Постанова Верховного Суду від 15.01.2024 у справі №591/1707/22 (провадження № 61- 10564св23)
Заявлені позивачкою додаткові витрати в твердій грошовій сумі на відвідування дитиною басейну не є незмінними, ураховуючи те, що влітку дитина на безоплатній основі займається греблею на байдарках та в інші періоди може пропускати з різних причин відвідування басейну. При цьому судами правильно враховано, що, дорослішаючи, дитина може змінити свої інтереси і вподобання. Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність переплати за аліменти, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення додаткових витрат на утримання сина.
1.Обставини справи
У травні 2022 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про збільшення розміру стягнутих аліментів, стягнення додаткових витрат на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Позовна заява мотивована тим, що із серпня 2003 року вона перебувала в шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають двох дітей: доньку та сина. У січні 2019 року шлюб між сторонами розірвано. У квітні 2019 року стягнуто з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дочки та сина у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнення додаткових витрат на утримання сина позивачка обґрунтовувала тим, що син перебуває на її утриманні, навчається в школі та додатково виявив бажання та здібності до заняття спортом, а саме відвідування басейну та плавання. Вартість такого навчання становить 120 грн за одне заняття, тренування відбуваються 4 рази на тиждень. Сукупна вартість відвідування басейну сином становить 1 920 грн, тому половину коштів з розвитку особливих здібностей сина, а саме в розмірі 960 грн щомісяця, слід стягувати з відповідача до досягнення дитиною повноліття. Донька досягла повноліття та продовжує навчання у вищому навчальному закладі на заочній формі навчання. Термін навчання 4 роки 6 місяців. Згідно з умовами договору вартість навчання становить 15 500 грн за рік (курс) та оплата розбивається на 2 етапи, тобто по 7 750 грн за кожні пів року. Загальна вартість навчання становить 69 750 гривень. Відповідно до графіка освітнього процесу у зв'язку з навчанням на заочній формі двічі на рік повинна їздити до м. Києва для складання залікових іспитів. У зв'язку з навчанням дочці необхідно винаймати житло протягом 2 місяців на рік, харчуватися, витрачати кошти на проїзд, придбання підручників, зошитів тощо. На період дії воєнного стану навчальний заклад скоротив сесії до 2 тижнів з метою забезпечення безпеки. Зазначає, що у зв'язку із заочною формою навчання університет не забезпечує студентів гуртожитком, а також стипендією. Сукупні витрати за рік навчання становлять 47 500 гривень.
Вважала, що половину із цих коштів, які витрачаються на навчання доньки, слід стягнути з відповідача, що становитиме 23 750 грн на рік, тобто 1 979 грн на місяць. Ураховуючи наведене, позивачка просила суд:
– збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь, визначивши розмір аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття;
– стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини – сина, визначивши розмір додаткових витрат у твердій грошовій сумі 960 грн, щомісяця до досягнення дитиною повноліття;
– стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісяця на час навчання доньки, але не більше ніж до досягнення нею 23- річного віку, за умови продовження навчання.
У серпні 2022 року відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до позивачки про зменшення розміру аліментів. Позовна заява мотивована тим, що він частково погоджується з позовними вимогами та вважає за необхідне звернутися до суду із зустрічним позовом про зменшення розміру аліментів на утримання дітей, доньки та сина в розмірі по 1/8 частини його заробітку (доходу) на кожну дитину, до досягнення сином повноліття та на час навчання доньки. Зазначав, що доводи позивачки про збільшення його доходу є непідтвердженими. Так, у зв'язку зі зміною посади у 2020 році зменшився розмір його заробітної плати. При цьому на його утриманні перебуває дружина та новонароджена дитина. Посилався на те, що він не погоджується з вимогами позивачки про стягнення додаткових витрат у сумі 960 грн на сина, оскільки надана позивачкою довідка містить ознаки явного підроблення. Крім того, до позову не долучено жодних доказів щодо укладення договору про надання послуг спортивного навчання дитини. Звертає увагу на те, що їхній малолітній син постійно змінює гуртки та секції. З урахуванням переваг та інтересів дитини не мати несе додаткові витрати на утримання малолітнього сина, а навпаки він, як батько. Понесені позивачкою витрати на навчання доньки у розмірі 50 % він готовий сплатити. За повідомленням університету жодної сесії у закладі не було проведено, а усе навчання (усі 3 сесії) відбувалися дистанційно. Тобто дочка не перебувала на навчальних сесіях у м. Києві, а була вдома. Водночас розрахунки про витрати на проживання доньки в майбутньому в м. Києві не можуть бути взяті до уваги в умовах воєнного стану в країні, оскільки неможливо підрахувати безпечний стан перебування на кілька діб.
На сьогодні дочка жодної сесії не навчалася у м. Києві, відповідно і зазначених приблизних витрат не було понесено. Крім того, не зрозуміло, чому до розрахунку включено оренду квартири, а не проживання в гуртожитку навчального закладу. Позивач за зустрічним позовом посилався на те, що бажає надавати допомогу до закінчення навчання у розмірі 1/8 частки його доходів (заробітку). Ураховуючи наведене, він просив суд: - зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь позивачки, до 1/8 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття; - визначити розмір стягнення аліментів безпосередньо на користь дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу), щомісяця на час навчання доньки, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку, за умови продовження навчання.
2.Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої дочки у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Не погодившись із рішенням судів, позивачка звернулася з касаційного скаргою до Верховного Суду.
3.Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Задовольняючи позов у частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, взяв до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, має офіційну роботу та стабільний заробіток, отже, він має об'єктивну можливість виплачувати аліменти. Встановивши, що донька сторін навчається в університеті, потребує у зв'язку із цим матеріальної допомоги, а відповідач, який працевлаштований, має можливість надавати доньці таку допомогу та фактично під час розгляду справи не заперечував проти задоволення цієї вимоги, суди попередніх інстанцій, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості та достатності для правильного вирішення справи, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка навчається, у розмірі 1/8 частини усіх його доходів. Щодо позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина, а саме на заняття спортом у розмірі 960 грн щомісяця, то висновки судів попередніх інстанцій про недоведеність зазначених позовних вимог є правильними. Відповідно до статті 185 ЦПК України той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Так, суди надали правильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, що підтверджують відвідування дитиною занять із плавання, врахували показання свідків, пояснення позивачки та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання сина у розмірі 960 гривень.
Заявлені позивачкою витрати не є незмінними, ураховуючи те, що влітку дитина на безоплатній основі займається греблею на байдарках та в інші періоди може пропускати з різних причин відвідування басейну, вартість заняття в якому коштує 120 гривень. При цьому судами правильно враховано, що, дорослішаючи, дитина може змінити свої інтереси і вподобання. При цьому судами враховано, що після досягнення найстаршою дочкою повноліття за заявою відповідача за місцем його роботи продовжували відраховуватися на користь позивачки аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), тобто у більшому ніж присудженому за рішенням суду розмірі. Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність переплати за аліменти, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення додаткових витрат на утримання сина. З огляду на це касаційна скарга залишена без задоволення.
Докладніше текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: https://tinyurl.com/4yf3ar7z
Більше позицій у сімейних справах можна знайти у Бюлетені Комітету НААУ з питань сімейного права (інформаційний дайджест у сфері сімейного права) за I квартал 2024 року. Випуск 16. https://tinyurl.com/2azrunuf