Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
22.09.2022

Яким є механізм видачі лікарських свідоцтв про смерть в умовах воєнного часу?

Центр медичного права ВША НААУ

Відповідь: 09.03.2022 спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України та Офісу генерального прокурора № 177/450/46 затверджено Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України (далі – Порядок № 177/450/46). Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 березня 2022 р. за № 317/37653. Чинності він набув з 11.03.2022.

Зазначеним спільним наказом до завершення воєнного стану в Україні зупинено дію наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Генеральної прокуратури України від 29 вересня 2017 року № 807/1193/279 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2017 року за № 1299/31167.

На відміну від чинного наказу в «мирний» час, Порядок № 177/450/46 містить чітку умову, що огляд трупа працівниками закладів охорони здоров’я проводиться лише за умови відсутності загроз життю та здоров’ю таких працівників. Порядок № 177/450/46 розширив повноваження і обов’язки лікарів оглядати трупи та констатувати смерть, брати участь у роботі слідчого замість судово-медичного експерта. Також визначено випадки, коли саме лікарями видаються лікарські свідоцтва про смерть у разі наявності ознак насильницької смерті у закладі охорони здоров’я, зокрема до таких відносяться:

1) за умов перебування хворого або пораненого перед смертю на лікуванні, лікарське свідоцтво про смерть видається без розтину на підставі огляду трупа та наявної медичної документації;

2) при настанні смерті в приймальному відділенні закладу охорони здоров’я за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем закладу охорони здоров’я на підставі зовнішнього огляду.

Порядком № 177/450/46 також встановлено важливе застереження, що врегульовує доволі часто виникаюче питання: хто ж з лікарів повинен видавати лікарське свідоцтво: лікар за місцезнаходженням трупа чи лікар, який спостерігав померлого?

Тут постає питання з огляду на положення п. 2.2. Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о), затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545, який встановлює, що лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті.

Водночас в умовах воєнного часу, коли велика кількість людей вимушено і терміново залишили свої домівки, виявляється не завжди можливим, аби лікар, який лікував померлого, міг фізично видати лікарське свідоцтво навіть, якщо показань до розтину немає.

Для вирішення питання у нагоді будуть такі положення:

– п. 2.4. зазначеної Інструкції, що передбачає: «Забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті»;

– п. 6 розд. ІІ Порядку № 177/450/46 «Заклади охорони здоров’я видають лікарські свідоцтва про смерть за територіальним принципом»;

– ст. 52 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», яка визначає, що біологічна смерть людини встановлюється медичним працівником на підставі діагностичних критеріїв біологічної смерті людини (незворотне припинення кровообігу та дихальних функцій, поява ранніх та/або пізніх трупних змін) з внесенням відповідних відомостей до медичної документації пацієнта, тобто під час безпосереднього огляду трупа та встановлення настання смерті саме тим лікарем, який здійснює огляд;

– ст. 24-2 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я», якими запроваджено в Україні функціонування електронної системи охорони здоров’я, що дозволяє користуватися лікарям інформацією про пацієнтів для виконання ними своїх посадових обов’язків через доступ до записів електронної системи охорони здоров’я.

Отож, юридично не лише відсутні будь-які правові колізії, а й є чіткі критерії, в межах яких мають право діяти лікарі.

Окремо нагадуємо, що лікарське свідоцтво про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов’язалися поховати померлого.

Резюмуючи вищевикладене слід зупинитися на основних моментах:

1) Лікарські свідоцтва про смерть у разі відсутності ознак насильницької смерті оформляються лікарями закладів охорони здоров’я.

2) Звертатися необхідно до закладу охорони здоров’я за місцем перебування особи на момент смерті.

3) Отримати лікарське свідоцтво можуть родичі померлого чи інші особи, які зобов’язалися поховати померлого.

Нормативно-правові акти:

  1. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»
  2. Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України та Офісу генерального прокурора від 09.03.2022 № 177/450/46 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 березня 2022 р. за № 317/37653.
  3. Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Генеральної прокуратури України від 29 вересня 2017 року № 807/1193/279 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2017 року за № 1299/31167.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я»

Відповідь на питання підготував Андрій Світлицький, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ