За відсутності згоди між батьками суд визначає порядок участі батька у вихованні дітей таким чином, щоб забезпечити найкращі інтереси дітей та їх право на спілкування з обома батьками
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2026 року у справі № 504/477/23
Короткий зміст позовних вимог:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання не чинити перешкод у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначення способу участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 02 серпня 2014 року по 25 жовтня 2022 року.
Під час шлюбу у подружжя народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу діти проживають разом із матір`ю - відповідачем у справі.
Позивач стверджував, що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні батька з дітьми.
Позивач просив суд:
Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні синів наступним чином:
- встановити побачення ОСОБА_1 з дітьми з 01 числа з 10 год 00 хв по 07 число до 20 год 00 хв включно та з 15 числа з 10 год 00 хв по 22 число до 20 год 00 хв включно, кожного місяця за місцем проживання батька;
- у період літніх канікул з 01 серпня по 30 серпня кожного року з ночівлею за місцем проживання батька;
- у період зимових канікул 7 днів з ночівлею за місцем проживання батька;
- щороку в день народження дітей з 15 год 00 хв до 21 год 00 хв.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Комінтернівський районний суд Одеської області рішенням від 27 жовтня 2023 року у складі судді Барвенка В. К. позовну заяву ОСОБА_1 задовольнив частково.
Зобов`язав ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначив порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з синами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення систематичних зустрічей щотижнево:
- кожного вівторка з 08 год 00 хв до 20 год 00 хв без присутності ОСОБА_2 ;
- кожної першої суботи місяця з 09 год 30 хв до 20 год 00 хв без присутності ОСОБА_2 ;
- кожної другої неділі місяця з 09 год 30 хв по 20 год 00 хв без присутності ОСОБА_2 ;
- кожної третьої суботи та неділі місяця з 09 год 30 хв суботи по 20 год 00 хв неділі без присутності ОСОБА_2 , в тому числі з ночівлею за місцем проживання батька;
- у канікулярний період згідно з графіком школи, за згодою дітей;
- в інші дні - культурно-масові, спортивні, розважальні, оздоровчі заклади, за домовленістю з матір`ю та згодою дитини;
- дні народження дітей за попередньою домовленістю між батьками з урахуванням побажання та самопочуття дітей.
Зобов`язав ОСОБА_1 під час реалізації встановленого судом порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дотримуватись режиму харчування, навчання, відпочинку, правил безпеки, встановлених для дітей відповідного віку, та враховувати вимоги та правила, встановлені режимом воєнного стану в державі.
Роз`яснив сторонам, що при зустрічах з дітьми не потрібно травмувати дитячу психіку, не з`ясовувати стосунки в присутності дітей, не налаштовувати дітей один проти одного, не втягувати дітей у конфлікт лояльності.
Роз`яснив, що діти повинні розвиватися фізично, морально та духовно, а не перетворюватися на предмет маніпуляції між батьками та їх родичами.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Суд першої інстанції, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та надавши їм оцінку, дійшов висновку про те, що право позивача підлягає захисту шляхом надання йому періодичних побачень та спілкування з дітьми і зобов`язання відповідача не чинити йому перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми.
Одеський апеляційний суд постановою від 03 квітня 2024 року, з урахування ухвали про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2023 року в резолютивній частині змінив.
Встановив порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином:
- вівторок, четвер кожного тижня року з 14 год 00 хв до 20 год 00 хв, включно, в тому числі за місцем проживання батька, враховуючи обов`язкове виконання графіку побачень, навчання, додаткової зайнятості дітей та відпочинку;
- у п`ятницю з 15 год 00 хв до неділі 18 год 00 хв, включно, через тиждень, за місцем проживання батька з ночівлею, враховуючи обов`язкове виконання графіку додаткової занятості дітей;
- у період зимових канікул 7 календарних днів за місцем проживання батька, з ночівлею, враховуючи обов`язкове виконання графіку додаткової занятості дітей;
- в період літніх канікул з 01 серпня по 25 серпня кожного року, за місцем проживання батька з ночівлею;
- дні народження дітей за попередньою домовленістю між батьками, з урахування побажання та самопочуття дітей.
В іншій частині рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2023 року залишив без змін.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 805,20 грн.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що встановлюючи порядок побачень батька з дітьми, суд першої інстанції не в повній мірі врахував інтереси як дітей, так і батьків, а також принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дітьми та участі у їх вихованні, не врахував часу повернення дітей за місцем проживання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги:
У касаційній скарзі, поданій у травні 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У касаційній скарзі як підставу для касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 523/11605/16-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 365/322/17, від 23 грудня 2021 року у справі № 202/412/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 454/2743/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник вказує, що графік встановлений апеляційним судом не враховує баланс інтересів батьків та дітей.
Позиція Верховного Суду:
Колегія суддів зауважує, що батько, який проживає окремо від своїх дітей, також має право на особисте спілкування з ними, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Водночас відновлення стосунків та емоційного контакту дитини з її батьком перебуває у площині належного виконання обома батьками своїх обов`язків з виховання дитини.
З огляду на доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ОСОБА_2 не погоджується з визначеним судом апеляційної інстанції способом участі батька у вихованні дітей та здійснення їх спілкування, посилаючись на порушення розумного балансу на участь батька у вихованні дітей, надання переваги інтересам батька над інтересами дітей.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, а також застосувати спосіб захисту порушеного права, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Слід також враховувати, що самостійне застосування судом при прийнятті рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , з урахуванням положень статті 159 СК України, просив суд встановити порядок його участі у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Суд апеляційної інстанції, встановивши наявність у позивача перешкод у спілкуванні з дітьми, оцінивши фактичні обставини справи на момент її розгляду в суді апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про необхідність та можливість забезпечення участі батька у вихованні дітей шляхом установлення певного режиму спілкування дітей з батьком.
При цьому, суд апеляційної інстанції розглянув справу у межах заявлених позовних вимог про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та у їх вихованні, а також про визначення порядку участі батька у вихованні дітей, врахувавши, як положення статті 159 СК України, так і фактичні обставини справи на час її розгляду, застосувавши той спосіб захисту прав позивача, який відповідає сучасним реаліям, є ефективним та спрямований на забезпечення найкращих інтересів дітей.
У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків або одного з них та їх небажанням чи неможливістю винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку у найкращих інтересах своїх дітей. Батьки не змогли погодити між собою порядок участі батька у вихованні дітей, отже цей порядок визначив суд у межах своїх повноважень, врахувавши всі обставини справи у сукупності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що за обставин справи, що переглядається в касаційному порядку, забезпечення стабільного періодичного контакту батька і дітей шляхом встановленого графіка побачень, спрямоване на забезпечення інтересів та права дітей на спілкування з обома батьками.
Визначаючи порядок побачень дітей з батьком без присутності матері, апеляційний суд, врахувавши принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дітьми та участь у їх вихованні, бажання батька брати участь у вихованні дітей, наявність конфлікту між батьками та неможливість сторін у справі самостійно дійти згоди щодо виховання дітей, вік дітей та відсутність обставин, які свідчили б про небезпеку для дітей з боку батька, дійшов правильного висновку про доцільність проведення побачень дітей.
Крім цього, відповідач не позбавлена можливості у разі зміни обставин, які б підтверджували наявність негативного впливу контакту батька і дітей на їх нормальний розвиток, порушення інтересів дітей, у визначеному судом порядку, на звернення до суду з відповідним позовом про зміну встановленого способу участі батька у вихованні дітей.
Висновок:
Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальні частині постанови суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справі «Пономарьов проти України», та ін.) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновку суду апеляційної інстанції.
Викладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
З огляду на вказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.