Захист адвокатської таємниці у цифрову епоху
Про захист адвокатської таємниці у цифрову епоху розповів адвокат, член Комітету з питань інвестиційної діяльності та приватизації Ігор Гордусь під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Рівненської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ
Матеріали заходів
12.06.2026

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками захист адвокатської таємниці у цифрову епоху, а саме:

1.Чому базової цифрової безпеки недостатньо.

2.Як реально відбуваються атаки на адвокатів.

3.Threat modeling: як мислить атакуючий.

4.Смартфон як головна точка компрометації.

5.OPSEC (операційна безпека) адвоката.

6.Безпечна комунікація - реальний рівень.

7.Робота з файлами, доказами і носіями .

8.Обшук, вилучення техніки і цифровий контроль.

9.Інциденти: що робити, якщо вже “зламали”.

10.Контроль доступів і мінімізація довіри до сервісів.

11.Мінімальна модель цифрової безпеки адвоката.

12.Практичні кейси та розбір ситуацій.

 

У рамках характеристики захисту адвокатської таємниці у цифрову епоху акцентовано на наступному:

1. Чому базової цифрової безпеки недостатньо

Базова цифрова безпека (цифрова гігієна) включає: надійні паролі, 2FA, оновлення ПЗ, контроль доступу та обізнаність щодо фішингу. Це лише фундамент, без якого неможливо говорити про захист.

Однак сучасні загрози працюють інакше:

●             атаки не «ламають» систему напряму, а обходять її;

●             використовують слабкі місця: людей, процеси, довіру;

●             шукають “незачинені двері”, а не пробивають «стіни».

Тому потрібен другий рівень — контроль і виживання, який включає threat modeling, підготовку до обшуків і реагування на інциденти.

2. Як реально відбуваються атаки на адвокатів

Атака має чіткий ланцюг:

1.           Вхід — фішинг, заражений файл, скомпрометований контакт.

2.           Доступ — отримання паролів, токенів або доступу до пристрою.

3.           Закріплення — прихований контроль і довготривала присутність.

4.           Витік — копіювання документів і передача.

Найнебезпечніше — стадія закріплення, коли атакуючий може роками бути непоміченим.

Основні точки входу:

●             файли (PDF, Word, архіви);

●             месенджери;

●             email (майстер-ключ до всіх акаунтів);

●             люди (соціальна інженерія).

3. Threat modeling: як мислить атакуючий

Threat modeling — це підхід: «якби я хотів отримати доступ — як би я це зробив?».

Атакуючий:

●             визначає найцінніші активи (переписка, документи, доступи);

●             оцінює противників (правоохоронці, опоненти, кіберзлочинці);

●             знаходить вразливості (телефон, пошта, люди);

●             будує сценарії атак.

Захист будується не від «всього одразу», а від найімовірніших сценаріїв.

4. Смартфон як головна точка компрометації

Смартфон — це центр доступу до:

●             пошти;

●             месенджерів;

●             банків;

●             2FA.

Тому: хто контролює телефон — контролює все.

Що зберігається: документи, паролі, контакти, переписка.

Основні ризики:

●             фізичний доступ;

●             шкідливі додатки;

●             SIM-swapping (контроль номера = контроль акаунтів).

Компрометація телефону = компрометація всієї системи.

5. OPSEC (операційна безпека) адвоката

Головна проблема — одна екосистема для всього.

Наслідок: при зламі видно все одразу.

Рішення — розділення:

●             особистий профіль;

●             робочий профіль;

●             ризикові кейси.

Принципи:

●             жодних спільних паролів;

●             окремі пристрої;

●             відсутність перетину.

Це дозволяє локалізувати збитки при компрометації.

6. Безпечна комунікація — реальний рівень

Безпека не залежить від месенджера, а від використання.

Міфи:

●             Telegram — не повністю захищений;

●             WhatsApp має слабкі backup;

●             навіть Signal не захищає від компрометації пристрою.

Реальні ризики:

●             активні сесії;

●             backup у хмарі;

●             пристрої співрозмовників.

Висновок: безпека = сценарій використання, а не інструмент.

7. Робота з файлами, доказами і носіями

Кожен файл — потенційна загроза.

Типи ризиків:

●             PDF зі скриптами;

●             Word з макросами;

●             архіви з шкідливими файлами.

Типовий сценарій: файл → відкриття → запуск коду → контроль → витік.

Підхід:

●             перевірка файлу;

●             ізольоване відкриття;

●             контроль походження (chain of custody).

Навіть «знайомий файл» може бути атакою.

8. Обшук, вилучення техніки і цифровий контроль

При обшуку:

●             вилучається техніка;

●             створюється повна копія диска;

●             відновлюються навіть видалені дані.

Міфи:

●             пароль не захищає;

●             видалення не знищує.

Реальний захист:

●             повне шифрування;

●             вимкнений пристрій.

Найкращий захист — мінімізація даних.

9. Інциденти: що робити, якщо вже «зламали»

Ознаки:

●             нові сесії;

●             незрозумілі дії;

●             технічні аномалії.

Перший крок — ізоляція:

●             відключити інтернет;

●             завершити сесії;

●             змінити паролі.

Далі:

●             перевірка доступів;

●             скидання пристрою;

●             аналіз шкоди.

Швидкість реагування критична.

10. Контроль доступів і мінімізація довіри до сервісів

Немає повністю безпечних сервісів.

Потрібно контролювати:

●             доступи;

●             пристрої;

●             дані.

Принцип: мінімально необхідний доступ.

Кожен зайвий доступ = нова вразливість.

11. Мінімальна модель цифрової безпеки адвоката

5 принципів:

1.            Постійна перевірка.

2.            Швидке реагування.

3.            Контроль.

4.            Мінімізація.

5.            Розділення.

Безпека — це процес і щоденна практика.

12. Практичні кейси та розбір ситуацій

Кейс 1 (архів від клієнта):

●             не відкривати одразу;

●             перевірити каналом поза месенджером;

●             перевірити файл;

●             відкривати лише безпечно.

Кейс 2 (вилучення телефону):

●             негайно вимкнути;

●             не надавати доступ;

●             завершити сесії з іншого пристрою.

Ці кейси показують, що поведінка важливіша за інструменти.

Першоджерело  https://tinyurl.com/mp7kx2su