98 від 15.10.2020 року «Про затвердження роз’яснення щодо підстав для здійснення адвокатської діяльності».
Рішення РАУ №142 від 15.11.2019 року «Про затвердження роз’яснення щодо можливості адвоката представляти інтереси клієнта в органах казначейства у питаннях пов’язаних з виконанням рішень про стягнення коштів присуджених на ім’я клієнта на підставі ордеру чи договору».

2.2. Практичні рекомендації до змісту договору про надання правової допомоги за результатами аналізу дисциплінарної практики:

недотримання форми Договору;
відсутність дати укладання Договору;
в умовах Договору- зазначення конкретного виду правової допомоги та, назви установи де здійснюється, перелік інстанції тощо;
чітко визначити права та обов’язки сторін;
зазначити відповідальність сторін зазначити конкретні строки або обставини, щодо строків дії Договору;
умови розірвання Договору;
кількість примірників для сторін-обов’язково;
розробити Додатки до Договору( про гонорар, акт виконаних робіт тощо).

3. Дії адвоката на стадії прийняття доручення від клієнта.

3.1. Підстави для відмови в укладанні договору

Адвокату забороняється укладати Договір і він зобов’язаний відмовитися від виконання Договору:

у разі конфлікту інтересів або можливості його виникнення(ст.ст.9, 20 ПАЕ);
якщо результат, якого бажає Клієнт, або засоби його досягнення на яких Клієнт наполягає, є протиправними, суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та ПАЕ;
доручення Клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката (ст.19 ПАЕ);
адвокат брав участь у відповідному провадженні і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
якщо виконання доручення може призвести до розголошення відомостей, що складають предмет адвокатської таємниці (ст.10 ПАЕ), крім випадків наявності письмової згоди Клієнта(ст. 22 ПАЕ);
адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка бере участь в судочинстві, кримінальному провадженні тощо;
виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членам його сім’ї, професійним обов’язкам, інших обставин, пов’язаних з конфліктом інтересів.

На вимогу Клієнта до укладання Договору адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) має повідомити про кваліфікацію по даній справі та можливе виникнення конфлікту інтересів(ст.16 ПАЕ.)

Адвокат має право відмовитись від прийняття доручення Клієнта, виходячи з будь-яких причин та без їх пояснення. Приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання(ст. 17 ПАЕ).

Адвокат, який здійснював захист клієнта під час досудового розслідування на підставі договору має право відмовитися від прийняття доручення на захист цього клієнта в суді (ч. 4 ст. 17 ПАЕ).

Адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що сталі йому відомі від особи, яка звернулась з пропозицією укладання Договору (ч.2 ст.28 Закону).

3.2. Дії адвоката до підписання Договору:

з’ясувати всі відомі Клієнту обставини для формування позиції по справі;
вивчити всіх документи, які є в розпорядженні Клієнта; переконатись у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення; викласти їх клієнту, в загальних рисах;
попередити про час і обсяг виконання доручення; o попередити про правові наслідки досягнення результату, що бажає Клієнт та ризики ( ст. 18 ПАЕ).

Рекомендовано: залишати собі тільки копії документів. Попередити про всі ризики, в разі високої ймовірності небажаного результату закріпити в Договорі або додатку.

3.3 Дисциплінарна відповідальність адвоката як наслідок недотримання вимог Правил адвокатської етики під час прийняття доручення від клієнта

Практичні рекомендації на стадії прийняття доручення щодо дій адвоката:

1. Особи від яких адвокат може прийняти доручення ( стаття 15 ПАЕ) : встановлення особи, згода Клієнта, згода на обробку персональних даних, документ про ознайомлення із законодавством про захист персональних даних (сайт НААУ).

Рекомендовано: зазначення всіх засобів зв’язку.

2. Зважити на свої можливості щодо виконання доручення. З’ясувати всі відомі Клієнту обставини; вивчити всі документи; переконатись у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення; викласти їх клієнту, в загальних рисах; попередити про час і обсяг; практику застосування норм та правові наслідки досягнення результату, яких бажає Клієнт( стаття 18 ПАЕ).

Рекомендовано: залишити собі тільки копії документів. Попередити про всі ризики, в разі високої ймовірності небажаного результату закріпити в Договорі або додатку.

3. Неприпустимість конфлікту інтересів ( статті 9, 20 ПАЕ).

4. З’ясувати, чи не пов’язаний клієнт чинним договором з іншим адвокатом на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом доручення( стаття 23 ПАЕ).

4. Дії адвоката під час виконання доручення клієнта

Вимоги до адвоката під час виконання адвокатом доручення:

Дотримання принципу законності – категорична заборона незаконних та неетичних засобів (ст. 25 ПАЕ).
Інформування Клієнта про хід та результати доручення, законні права та обов’язки Клієнта (ст. 26 ПАЕ).
дотримання принципу добросовісності – розумно необхідна увага, використання всіх розумно необхідних і доступних законних засобів для надання ефективної професійної правової допомоги, оперативно виконувати доручення Клієнта (ст. 27 ПАЕ).

5. Припинення розірвання договору про надання правової допомоги:

Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.

Достроково припинений за взаємною згодою сторін (ст. 33 ПАЕ).

Розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором : Клієнтом (ст. 31 ПАЕ), Адвокатом (ст. 32 ПАЕ).

При цьому клієнт зобов’язаний оплатити гонорар за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання ,а адвокат(адвокатське бюро, адвокатське об’єднання)зобов’язаний (зобов’язане)повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики.

Якщо в процесі виконання доручення Клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів цього та інших Клієнтів, за обставин, зазначених в статтях 20 та 22 ПАЕ.

Неможливості дотримання принципу конфіденційності (через конфлікт інтересів (ст. 34 ПАЕ).

5.1. Дії адвоката та клієнта відповідно до Правил адвокатської етики

Якщо сторона Договору з Клієнтом є адвокатське бюро та адвокатське об’єднання, при виникненні обставин, які є підставами для розірвання договору, пов’язаних з конкретним адвокатом, можуть бути вжиті заходи по заміні адвоката за згодою Клієнта (ст. 36 ПАЕ).

Рекомендації: потрібно зазначити конкретні строки або обставини, щодо строків дії Договору.

Рішення РАУ №67 4-5.07.2014 року «Про затвердження роз’яснення щодо подальшого надання адвокатом правової допомоги після виконання ним умов раніше укладеного договору».

5.2. Дисциплінарна відповідальність адвоката як наслідок недотримання вимог Правил адвокатської етики при розірванні договору про надання правової допомоги

Невиконання обов’язків адвоката при розірванні договору містять ознаки дисциплінарного проступку та є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Адвокат зобов’язаний:

повернути Клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані для адвоката іншими особами в ході виконання доручення;
проінформувати щодо здійсненої роботи;
передати копії процесуальних документів, наявних у адвоката.

Обов’язки Адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та конфлікту інтересів діють після завершення виконання Договору.

Зазначені вимоги не поширюються на випадки розірвання Договору Адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов’язань, прийнятих на себе згідно з Договором.

6. Особливості етичних засад у відносинах адвоката з клієнтом.

6.1. Недієздатним/обмежено/частково дієздатним

Стаття 37 ПАЕ передбачає етичні аспекти відносин адвоката з недієздатним (обмежено, частково дієздатним) клієнтом:

Недієздатність (обмежена, часткова дієздатність) клієнта або його фактично знижена здатність адекватно оцінювати дійсність сама по собі не може бути підставою, що виправдовує невиконання (неналежне виконання) адвокатом своїх професійних обов’язків стосовно такого клієнта.

Якщо через вік, психічне захворювання, інші об’єктивні причини у клієнта знижена можливість приймати виважені рішення, пов’язані зі змістом доручення, адвокат повинен намагатися підтримувати з ним нормальні стосунки, що відповідають вимогам Правил.

Якщо клієнт у встановленому законом порядку визнаний недієздатним (обмежено дієздатним) і над ним встановлено опіку (піклування) або якщо клієнт є неповнолітнім й інтереси клієнта, відповідно, представляє законний представник (або опікун, піклувальник), який свідомо для адвоката діє на шкоду законним інтересам неповнолітнього (підопічного), адвокат повинен:

відмовитись від прийняття (або, відповідно, продовження виконання) доручення, яке може завдати шкоди інтересам неповнолітнього (підопічного);
вжити всіх доступних йому заходів для захисту законних інтересів клієнта;
поставити органи опіки та піклування до відома щодо зазначених дій опікуна (піклувальника) недієздатного (обмежено дієздатного) клієнта або законних представників (опікуна) неповнолітнього.

6.2. Юридичною особою

Стаття 38 ПАЕ передбачає етичні аспекти відносин адвоката з клієнтом – юридичною особою:

У відносинах щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту – юридичній особі адвокат при визначенні суб’єкта прав і обов’язків клієнта і відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов’язків має виходити з наступного:

– для цілей передбаченої законодавством та цими Правилами взаємодії з клієнтом (узгодження змісту доручення, отримання дозволу на розголошення конфіденційної інформації, надання роз’яснень щодо правової позиції у справі, інформування про хід виконання доручення тощо) клієнта уособлює особа, яка від імені юридичної особи уклала договір про надання професійної правничої (правової) допомоги, маючи на те належні повноваження, або інша особа (особи), зазначена в договорі;

– носієм прав та обов’язків, які захищає або представляє адвокат при наданні професійної правничої (правової) допомоги, є юридична особа.

Якщо пов’язані з предметом доручення дії особи (осіб), зазначених у частині першій цієї статті, або інших осіб, які перебувають у трудових (членських або подібних) відносинах з клієнтом – юридичною особою, є протиправними або такими, що об’єктивно шкодять інтересам клієнта і унеможливлюють ефективне виконання доручення, адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) має вжити розумно необхідних і доступних йому заходів для зменшення негативних наслідків таких дій.

Якщо, незважаючи на вжиті адвокатом заходи, керівник юридичної особи (або вищий орган) підтримують зазначені дії (бездіяльність), шкідливі для інтересів юридичної особи, адвокат може розірвати договір про надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту – юридичній особі в односторонньому порядку.

Стаття 39 ПАЕ передбачає особливості застосування правил щодо конфлікту інтересів у відносинах з клієнтом – юридичною особою:

На відносини щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту – юридичній особі в повному обсязі поширюються норми Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або наступного виникнення конфлікту інтересів.

Якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими працівниками клієнта – юридичної особи, пов’язаному з наданням професійної правничої (правової) допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів, адвокат повинен повідомити, що він представляє клієнта – юридичну особу і пояснити свої обов’язки, пов’язані з конфліктом інтересів.

У період дії договору про надання правової допомоги клієнту – юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, які перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта – юридичній особі. Також адвокат не повинен укладати договори про надання правової допомоги із вищезазначеними особами, якщо він є носієм конфіденційної інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі.

Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.

6.3. При посередництві між клієнтами

Адвокат може виступати посередником між клієнтами за умови, якщо:

– між інтересами клієнтів немає конфлікту або за наявності письмової згоди обох (всіх) клієнтів, інтереси яких представляє адвокат та які є суперечливими;

– адвокат пояснить кожному з клієнтів сутність відносин посередництва і отримає згоду кожного з клієнтів на їх одночасне представництво;

– адвокат має достатні підстави вважати, що він зможе зберегти об’єктивність при одночасному представництві інтересів клієнтів і по відношенню до кожного з них виконати свої професійні обов’язки відповідно до закону і вимог Правил.

Положення цієї статті не поширюються на виконання адвокатом функцій медіатора. В цьому випадку дії адвоката мають відповідати міжнародно визнаним етичним засадам медіації, а також основним принципам адвокатської етики.

Стаття 40 ПАЕ передбачає особливості виконання доручення, пов’язаного з посередництвом між клієнтами:

Якщо адвокат виступає в ролі посередника між клієнтами, він повинен з кожним із них узгоджувати рішення, що приймаються, і забезпечувати належну інформованість кожного з них про всі обставини і міркування, що є необхідними для прийняття виважених рішень по суті доручення.

Адвокат повинен припинити свої дії як посередника та розірвати відповідні договори з кожним із клієнтів, якщо цього вимагає хоча б один з клієнтів, яких він одночасно представляє, або якщо виникають обставини, за яких дотримання умов, передбачених частиною першою статті 21 Правил, стає неможливим.

Якщо дії адвоката як посередника між клієнтами не досягли бажаного клієнтами результату, він не може надалі представляти інтереси жодного із клієнтів з питань, пов’язаних із предметом посередництва.

7. Гонорарні відносини адвоката з клієнтом (нормативні акти та дисциплінарна практика)

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України).

Гонорар є формою винагороди Адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги Клієнту але не є істотною умовою договору.

В Договорі (та Додатку, якщо такий передбачений) визначаються:

Розмір гонорару:

Встановлюється за погодженням сторін, адвокат має право в розумних межах визначати розмір з власних міркувань.
Законом та ПАЕ не встановлюється мінімальний, масимальний та орієнтовний розмір.
Умови щодо встановлення розміру гонорару : складність справи, кваліфікація, досвід адвоката та інші обставини, гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 Закону).
Pro bono без сплати гонорару або гонорару в 0,00 грн.

Рішення РАУ №118 23.04.2016 року «Про затвердження роз’яснень щодо можливості надання адвокатом(адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) правової допомоги безоплатно (Pro Bono).
Рішення РАУ №44 29.04.2022 року «Про внесення змін до порядку ведення ЄРАУ» адвокатські послуги для військовослужбовців Pro Bono порядок обчислення гонорару(фіксований розмір, погодинна оплата).

Підстави для зміни розміру гонорару.

Порядок сплати та повернення гонорару.

Фактичні витрати (ст. 29 ПАЕ).

Гонорар успіху:

Рішення № 35 РАУ від 12.04.2019 року « Про звернення адвоката Дроздова О.М.. Рішення ЄСПЛ від 18.01.2011 року у справі CASE OF MGN LIMITED v THE UNITED KINGDOM ( application no.39401/04).
Висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладений у Постанові від 12.06.2018 року ВП/ВС у справі №904/4507/18.

Тощо.

Рішення РАУ 26.06.2019 року щодо надання Міністерству фінансів орієнтовного розміру гонорару адвокатів у справах, де адвокат представляє інтереси держоргану або органу адвокатського самоврядування за результатами опитувальника Рад регіонів в аспекті запровадження виключного права адвокатів на представництво в судах.

Адвокат має право: вимагати попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов’язаних з виконанням доручення; окрім гонорару стягувати кошти для покриття витрат, пов’язаних з виконанням доручення.

Право на отримання невнесеного гонорару не залежить від результату, якщо інше не передбачено Договором (ст.30 ПАЕ).

Не погодження Клієнтом розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови від прийняття доручення або розірвання Договору на вимогу адвоката (ст. 28 ПАЕ).

Адвокат може ділити свій гонорар з іншими особами, якщо це не заборонено актами законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність(ч.3 ст.6 ПАЕ).

Розпорядження Голови НААУ, РАУ Ізовітової Л.П. № 140 від 07.10.2022 року про створення Робочої групи з напрацювання методичних рекомендацій щодо гонорарних питань.
Рішення РАУ №66 від 26.06.2019 року «Про орієнтовний розмір адвокатського гонорару за представлення інтересів державного органу та органу місцевого самоврядування у судах».
Рішення РАУ №30 від 30.03.2018 року та№98 від 02.06.2018 року «Про створення робочої групи з дослідження питання необхідності встановлення та затвердження мінімального розміру виплат на оплату послуг адвоката з надання професійної правової(правничої)допомоги».

Вирішення питання щодо повернення гонорару по договору про надання правової допомоги до компетенції ВКДКА не відноситься, як не відноситься і до повноважень КДКА, які передбачені ст.50 Закону, та вирішуються в судовому порядку згідно діючого законодавства України:

Рішення ВКДКА № IV-015/19 від 25.042019 року).
Рішення ВКДКА № III-008/19 від 28.02.2019 року.
Рішення ВКДКА № III-024/19 від 29.03.2019 року.

8. Дисциплінарна практика з питань укладання та розірвання договорів про надання правової допомоги:

Для складання проектів процесуальних документів, як складової адвокатської діяльності, адвокат має укладатися з особою договір про надання правничої допомоги як того вимагає ч. 1 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рішення №V-015/2023 від 26 травня 2023 року.
Надання фактичної правничої допомоги, обговорення оплати гонорару за виконану роботу, що виразилось у листуванні та обміном проектами договорів та процесуальних документів протягом тривалого часу без укладення договору про надання правничої допомоги, містить ознаки дисциплінарного проступку, які підлягають перевірці. Рішення № ІV 007/2023 від 28 квітня 2023 року.
Надання правничої допомоги на підставі довіреності без укладання договору про надання правничої допомоги містить ознаки дисциплінарного проступку, які підлягають перевірці. Рішення №ІV-006/2023 від 28 квітня 2023 року, №І-002/2022 від 31.01.2022 року.
За відсутності письмового погодження клієнтів, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених Правилами. Рішення № ІV-004/2023 від 28 квітня 2023 року, №ІІ-002/2022від 01.02.2022 року.
Адвокат може залучати інших адвокатів для виконання умов договору про надання правничої допомоги, але з дотриманням вимог статті 24 Правил адвокатської етики. Рішення №ІIІ-009/2023 від 31 березня 2023 року.
Розірвання договору про надання правничої допомоги в односторонньому порядку з волі Клієнта. Рішення № І-021/2022 від 31.01.2022року, №ІІ-011/2022 від 01.02.2022 року.
Розірвання договору про надання правничої допомоги адвокатом має бути належним чином оформлення, адже у випадку порушення порядку розірвання в діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку. Рішення №ХІІ 019/2021від01.12.2021року, №Х-011/2021 від 01 жовтня 2021 року.
Розірвання договору про надання правничої допомоги адвокатом має бути належним чином оформлення, адже у випадку порушення порядку розірвання в діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку. Рішення №ІХ 010/2021 від 30 вересня 2021 року.
Якщо зміст предмету договору про надання правничої допомоги занадто широкий, то це дозволяє трактувати обов’язок адвоката захищати інтереси клієнта як під час досудового слідства, так і в судах. Рішення №VIІ-011/2021 від 01липня 2021 року.
Несплата Клієнтом гонорару адвокату за укладеним договором про надання правничої допомоги не створює наслідки розірвання договору без активних дій адвоката. Рішення №VІII-008/2022 від 26 серпня 2022 року.
Така форма припинення надання професійної правничої (правової) допомоги як зупинення дії договору про надання правової допомоги,– не передбачена Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Цивільним кодексом України. Рішення №І-008/2023 від 27 січня 2023 року.
Всупереч вимогам процесуального закону судом створено умови (перешкоди) щодо неможливості повноцінного виконання функцій захисту, що, в свою чергу, прямо суперечить інтересам клієнта, що стало підставою для розірвання Договору про надання правової допомоги. Рішення №XІІ-002/2022 від 23 грудня 2022 року.

Першоджерело - https://tinyurl.com/mr49u32z