Лектор докладно проаналізував разом з учасниками зміну предмету, підстав, вихід за межі позовних вимог, а саме:

• 1. Зміст позовної заяви.
• 2. Предмет спору vs предмет позову.
• 3. Процесуально-правова вимога.
• 4. Зміна предмету або підстав позову.
• 5. Можливості виходу за межі позовних вимог.
• 6. Умови виходу за межі позовних вимог.
• 7. Випадки виходу за межі передбачені законом.

У рамках характеристики позовних вимог акцентовано на наступному:

1. Зміст позовної заяви

Зміст позовної заяви складається із його елементів: предмету та підстав.

Предмет позову становить матеріально-правову та процесуально – правову вимоги позивача до відповідача.

Під підставою позову розуміються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги:

• фактичні підстави позову – це сукупність юридичних фактів;
• правові – вказівка на конкретну норму права, на яких ґрунтується вимога позивача.

Розмір позовних вимог залежить від предмету та підстав.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог, суд попередньо повинен проаналізувати… …предмет позову, його підставу і зміст та на підставі отриманих висновків визначити чи відбулася зміна розміру позовних вимог, чи змінено предмет або підстава позову.

29. Так, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову – обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

30. Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог.

Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Постанова Касаційного адміністративного суду справа №826/19197/16 від 22 січня 2020 року.

Від вірного визначення змісту позовної заяви залежать успішність:

• Вирішення питання про відкриття провадження у справі.
• Визначення компетенції суду: предметної, інстанційної юрисдикції та територіальної підсудності справи.
• Про залучення в процес інших осіб.
• Проведення подальших підготовчих дій та судового розгляду справи, у тому числі:

• про визначення обставин, що мають значення для її вирішення,
• збір та дослідження доказів (предмет доказування),
• юридичної кваліфікації.

• Вирішення справи в суді (межі судового розгляду).

2. Предмет спору vs предмет позову

Предмет спору – це об’єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.

Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

При цьому колегія суддів наголошує на відмінностях між цими поняттями “предмет спору” та “предмет позову”. Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. • Правова позиція щодо визначення предмету спору викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, від 01.08.2019 у справі № 916/1743/18.

Предмет спору:

• Має більш широке значення;
• Визначає певні правовідносини:

• Податкові правовідносини;
• Публічно- або приватно – правовий спір.

• Застосовується для визначення предметної юрисдикції.

Предмет позову:

• Матеріально-правові вимоги:

• Порушені права;
• Процесуально-правові вимоги;
• Спосіб захисту.

• Застосовується для визначення інстанційної та територіальної юрисдикції та категорії справ.

3. Процесуально-правова вимога

Питання, які необхідно вирішити при встановленні матеріально-правових вимог:

Що порушено:

• Суб’єктивні права та свободи громадянина, права та інтереси юридичних осіб, встановлені Конституцією та законами України.
• Публічний правопорядок.

Ким вони порушені? Якими діями:

• СВП- рішення, дії або бездіяльність.
• Фізичними або юридичними особами- виконання обов’язку.

Реальність порушення:

• В чому полягають вказані порушення?
• Які наслідки (конкретне визначення)?

Зміст процесуальної сторони предмету позову (процесуально-правова вимога):

1. Процесуальна правосуб’єктність (правоздатність та дієздатність позивача);
2. Дотримання встановленої процесуальним законом форми викладення позовних вимог;
3. Дотримання строків подання позову до суду;
4. Застосування конкретного способу захисту, передбаченого у КАС України.

4. Зміна предмету або підстав позову

Кількість змін законом не обмежена.

Одночасна зміна предмета позову та підстав позову не допускається.

Строк та стадія процесу:

• до закінчення підготовчого засідання (загальне провадження);
• до першого судового засідання (не пізніше 5 днів при спрощеному позовному провадженні).

(Постанова Великої Палати ВС Справа № 924/1473/15 від 25 червня 2019 року).

Зміна предмету позову передбачає:

1. Спосіб:

• зміну одних вимог на інші;
• доповнення наявних позовних вимог;
• вилучення частини заявлених раніше;
• коли дані вимоги пред’являються ще іншому відповідачу, якщо вони знаходяться в межах спірних правовідносин.

2. Наслідки:

• збільшення або зменшення розміру судового збору;
• заміна відповідача або залучення співвідповідача, третіх осіб;
• зміну підсудності справи.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги:

Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справа №826/19197/16 від 22 січня 2020 року:

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Постанова Касаційного господарського суду від 09 липня 2020 року справа № 922/404/19:

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

ВП ВС: не вважаються зміною підстав позову: Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв’язку з цим господарський суд, з’ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Постанова Велика Палата Верховного Суду Справа № 924/1473/15 від 25 червня 2019 року.

5. Можливості виходу за межі позовних вимог

Відповідно до стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства: суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до стаття 13 Цивільно-процесуального Кодексу: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до стаття 14 Господарсько-процесуального Кодексу: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

6. Умови виходу за межі позовних вимог:

(Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року в справі № 826/289/16).

7. Випадки виходу за межі передбачені законом:

1. Пункт 10 частини 2 статті 245 КАСУ передбачає можливість вибору судом іншого способу захисту прав ніж визначений позивачем;
2. Частина 5 статті 245 КАСУ передбачає зобов’язання СВП прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну, визнаного незаконним;

3. Частина 10 статті 264 КАСУ передбачає можливість визнання інших нормативно-правових актів протиправними, які безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі.

Першоджерело - https://tinyurl.com/42uc6ny8