Звільнення за результатами службового розслідування
Про звільнення за результатами службового розслідування розповіла адвокатка, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, кандидат наук з державного управління Наталія Черевко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
10.06.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками звільнення за результатами службового розслідування, а саме:

1. Підстави звільнення після службового розслідування.

2. Систематичне невиконання трудових обов’язків п.3 ч.1 ст .40 КЗпП.

3. Прогул п.4 частини 1 ст.40 КЗпП.

4. Вчинення розкрадання п. 8 частини 1 ст. 40 КЗпП України.

5. Одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником пункт 1 частини першої статті 41 КЗпП.

6. Втрата довіри п.2 частини першої ст.41 КЗпП.

7. Аморальний проступок п.3 частини першої ст.41 КЗпП.

8. Релевантна судова практика 2025 - 2026 років.

 

У рамках характеристики звільнення за результатами службового розслідування акцентовано на наступному:

1. Підстави звільнення після службового розслідування

Службове розслідування є процедурною передумовою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. За його результатами роботодавець може застосувати підстави, передбачені ст. 40 та 41 КЗпП України.

Основні підстави:

●      систематичне невиконання трудових обов’язків (п.3 ст.40);

●      прогул (п.4 ст.40);

●      поява у стані сп’яніння (п.7 ст.40);

●      розкрадання майна (п.8 ст.40);

●      невідповідність займаній посаді;

●      одноразове грубе порушення (ст.41);

●      втрата довіри;

●      аморальний проступок.

Процедурні вимоги (ключові):

  1. Фіксація факту порушення (акти, доповідні, пояснення).
  2. Проведення службового розслідування.
  3. Обов’язкове витребування письмових пояснень працівника.
  4. Дотримання строків:

●      1 місяць з дня виявлення;

●      не пізніше 6 місяців з дня вчинення.

  1. Видання наказу з чітким формулюванням підстави.

Судова практика:

●      Постанови ВС від 25.06.2024 та 08.05.2024: роботодавець зобов’язаний довести правомірність звільнення.

●      ВП ВС від 18.03.2020 №129/1033/13-ц: застосовується стандарт доказування «переваги більш вагомих доказів».

2. Систематичне невиконання трудових обов’язків (п.3 ч.1 ст.40 КЗпП)

Сутність:

Це повторне винне порушення трудових обов’язків, яке:

●      вчинене без поважних причин;

●      має місце після застосування дисциплінарного стягнення.

Обов’язкові елементи:

  1. Порушення конкретних трудових обов’язків.
  2. Вина працівника (умисел або необережність).
  3. Систематичність (повторність).
  4. Наявність чинного дисциплінарного стягнення.
  5. Дотримання строків притягнення.

Важливі акценти:

●      Якщо попереднє стягнення погашене — систематичності немає.

●      Потрібно довести новий факт порушення після стягнення.

Судова практика:

●      ВС від 04.03.2026 №691/1136/24 — визначено сукупність умов систематичності.

●      ВП ВС від 23.09.2020 та ВС від 21.01.2026 №359/8573/20 — обов’язкова повторність.

●      ВС від 24.02.2026 №686/1741/23 — відсутність нового порушення → звільнення незаконне.

3. Прогул (п.4 ч.1 ст.40 КЗпП)

Сутність:

Прогул — це:

●      відсутність на роботі понад 3 години протягом робочого дня;

●      без поважних причин.

Що має довести роботодавець:

  1. Факт відсутності (акти, табелі, свідки).
  2. Тривалість відсутності.
  3. Відсутність поважних причин.
  4. Вину працівника.

Поважні причини (за підходом практики):

●      хвороба;

●      форс-мажор;

●      затримання органами влади тощо.

Особливість:

Неналежне оформлення акту про відсутність — підстава для скасування звільнення.

4. Вчинення розкрадання (п.8 ч.1 ст.40 КЗпП)

Сутність:

Підстава застосовується у разі вчинення розкрадання майна роботодавця (включно з дрібним).

Ключова умова:

Факт розкрадання має бути встановлений:

●      обвинувальним вироком суду, або

●      постановою компетентного органу.

Без такого рішення звільнення є незаконним незалежно від внутрішніх доказів роботодавця.

5. Одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником (п.1 ч.1 ст.41 КЗпП)

Застосовується лише до спеціальних суб’єктів:

●      керівник;

●      заступники;

●      головний бухгалтер тощо.

Ознаки:

  1. Одноразовість.
  2. Грубість порушення.
  3. Вина.
  4. Наявність повноважного рішення.

Критерії «грубості»:

●      значні негативні наслідки;

●      потенційна шкода;

●      характер обов’язків;

●      форма вини (умисел).

Судова практика:

●      ВС від 19.02.2026 №760/33475/18 — навіть без фактичних наслідків можливе звільнення при наявності умислу.

●      ВС від 04.06.2025 №757/13201/24-ц — грубість оцінюється індивідуально.

6. Втрата довіри (п.2 ч.1 ст.41 КЗпП)

Сфера застосування:

Лише до працівників, які безпосередньо обслуговують матеріальні або грошові цінності.

Умови:

  1. Наявність доступу до цінностей.
  2. Вчинення винних дій.
  3. Втрата довіри як наслідок.

Важливо:

●      не обов’язково має бути шкода;

●      достатньо створення ризику або порушення правил обігу цінностей.

7. Аморальний проступок (п.3 ч.1 ст.41 КЗпП)

Суб’єкт:

Працівники, які виконують виховні функції:

●      педагоги;

●      вихователі;

●      інші аналогічні категорії.

Сутність:

Аморальний проступок — це:

●      поведінка, що суперечить моральним засадам суспільства;

●      несумісна з продовженням роботи.

Критерії:

●      характер проступку;

●      суспільна оцінка;

●      вплив на авторитет працівника.

8. Релевантна судова практика (2025–2026)

Ключові рішення:

●      09.01.2026 №751/4083/24: електронні докази (скріншоти) є допустимими.

●      04.03.2026 №691/1136/24: визначено критерії систематичності.

●      18.02.2026 №679/1660/23: відсутність медичного висновку — незаконність звільнення.

●      24.02.2026 №686/1741/23: недоведеність порушення — поновлення працівника.

●      08.04.2026 №711/4219/23: суд оцінює всі докази у сукупності.

●      19.02.2026 №760/33475/18: критерії грубого порушення.

Першоджерело  https://tinyurl.com/3cr78b44