Відносини адвоката з клієнтом крізь призму Правил адвокатської етики
Ася Тарасова, адвокат, член Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, член Комітету з питань адвокатської етики НААУ
Тарасова Ася
11.01.2024

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації на тему: «Відносини адвоката з клієнтами в аспекті дисціплінарної практики. Особливості договірних відносин з клієнтом під час надання правової допомоги». Лектором заходу виступила Ася Тарасова, адвокат, член Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, член Комітету з питань адвокатської етики НААУ.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання  Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов’язків адвоката.

Правила слугують обов’язковою для використання системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих прав та обов’язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки.

Порушення адвокатом Правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком та тягне настання дисциплінарної відповідальності.

Адвоката також може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики (далі – ПАЕ) помічником, стажистом адвоката або особою, яка перебуває з ним у трудових відносинах.

Загальні засади застосування дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики встановлені статтею 70 ПАЕ та полягають у наступному:

1.дисциплінарні стягнення застосовуються лише за винні порушення;

2.адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням КДКА або ВКДКА;

3.адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката;

4.звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь;

5.дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою);

6.не допускається зловживання правом на звернення до КДКА, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку зі здійсненням ним адвокатської діяльності;

7.щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

 Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової  допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону, ст. 14 ПАЕ).

 Договір про надання правової (правничої) допомоги – договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.

До договору про надання правової (правничої) допомоги застосовуються вимоги:

-загальні положення цивільного законодавства про договір;

-Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

-Правил адвокатської етики.

Ася Тарасова рекомендувала при укладенні договорів про надання правничої (правової) допомоги звертати увагу на відповідність договорів Закону та ПАЕ, а також запропонувала до ознайомлення тематичні Рішення Ради адвокатів України:

Рішення РАУ № 57 від 12.04.2019 «Про затвердження роз’яснення щодо оформлення ордерів на надання правової допомоги до укладання письмового договору»;

•Рішення РАУ № 121 від 04.11.2022 «Про затвердження роз’яснення щодо можливості адвокатам здійснювати представництво інтересів клієнтів на підставі договору, вчиненого в електронній формі, а також необхідності надання клієнтом згоди на розкриття конфіденційної інформації»;

•Рішення РАУ № 56 від 12.04.2019 «Про затвердження роз’яснення щодо отримання адвокатом від клієнта згоди на укладання договору про надання правової допомоги»;

•Рішення РАУ № 98 від 15.10.2020 «Про затвердження роз’яснення щодо підстав для здійснення адвокатської діяльності».

Лектор надала практичні рекомендації щодо змісту Договору за результатами аналізу дисциплінарної практики стосовно адвокатів для уникнення приводів для скарг, а саме:

• дотримуватися форми Договору;

• зазначати дату укладання Договору;

• в умовах Договору зазначати конкретний вид правової допомоги та назву установи, де здійснюється, перелік інстанції тощо;

чітко визначати права та обов’язки сторін;

зазначати відповідальність сторін;

• зазначати конкретні строки або обставини щодо строків дії Договору;

 передбачати умови розірвання Договору;

 зазначати кількість примірників для сторін;

розробити додатки до договору (про гонорар, акт виконаних робіт тощо).

Водночас, як зазначила Ася Тарасова, слід пам’ятати про випадки, коли адвокату забороняється укладати Договір і він зобов’язаний відмовитись від виконання Договору, а саме: 

 у разі конфлікту інтересів або можливості його виникнення;

якщо результат, якого бажає Клієнт, або засоби його досягнення на яких Клієнт наполягає, є протиправними, суперечать Конституції України та законам України, інтересам держави й суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та ПАЕ;

• доручення Клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката;

• адвокат брав участь у відповідному провадженні та це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;

якщо виконання доручення може призвести до розголошення відомостей, що складають предмет адвокатської таємниці, крім випадків наявності письмової згоди клієнта;

адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка бере участь в судочинстві, кримінальному провадженні тощо;

виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членам його сім’ї, професійним обов’язкам, інших обставин, пов’язаних з конфліктом інтересів.

Говорячи про дисциплінарну відповідальність адвоката як наслідок недотримання вимог ПАЕ під час прийняття доручення від клієнта, лектор надала практичні рекомендації на стадії прийняття доручення щодо дій адвоката:

1.Особи від яких адвокат може прийняти доручення (стаття 15 ПАЕ): встановлення особи, згода Клієнта, згода на обробку персональних даних, документ про ознайомлення із законодавством про захист персональних даних;

Рекомендовано: зазначення всіх засобів зв’язку.

2.Зважити на свої можливості щодо виконання доручення. З’ясувати всі відомі Клієнту обставини; вивчити всі документи; переконатись у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення; викласти їх клієнту, в загальних рисах; попередити про час і обсяг; практику застосування норм та правові наслідки досягнення результату, яких бажає Клієнт (стаття 18 ПАЕ).

Рекомендовано: Залишати собі тільки копії документів. Попередити про всі ризики, в разі високої ймовірності небажаного результату закріпити в Договорі або додатку.

3 Неприпустимість конфлікту інтересів (статті 9, 20 ПАЕ);

4.З’ясувати, чи не пов’язаний клієнт чинним договором з іншим адвокатом на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом доручення (стаття 23 ПАЕ). 

Під час виконання доручення адвокату важливо:

•дотримуватися принципу законності – категорична заборона незаконних та неетичних засобів (стаття 25 ПАЕ);

•інформувати Клієнта про хід та результати доручення, законні права та обов’язки Клієнта (стаття 26 ПАЕ);

•дотримуватися принципу добросовісності – розумно необхідна увага, використання всіх розумно необхідних і доступних законних засобів для надання ефективної професійної правової допомоги, оперативно виконувати доручення клієнта (стаття 27 ПАЕ).

Окремо лектор звернула увагу на:

•Етичні аспекти відносин адвоката з недієздатним (обмежено, частково дієздатним) клієнтом (ст. 37 ПАЕ);

•Етичні аспекти відносин адвоката з клієнтом – юридичною особою (ст. 38 ПАЕ);

•Етичні засади здійснення посередництва між клієнтами (ст. 21, 40 ПАЕ).

Про припинення та розірвання договору про надання правової допомоги детально у матеріалі на сторінці Advokat Post: http://tinyurl.com/2593pmnz

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://tinyurl.com/msmk9z5v

Цікаві публікації лектора:

·Дисциплінарна відповідальність адвоката: підстави, процедури, наслідки. http://tinyurl.com/yc6nrnvv

·Професійна етика: погляд майбутніх юристів на тонкощі побудови відносин адвоката з клієнтом. http://tinyurl.com/yf5tx7rb

 Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ