Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
31.05.2022

Заборона на в’їзд до України: що робити?

Матеріал підготовлений Калашник Оленою – к.ю.н., адвокатом, старшим юристом з питань міжнародного захисту БФ «Право на захист», членом Комітету з міжнародного права НААУ

Які загальні умови перетину кордону іноземцями та особами без громадянства під час в’їзду в Україну?

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в’їзду в Україну за умови:

1) наявності в нього дійсного паспортного документа;

2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в’їзду в Україну;

3) наявності в нього в’їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України;

4) підтвердження мети запланованого перебування;

5) наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України.

Виняток із цих правил може бути для іноземця або особи без громадянства, які просять про можливість розгляду в установленому законом порядку питання надання йому притулку або визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

 

Що відбувається із іноземцями та особами без громадянства, яким не дозволено в’їзд в Україну?

Іноземці та особи без громадянства, яким не дозволяється в’їзд в Україну, при спробі в’їзду в Україну в пункті пропуску через державний кордон України не перетинають державний кордон України та в найкоротший строк повертаються в державу, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ.

У разі неможливості негайного повернення іноземця або особи без громадянства вони перебувають у пункті пропуску через державний кордон України до їх повернення.

Таким іноземцям та особам без громадянства у паспортному документі проставляється відмітка про заборону в’їзду в Україну на термін, зазначений у рішенні про заборону в’їзду в Україну.

Іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

 

Коли заборонено примусове повернення чи примусове видворення або видача чи передача іноземця та особи без громадянства?

Іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:

де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;

де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

де їх життю або здоров’ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.

 

Чи є різниця між забороною в’їзду, примусовим поверненням іноземців та відмовою у перетині кордону України?

Заборону в’їзду та примусове повернення іноземців не слід ототожнювати із відмовою у перетині кордону України.

Так, рішення про відмову у в’їзді в Україну приймається у тому випадку, якщо іноземець не дотримався умов, що ставляться для перетину кордону. Згадане рішення приймається у пункті пропуску через державний кордон лише за наявності обґрунтованих причин відмови, які обов’язково повинні бути зазначені у такому рішенні. Наприклад, у іноземця немає дійсного паспорта або візи для в’їзду в Україну, або ж особа не може підтвердити мету поїздки чи довести наявність достатнього фінансового забезпечення для подорожі, або ж щодо такої особи прийняте рішення про заборону в’їзду. Рішення про відмову у перетині кордону набирає чинності з моменту його прийняття. Особа має право оскаржити таке рішення. Необхідно також додати, що відмова у перетині кордону – це разова санкція. Це означає, що коли іноземець усуне недоліки, що стали підставою для такої відмови, він зможе здійснити спробу перетину українського кордону ще раз.

Що ж стосується заборони на в’їзд, то навіть якщо особа усунула порушення, які  допустила під час перетину кордону України та які стали причиною заборони на в’їзд, то це все одно не дає їй права заїхати в Україну за наявності не знятої заборони на в’їзд.

Крім того, виходячи із конструкції правової норми, закріпленої в частині 2 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», рішення про заборону подальшого в’їзду в Україну є не обов’язковим, а є факультативною санкцією, яка може застосовуватися під час прийняття рішення про примусове повернення в країну походження за наявності підстав, передбачених законодавством України.

Аналіз судових рішень показав, що іноді помилково ототожнюють підстави для примусового повернення іноземця та особи без громадянства в країну походження, визначені у частині 1 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», з підставами для заборони його в’їзду в Україну.

Відповідно до підпункту «д» пункту 2.1 Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства визначено, що рішення про заборону в’їзду в Україну іноземцю приймається органом охорони державного кордону в разі якщо іноземця затримано у межах контрольованого прикордонного району під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в’їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках – також за процедурою контролю другої лінії.

Процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки:

1) паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; 2) наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в’їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; 3) відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.

Пунктом 2.3 розділу 2 зазначеної Інструкції встановлено, що рішення про заборону в’їзду в Україну іноземцю органом охорони державного кордону приймається відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» на строк 3 роки. Строк заборони щодо подальшого в’їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення.

Наведене свідчить, що рішення про заборону подальшого в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства не є обов’язковим до застосування під час прийняття рішення про примусове повернення в країну походження, а отже, є факультативною санкцією, яка може застосовуватись під час примусового повернення в країну походження цих осіб.

Встановлена частиною другою статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» можливість прийняття рішення про заборону подальшого в’їзду в Україну свідчить про наявність в органу Державної міграційної служби дискреційних повноважень. Тобто, суб’єкту владних повноважень надається свобода, оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів можливих рішень. Правова позиція з цього питання викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2019 року в справі № 826/20228/16 та від 13.06.2018 року в справі № 815/5991/15.

 

Які причини заборони в’їзду в Україну?

В’їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється:

в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю;

якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;

якщо при клопотанні про в’їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;

якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі;

якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, митних та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні;

якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов’язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в’їзду в Україну;

якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в’їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в’їзду-виїзду.

Відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

 

Хто може ухвалювати рішення про заборону на в’їзд?

Рішення про заборону в’їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в’їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в’їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в’їзду в Україну.

 

Що робити, якщо винесли рішення про заборону на в’їзд в Україну?

Якщо стало відомо про заборону в’їзду в Україну при спробі пройти паспортний контроль на кордоні України, слід ввічливо попросити, щоб видали на руки рішення про відмову у перетині кордону із зазначенням конкретної причини заборони на в’їзд. Рішення про заборону на в’їзд можна оскаржити протягом 30 днів із дня ознайомлення з ним. Сперечатись із прикордонниками, порушувати правила перебування у пункті пропуску категорично заборонено, інакше можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Слід пам’ятати про правила перебування у пункті пропуску.

 

Куди можна оскаржити заборону на в’їзд?

Іноземець, якому органом охорони державного кордону заборонено в’їзд в Україну, має право оскаржити відповідне рішення до регіонального управління Державної прикордонної служби або до суду.

Рішення начальника органу охорони державного кордону центрального підпорядкування з цього питання оскаржується до Адміністрації Державної прикордонної служби України або до суду.

Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.

Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб’єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов’язковою для виконання.

 

Який термін розгляду справи щодо оскарження заборони на в’їзд?

Зазвичай позасудове вирішення суперечки займає до одного місяця. Судовий розгляд може займати від кількох місяців і більше, що залежить від особливостей роботи того чи іншого суду, який розглядатиме справу.

У випадку скасування заборони в’їзду (зміни її терміну) компетентними органами або за рішенням суду, яке набрало законної сили:

а) орган охорони державного кордону:

негайно письмово повідомляє про це Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України з обов’язковим зазначенням інформації відповідно до вимог Інструкції;

скасовує в паспортному документі особи відмітку „Заборонено в’їзд в Україну терміном на …” шляхом проставлення на ньому штемпеля „Анульовано”;

проставляє у паспортному документі нову відмітку „Заборонено в’їзд в Україну терміном на …”,  засвідчує  її  підписом та печаткою, із зазначенням нового терміну заборони (у разі зміни терміну заборони в’їзду);

б) Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вилучає зазначену інформацію (вносить зміни) з баз даних.

У разі припинення обставин, які стали причиною для заборони в’їзду в Україну відповідно до розділу V Інструкції за невиконання рішень про накладання штрафу за правопорушення, розгляд справ за якими належить до компетенції Державної прикордонної служби України:

а) орган охорони державного кордону, який прийняв рішення про заборону в’їзду в Україну, невідкладно:

виносить постанову про скасування заборони в’їзду в Україну;

вживає інших заходів, передбачених Інструкцією;

б) орган охорони державного кордону, уповноваженою посадовою особою якого виявлено під час здійснення прикордонного контролю особу, щодо якої прийнято рішення про заборону в’їзду в Україну іншим органом охорони державного кордону, негайно:

письмово повідомляє відповідний орган охорони державного кордону про виявлення таких обставин;

надсилає копію документа, що підтверджує сплату штрафу (за наявності);

в) Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вилучає відповідну інформацію з баз даних після надходження повідомлення від органу охорони державного кордону, яким скасовано заборону в’їзду в Україну.

У разі скасування іноземцю заборони в’їзду в Україну відповідно до вище вказаних умов, особа вважається такою, що не має заборони в’їзду в Україну та не порушила рішення про заборону в’їзду.

Вилучення інформації з бази даних у випадках припинення обставин, які стали причиною для заборони особі в’їзду в Україну за поданням державного виконавця, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.