Короткий зміст заяви:
У травні 2022 року Акціонерне товариство «Альфа Банк» (далі – АТ «Альфа Банк») звернулося з заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником за виконавчим листом Ріпкинського районного суду Чернігівської області № 743/1596/15-ц від 04 квітня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 935/08-005 від 07 лютого 2008 року, в розмірі 351 118,20 грн та 34 124,73 дол. США, що за курсом 23,95 грн, встановленим НБУ на 15 січня 2016 року, складає 817 287,28 грн.
01 грудня 2022 року АТ «Альфа-Банк» змінило найменування на АТ «СЕНС БАНК».
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції:
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2023 року у задоволенні заяви АТ «СЕНС БАНК» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
·заявник, як юридична особа, була створена та зареєстрована відповідно до законодавства України. Разом з тим, із наявних в матеріалах справи належних і допустимих доказів вбачається, що кінцевими бенефіціарними власниками АТ «СЕНС БАНК» є виключно громадяни Російської Федерації ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Водночас даних про те, що вказані особи проживають на території України на законних підставах заявник не надав;
·за таких обставин, враховуючи чинну на цей час імперативну норму (пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження») про заборону заміни стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за яких є юридичні особи, хоча й створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, проте кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни Російської Федерації, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи даних про те, що ці особи проживають на території України на законних підставах, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви АТ «СЕНС БАНК» про заміну сторони виконавчого провадження.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції:
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу АТ «СЕНС БАНК» задоволено. Ухвалу Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2023 року скасовано. Заяву АТ «СЕНС БАНК» задоволено. Замінено стягувача у виконавчому листі Ріпкинського районного суду Чернігівської області № 743/1596/15-ц від 04 квітня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 935/08-005 від 07 лютого 2008 року, в розмірі 351 118,20 грн та 34 124,73 дол. США, що за курсом 23,95, встановленим НБУ на 15 січня 2016 року, складає 817 287,28 грн, з ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «СЕНС БАНК». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» витрати, понесені на сплату судового збору в суді апеляційної інстанції, в розмірі 2 684,00 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
·зважаючи на наявність у справі належних та допустимих доказів на підтвердження реорганізації АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» та набуття АТ «Альфа-Банк», яке в подальшому перейменовано на АТ «СЕНС БАНК», всіх прав кредитора за зобов’язаннями боржника ОСОБА_1, апеляційний суд доходить висновку про необхідність заміни стягувача у виконавчому листі Ріпкинського районного суду Чернігівської області № 743/1596/15-ц від 04 квітня 2016 року, з ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «СЕНС БАНК»;
·апеляційний суд вважав помилковим висновок суду першої інстанції про існування імперативної норми про заборону заміни стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за яких є юридичні особи, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, проте кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни Російської Федерації. АТ «СЕНС БАНК» створено та зареєстровано відповідно до законодавства України, а тому підстави для застосування заборони, передбаченої пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» відсутні.
Також є хибним посилання боржника у відзиві на пропущення стягувачем строку пред’явлення виконавчого документа до виконання. Як вбачається з відмітки державного виконавця про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення, що міститься на виконавчому листі Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2016 року за № 743/1596/15-ц, виконавчий документ повернуто стягувачу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» 16 вересня 2019 року. Частиною 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Строк пред`явлення виконавчого листа Ріпкинського районного суду Чернігівської області № 743/1596/15-ц до виконання, що перервався у зв’язку з його пред’явленням до виконання, розпочався з 16 вересня 2019 року та закінчився 17 вересня 2022 року. Із заявою про заміну сторони виконавчого провадження АТ «СЕНС БАНК» звернулося до суду 17 травня 2022 року, тобто в межах строку.
Аргументи учасників справи:
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просив постанову апеляційного суду скасувати, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, стягнути з АТ «СЕНС БАНК» судові витрати на користь ОСОБА_1.
Позиція Верховного Суду:
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частини перша, друга-п`ята статті 442 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
·суди встановили, що АТ «Укрсоцбанк» припинено 03 грудня 2019 року, правонаступником його прав та обов’язків є АТ «Альфа-Банк»; 01 грудня 2022 року АТ «Альфа-Банк» змінило найменування на АТ «СЕНС БАНК»; заявник звернувся до суду у цій справі із заявою про заміну сторони виконавчого провадження в межах строку пред’явлення виконавчого документа до виконання;
·суди зробили протилежні висновки щодо застосування у спірних правовідносинах до АТ «СЕНС БАНК» заборони, встановленої пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (абзаци 1, 2 – тут і далі в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції).
Згідно вказаного пункту, до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:
·громадяни Російської Федерації;
·юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
·юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.
Ключовим питанням, яке постало перед касаційними судом в цій справі є те, чи поширюються заборони, передбачені пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», на юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які не проживають на території України на законних підставах?
Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, касаційний суд зауважує, що:
·при тлумаченні пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» слід враховувати мету, у зв’язку з якою Закон України «Про виконавче провадження» доповнено цим пунктом (Закон № 2129-IX від 15 березня 2022 року). Такою метою є забезпечення захисту національних інтересів у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану, що потребує врегулювання деяких питань примусового виконання рішень, зокрема, щодо зупинення вчинення виконавчих дій, стягувачами за якими є Російська Федерація або особи, пов`язані з державою-агресором (див. пояснювальну записку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» - https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1245274);
·в абзаці 2 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначене коло суб’єктів, до яких передбачені в його абзаці 1 обмеження не застосовуються. До таких суб’єктів віднесені також юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах;
·тому заборона заміни стягувачів поширюються саме на пов’язаних з державою-агресором осіб, у тому числі юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є громадяни Російської Федерації, які не проживають на території України на законних підставах.
Висновок:
Як наслідок суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що оскільки АТ «СЕНС БАНК» створено та зареєстровано відповідно до законодавства України, то відсутні підстави для застосування заборони, передбаченої пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
Оскільки апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, то суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, касаційний суд звертає увагу, що:
·за змістом статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції здійснює касаційний перегляд в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції;
·обмеження, передбачені пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», стосується виключно зупинення виконання судових рішень на користь Російської Федерації або осіб, пов’язаних з державою-агресором, оскільки наслідки виконання такого рішення на території України є несумісними з публічним порядком України, з огляду на потребу України в забезпеченні захисту національних інтересів у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану. Таке обмеження є тимчасовим, а в абзаці 3 пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», зокрема передбачено, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Тому заявник після усунення обставин, які є підставою для застосування до нього заборони, встановленої вказаним пунктом, або набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, не буде позбавлений можливості вирішити відповідне процесуальне питання заміни сторони виконавчого провадження.
Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм процесуального права. У зв’язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції – скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Джерело: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 січня 2024 року у справі № 743/1596/15-ц – http://tinyurl.com/yv4pkd6t