Захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства: сучасні виклики та напрями підвищення ефективності захисту
Георгій Попов - доктор юридичних наук, Національний експерт проекту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», сертифікований тренер Європейської програми навчання у сфері прав людини для представників юридичних професій Ради Європи (HELP) «Правосуддя дружнє до дитини», співзасновник ГО «Майбутнє починається з тебе», професор Міжнародної Кадрової Академії
Публікації лекторів
17.01.2022

Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство стосовно дітей є однією з світових проблем, що потребує постійного відшукання нових шляхів попередження та протидії. Чи замислювались Ви про те, що 1 з 4 дівчат та 1 з 20 хлопчиків зазнають сексуального насильства у віці до 18 років.

90% таких злочинів вчиняються особами, яких дитина дуже добре знає, тобто тими хто перебуває у «колі довіри» дитини.

Варто зауважити, що сьогодні діти все більше часу проводять у мережі Інтернет (навчання, пошук цікавої інформації або нових друзів тощо) і небезпека може застати зненацька, оскільки далеко не завжди незнайомці, що налагоджують дружні стосунки з дітьми є тими за кого себе видають.

Так, згідно Аналітичного звіту по результатам кількісного дослідження на тему «Сексуальне насильство над дітьми та сексуальна експлуатація дітей в Інтернеті в Україні», що був складений за результатами опитування 4700 дітей у період з 15 грудня 2020 року по 20 січня 2021 року абсолютна більшість респондентів (95,1%) мають доступ до Інтернету вдома; дві третини респондентів (67,9%) виходять у Інтернет за допомогою мобільного Інтернету; 41% користуються виходом в Інтернет у школі, і ще третина – підключаються до WI-FI у громадських місцях.

Серед опитаних дітей, що зустрілись хоча б з однією із ситуацій сексуального насильства чи експлуатації за останній рік, всього чверть готова розказати дорослим про те, що з ними трапилось. Більшість розкаже батькам – майже 20%; майже 5% розкажуть дорослому, із яким є довірливі стосунки; близько 1-2% розкажуть вчителю або психологу про те, що з ними сталось.

Важливо зауважити, що наведена категорія злочинів характеризується високим рівнем латентності та потребує високого професіоналізму як від представників правоохоронних органів (з виявлення та реагування) так і від інших фахівців, які беруть участь у досудовому розслідуванні з метою притягнення до відповідальності осіб за вчинення кримінальних правопорушень пов’язаних з сексуальним насильством щодо дітей.

Відповіддю на зростаючу кількість сексуального насильства щодо дітей у нашій країні став Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської конвенції)».

Зазначений Закон, зокрема, імплементує положення матеріального права, що містяться у «Ланцаротській конвенції» у Кримінальний кодекс України та встановлює кримінальну відповідальність за:

  • вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку (нова редакція статті 155);
  • домагання дитини для сексуальних цілей (доповнено новою статтею 156-1);
  • одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження (доповнено новою статтею 301-1);
  • проведення видовищного заходу сексуального характеру за участю неповнолітньої особи (доповнено новою статтею 301-2).

Проте, навіть наявність сучасного законодавства, сама по собі, не є запорукою успішної боротьби зі злочинами наведеної категорії та ефективного захисту порушених прав дітей. Саме тому, вкрай важливо вже сьогодні сформувати розуміння сутності нових правових положень та підходів до їх застосування.

Як ми можемо бачити, однією з новел національного законодавства стала ст. 156-1 КК України, якою встановлюється відповідальність за домагання дитини для сексуальних цілей тобто «грумінг» – налагодження довірливих стосунків з дитиною (у тому числі в Інтернеті) з метою сексуального насильства над нею.

Тож, розглянемо конкретний практичний приклад, що мав місце у минулому, тобто до набрання чинності новим законом і подивимось, а що було б якби така ситуація трапилась в умовах сьогодення.

 

Практична ситуація

15-річна дівчина приходить до школи, й учитель помічає, що вона засмучена. Вчитель підходить до неї та запитує, що сталося. Дівчина заявляє вчителю, що в соціальній мережі з’явилося коротке відео того, як вона здійснює сексуальний акт із чоловіком середнього віку.

Дівчина побачила відео в інтернеті, але не знає, хто ще його бачив. Вона підозрює, що тепер воно в широкому доступі. Вона зробила це відео під примусом близько 1 місяця тому. Чоловік, із яким вона здійснює акт у відео її дядько.

Вона каже, що відео було опубліковане вчора її колишнім хлопцем, якому 17 років. Він був присутній, коли знімали це відео та записував його на свій смартфон. Він навчається в сусідній школі і зараз вони не мають стосунків.

Під час досудового розслідування стають відомими факти, що після того як відео потрапило в Інтернет дівчині почали надходити повідомлення від незнайомого чоловіка через соціальну мережу the Facebook, з пропозиціями зустрічі. При цьому незнайомець писав дівчині, що якщо вона з ним не зустрінеться про відео він розповість її батькам.

Коментарі експерта

Аналізуючи наведену фабулу ми можемо ідентифікувати кілька складів кримінальних правопорушень. Так, є підстави говорити про ч. 2 ст. 155 КК України, а саме про дії сексуального характеру, пов’язані із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, іншого органу чи частини тіла або будь-якого предмета вчинені близькими родичами або членами сім’ї, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілої особи або піклування про неї.

Можливо вести мову й про ч. 2 ст. 301-1 КК України, що встановлює відповідальність за виготовлення, розповсюдження, збут дитячої порнографії або примушування неповнолітньої особи до участі у створенні дитячої порнографії. Проте, важливо пам’ятати про ч. 5 вказаної статті згідно якої не підлягає кримінальній відповідальності неповнолітня особа за виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення дитячої порнографії, якщо такі дії вчинені без мети збуту чи розповсюдження.

У вказаній фабулі ми також бачимо яскравий приклад домагання дитини для сексуальних цілей за що відповідальність передбачена статтею 156-1 КК України.

Залежно від фактичних даних, ми можемо говорити й про ст. 156 КК України «Розбещення неповнолітніх» якщо буде встановлено, що були вчинені розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку.

Що ж стосується дій вчителя, то у випадку, коли йому стануть відомі наведені факти він повинен повідомити про це правоохоронні органи та батьків, оскільки якщо вчитель приховає таку інформацію, то може постати питання про притягнення педагога до відповідальності.

У випадку коли батьки стали першими хто дізнався про наведені у фабулі події, то ні за яких обставин не слід сварити дитину і говорити: «Ми ж тобі казали, що не перебувай часто у соціальних мережах, Інтернеті! Запитували неодноразово про те, де ти перебуваєш тривалий час, а ти нам не відповідала!»

Також, необхідно якнайшвидше повідомити про таку подію правоохоронні органи та розповісти всю відому інформацію.

Крім того, доцільно було б звернутися за фаховою правовою допомогою до адвоката, який би забезпечив професійний правовий супровід такої справи.

Напрями підвищення ефективності захисту дітей

  • запровадження єдиних стандартів (Концепції) навчання фахівців у сфері ювенальної юстиції;
  • комплексна інформаційна діяльність (підвищення рівня свідомості та обізнаності батьків і дітей, працівників сфери освіти та охорони здоров’я; постійне інформування в закладах освіти дітей про можливі правові наслідки вчинених ними правопорушень, а також існуючі загрози у мережі Інтернет);
  • залучення дітей до спортивних та інших гуртків, в тому числі інформаційної та цифрової спрямованості задля їх розвитку, запровадження системи заохочення за участь дітей в таких заходах;
  • вивчення позитивного зарубіжного досвіду та його адаптація з урахуванням національних потреб;
  • розширення співпраці з міжнародними урядовими і неурядовими організаціями й установами;
  • запровадження ефективного державного контролю за інформацією, яка носить антисоціальний, насильницький, розпусний, порнографічний, кримінальний характер з можливістю її оперативного блокування;
  • створення єдиного координаційного центру (органу) (або ж надання існуючому відповідних повноважень).

Авторське тематичне дослідження Георгія Попова у ФБ: відеоматеріал https://bit.ly/3Ah3XHl

Заходи, лектором яких виступає Георгій Попов:

 

Марафон вебінарів до Дня захисту прав людини та активних дій проти насильства https://www.hsa.org.ua/marafon-vebinariv-do-dnya-zahystu-prav-lyudyny-ta-aktyvnyh-dij-proty-nasylstva/

Вебінар: захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства: новели законодавства https://www.hsa.org.ua/vebinar-zahyst-ditej-vid-seksualnoyi-ekspluatatsiyi-ta-seksualnogo-nasylstva-novely-zakonodavstva-2/

 

Тематичні публікації Георгія Попова:

Захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства: що нового? https://www.hsa.org.ua/blog/zahyst-ditej-vid-seksualnoyi-ekspluatatsiyi-ta-seksualnogo-nasylstva-shho-novogo/

НОВЕЛИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА «ГРУМІНГ»

https://www.hsa.org.ua/blog/novely-natsionalnogo-zakonodavstva-shhodo-vidpovidalnosti-za-gruming/

СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ НАВЧАННЯ – ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕФЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ДІТЕЙ

https://www.hsa.org.ua/blog/spetsializovane-navchannya-vazhlyvyj-element-efektyvnogo-zahystu-prav-ditej/