Лектор докладно проаналізував разом з учасниками зайняття посад у незаконних структурах, створених на тимчасово окупованих територіях (посадовий колабораціонізм), а саме:

1. Проблеми трактування формулювання «посада в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території» (ч. 7 ст. 111-1 КК).
2. Зайняття громадянином України посад у створених на тот незаконних «державних» або «комунальних» («муніципальних») підприємствах, установах, організаціях: проблеми диференційованої кримінально-правової оцінки.
3. Посадовий колабораціонізм vs державна зрада та пособництво державіагресору: співвідношення складів кримінальних правопорушень.
4. Посадовий колабораціонізм та окремі діяння, які не тягнуть кримінальну відповідальність: проблеми відмежування.
4.1. Визнання посадового колабораціонізму малозначним діянням – обумовлена законодавством можливість, яка ігнорується на практиці.
4.2. Кримінальна відповідальність за колабораціонізм vs норми міжнародного гуманітарного права:
- проблеми співіснування (на прикладі кримінально-правової оцінки дій осіб, які зайняли посади;
- керівників створених на тимчасово окупованій території закладів охорони здоров’я, «надзвичайників» та інших представників цивільної оборони).

1. Проблеми трактування формулювання «посада в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території» (ч. 7 ст. 111-1 КК)

У науці та судовій практиці існує три основні підходи до розуміння того, зайняття яких саме посад тягне відповідальність за ч. 7 ст. 111-1 КК України:

1. «Вузький» підхід: за ч. 7 ст. 111-1 КК слід кваліфікувати лише зайняття посад, які передбачають виконання організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій. Обіймання технічних/допоміжних посад пропонується оцінювати за ч. 2 ст. 111-1 КК.

2. «Ще вужчий» підхід (М. Хавронюк): охоплює лише ті посади, які безпосередньо пов'язані з реалізацією основних функцій цих органів — здійсненням правосуддя (судді) або правоохоронної діяльності (працівники правоохоронних органів).

3. «Широкий» підхід (підтримується судовою практикою та Н. Антонюк): стосується зайняття будь-яких посад у таких органах, у тому числі допоміжних чи технічних (секретар судового засідання, помічник судді, судовий розпорядник, працівники канцелярії, бухгалтерії, а також водії).

Судова практика: Суди (зокрема Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду) дотримуються широкого підходу.

Позиція ККС ВС (постанова від 22.01.2024 у справі № 953/406/23, постанова від 27.01.2026 у справі № 186/650/22): норма ч. 7 ст. 111-1 КК, на відміну від ч. 2 та ч. 5 цієї статті, не вимагає наявності організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Також у ч. 7 ст. 111-1 КК не використовується поняття «працівник правоохоронного органу», тому зайняття навіть суто технічної посади (наприклад, водія «дежурной части» чи майстра газодимозахисної служби) кваліфікується за ч. 7 ст. 111-1 КК і тягне покарання у вигляді 12–14 років позбавлення волі.

2. Зайняття громадянином України посад у створених на ТОТ незаконних «державних» або «комунальних» («муніципальних») підприємствах, установах, організаціях: проблеми диференційованої кримінально-правової оцінки

Основна проблема: Змістовно ідентичні або аналогічні діяння на практиці кваліфікуються за чотирма різними статтями КК України, які мають кардинально різну суворість покарань:

1. Ч. 4 ст. 111-1 КК («господарський» колабораціонізм) — штраф до 10 тис. НМДГ або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

2. Ч. 5 ст. 111-1 КК («посадовий» колабораціонізм) — позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

3. Ст. 111-2 КК (пособництво державі-агресору) — позбавлення волі на строк від 10 до 12 років.

4. Ч. 2 ст. 111 КК (державна зрада) — позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі.

Приклади з практики:

Директор ДУП «Пошта Херсона» засуджений за ст. 111-2 КК до 12 років позбавлення волі, тоді як директор КП «Пошта Изюма» — за ч. 4 ст. 111-1 КК до 3 років позбавлення волі.

Директор ДП «Херсонводоканал» — ст. 111-2 КК (12 років), а директор МУП «Водоканал города Лисичанска» — ч. 5 ст. 111-1 КК (3 роки).

У галузі освіти за керівні посади застосовується одразу до 5 варіантів кваліфікації (від ч. 3 ст. 111-1 КК з покаранням 2 роки звільнення з випробуванням до ч. 2 ст. 111 КК — 15 років позбавлення волі).

Причини правозастосовчої невизначеності:

1. Розмежування підприємств та установ: Підприємства здійснюють господарську/підприємницьку діяльність (що часто підводять під ч. 4 ст. 111-1 КК), а установи здійснюють некомерційну діяльність. Втім, ч. 4 ст. 111-1 КК не обмежується лише комерційним підприємництвом, а охоплює будь-яку господарську діяльність.

2. Тлумачення поняття «окупаційна адміністрація» у ч. 5 ст. 111-1 КК:

Широкий підхід: включає не лише органи влади, а й незаконні «державні» чи «комунальні» підприємства, установи та організації (спираючись на Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян...»).

Вузький підхід (підтриманий останніми постановами ВС): Окупаційна адміністрація та незаконні органи влади — це виключно структури, наділені владними управлінськими повноваженнями. Підприємства та установи владних повноважень не мають.

Правова позиція ККС ВС (постанова від 31.07.2024 у справі № 185/2163/23 та від 25.02.2026 у справі № 766/12766/23): керівник закладу освіти чи підприємства не здійснює владного публічного управління. Тому сам факт виконання керівних функцій на підприємстві/в установі (за відсутності ознак органу влади) не утворює складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК.

3. Посадовий колабораціонізм vs державна зрада та пособництво державі-агресору: співвідношення складів кримінальних правопорушень

А. Посадовий колабораціонізм (ч. 2, 5, 7 ст. 111-1 КК) vs Державна зрада (ст. 111 КК):

Конкуренція норми та її порушення: Спеціальною нормою щодо державної зради у формі переходу на бік ворога є саме посадовий колабораціонізм (lex specialis derogat legi generali). Обіймання посади завжди передбачає виконання відповідної діяльності.

Проблема практичної кваліфікації за сукупністю: На практиці суди нерідко інкримінують ідеальну сукупність — ст. 111 та ч. 7 ст. 111-1 КК — навіть за звичайне виконання стандартних посадових обов'язків (наприклад, щодо поліцейських чи інспекторів).

Обґрунтована позиція: Застосування сукупності ст. 111 та ст. 111-1 КК можливе лише у випадках, коли особа, обіймаючи посаду, вчиняє «нетипові» для цієї посади діяння, які явно виходять за межі її функціоналу й становлять самостійну допомогу у проведення підривної діяльності проти України. В інших випадках притягнення за обидвома статтями порушує принцип non bis in idem (двічі за одне й те саме не карають).

Б. Посадовий колабораціонізм (ч. 2, 5, 7 ст. 111-1 КК) vs Пособництво державі-агресору (ст. 111-2 КК):

У судовій практиці є численні випадки додаткового інкримінування ст. 111-2 КК разом із ч. 7 або ч. 5 ст. 111-1 КК (або навіть заміна ст. 111-1 на ст. 111-2 КК) за виконання посадових функцій (наприклад, співробітникам міграційних служб, ІТТ, керівникам юридичних чи соціальних відділів).

Зайняття посади в незаконних органах апріорі спрямоване на підтримку чи реалізацію рішень окупаційної влади. Якщо діяльність особи не виходить за межі «типових» посадових обов'язків, вона повністю охоплюється відповідними частинами ст. 111-1 КК і не потребує додаткової кваліфікації за ст. 111-2 КК.

4. Посадовий колабораціонізм та окремі діяння, які не тягнуть кримінальну відповідальність: проблеми відмежування

4.1. Визнання посадового колабораціонізму малозначним діянням (ч. 2 ст. 11 КК)

Обіймання суто технічних, допоміжних чи обслуговуючих посад у незаконних органах (прибиральник, водій, слюсар-ремонтник) формально підпадає під значні санкції (наприклад, ч. 7 ст. 111-1 КК передбачає від 12 до 15 років ув'язнення).

Суди відмовляються застосовувати ч. 2 ст. 11 КК (малозначність) до осіб, які виконували суто технічні функції.

Розмежування за функціоналом: Науковці наголошують, що оцінювати потрібно не лише назву посади, а й її реальне функціональне наповнення:

Якщо водій виконував виключно функції з ремонту та водіння автомобіля — це дає підстави для розгляду малозначності або кваліфікації за м'якшою ч. 2 ст. 111-1 КК.

Якщо ж особа на посаді водія додатково чергувала на блокпостах, здійснювала конвоювання затриманих чи перевірку документів, її діяльність безпосередньо пов'язана з правоохоронною функцією і підлягає покаранню.

4.2. Кримінальна відповідальність за колабораціонізм vs норми міжнародного гуманітарного права (МГП)

Згідно з нормами МГП (Женева IV), окупаційна влада зобов'язана забезпечувати функціонування цивільної інфраструктури, медичної сфери та цивільного захисту, а місцевий персонал має право продовжувати виконувати обов'язки для життєзабезпечення цивільного населення.

Кваліфікація дій медиків, «надзвичайників» та рятувальників:

Працівники ДСНС/пожежники, лікарі, фармацевти, працівники ЖКГ та аварійних служб виконують функції з порятунку людей та забезпечення життєдіяльності території.

Правова позиція ВС (постанова ККС ВС від 20.06.2024 у справі № 953/7182/23): Виконання роботи, що не пов'язана із зайняттям посади в органах влади (лікар, фармацевт, працівник житлово-комунальної сфери, пожежник, працівник рятувальної служби чи кладовища, адвокат тощо), не утворює складів кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 5 та 7 ст. 111-1 КК України.

Винятки: Відповідальність за колабораціонізм/пособництво виникає лише тоді, коли керівники або працівники таких закладів виходять за межі гуманітарних/цивільних функцій і безпосередньо сприяють утвердженню окупаційного режиму, надають матеріальні ресурси ворогу або беруть участь у пропагандистських та політичних заходах держави-агресора.

Першоджерело https://lnk.ua/yWZDycHEV