Питання: Якщо дитину знімають на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку не батьки, а треті особи, чи можуть вони здійснювати зйомку і використовувати для оприлюднення матеріали і за яких підстав, та що мають знати про це батьки та діти?

Батькам і дітям варто знати про свої права щодо надання згоди чи навпаки заборони як на сам процес зйомки, так і розповсюдження цих матеріалів.

Відео або фотозйомка (збір інформації) – це один із видів обробки персональних даних, що регулюється Законом України «Про захист персональних даних».

Спеціальні норми, що регулюють питання зйомки та використання фото дітей, українське законодавство не містить. Право особи вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір обмежене правом кожної іншої особи на повагу до приватного життя.

Отже, за загальним правилом – здійснення фотозйомки особи має здійснюватися за її згодою (стаття 307 Цивільного кодексу України) за певними винятками.

Дитина може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за згодою батьків. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито в публічному місці. Однак, сам факт присутності дитини у публічному місці не є безумовною згодою уповноваженої особи на зйомку, та у разі заперечення батьками малолітньої/неповнолітньої дитини проти зйомки – її потрібно припинити.

Законодавством не врегульоване питання щодо форми надання такої згоди, тобто чи має вона бути письмовою чи достатньо конклюдентних дій. Варто розуміти, що дитина, в силу свого віку та розумових здібностей, не може розуміти значення своїх дій та ймовірних наслідків поширення власного зображення, тому особам, які мають бажання, наприклад, сфотографувати дитину і в подальшому використовувати зображення, необхідно отримати на це згоду батьків. При цьому, треба пам’ятати про необхідність отримати подвійної згоди, на здійснення зйомки і на поширення.

Отримавши згоду на обробку персональних даних дитини, у разі, якщо батьки дитини, які погодились на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, передумали, то вони можуть вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. У цьому випадку, витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються батьками.

Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб (ч.3 ст. 308 ЦК України).

Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що публікація розмитих зображень дітей, на яких не видно їхніх облич, не є порушенням права на повагу до приватного життя (рішення у справі Kahn vs. Germany від 17.03.2016 року), адже за обставинами справи ідентифікувати дітей можна було лише через наявність батьків та супровідного тексту.

Стаття 10 Закону «Про охорону дитинства» забороняє розголошення чи публікацію будь-якої інформації про дитину, якщо оприлюднення цих даних може завдати неповнолітньому шкоди.

Джерела:

1. Цивільний кодекс України. https://cutt.ly/v9m8tkB

2. Закон України «Про захист персональних даних». https://cutt.ly/R9m36QH

3. Закон України «Про охорону дитинства». https://cutt.ly/I9m8w10

4. Пресреліз рішення ЄСПЛ у справі Kahn v. Germany (application no. 16313/10). https://cutt.ly/s9m34k5

Відповідь на питання підготувала Олена Дришлюк, адвокат, медіатор, член команди Центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури НААУ

Більше дізнавайтеся з тематичного випуску в Календарі дитинства https://cutt.ly/a9WwVgb

Також у рамках Міжнародного дня захисту персональних даних пропонуємо ознайомитися з онлайн-курсом для батьків «Приватність дітей в Інтернеті». Це серія відео-блогів на теми, про які треба знати батькам, щоб подбати про дотримання права дитини на приватність. Хто збирає дані дітей в Інтернеті та як їх використовує? Як убезпечити дітей від шахраїв і забезпечити їхню приватність в соціальних мережах? https://cutt.ly/Z9m4pMe