Як захистити ТОВ від зловживання посадових осіб?
Надія Тарасова адвокат, сертифікований Корпоративний секретар, медіатор Як показала практика, будь які зловживання посадовими особами Товариства зазвичай призводять до прямих чи непрямих збитків. Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (06.02.2018 № 2275-VIII) визначив посадовими особами товариства: — членів виконавчого органу, — членів наглядової ради, — інших осіб, передбачених статутом ТОВ /фінансовий директор, […]
Новини та події
23.03.2020

Надія Тарасова
адвокат, сертифікований Корпоративний секретар, медіатор

 

Як показала практика, будь які зловживання посадовими особами Товариства зазвичай призводять до прямих чи непрямих збитків. Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (06.02.2018 № 2275-VIII) визначив посадовими особами товариства:

— членів виконавчого органу,
— членів наглядової ради,
— інших осіб, передбачених статутом ТОВ /фінансовий директор, головний бухгалтер, члени ревізійної комісії, комплаєнс — офіцер/.

Закон № 2275-VIII досить детально виписав відповідальність посадових осіб ТОВ, що на дає надію на зменшення ризиків участі посадових осіб у рейдерських захоплення господарських товариств. Однак, учасникам ТОВ недостатньо розраховувати лише на силу Закону, потрібно встановлювати запобіжні заходи в статуті, трудових договорах (контрактах) з посадовими особами ТОВ, вимагати від виконавчого органу або наглядової ради (у випадку її створення) своєчасного скликання загальних зборів учасників, дотримання законодавства.

Давайте згадаємо ряд Постанов Великої палати Верховного суду. Постанова у справі 293/135/16 від 04 вересня 2018 року про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою. В грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "Пак Систем", від імені якого діє учасник товариства, Компанія "ВІТЕРА ІНВЕСТ ЛІМІТЕД", звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до директора про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою в сумі 500 000 грн. Суд визначив, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.

Постанова Великої Палати Верховного Суду по справі № 916/2084/17 08 жовтня 2019 року. Учасник ТОВ просив Суд визнати договори, які були укладені Товариством в особі генерального директора з перевищенням повноважень (без передбаченої Статутом згоди Загальних Зборів Товариства). За договором, укладеним товариством, права та обов'язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов'язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється. “Підписання генеральним директором ТОВ «XXX» оспорюваних договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки генеральний директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають”.

Тобто, за висновком Великої Палати ВС, власники українських товариств не мають права оскаржувати договори, які укладають їх керівники чи правління. На мій погляд, ці дві Постанови змушують учасників товариств, з метою збереження власного бізнесу, уважно ставитись до написання статуту та визначення посадових осіб ТОВ. Власникам бізнесу – учасникам ТОВ раджу врахувати наступні рекомендації, які є певними запобіжниками проти нанесення збитків ТОВ та проти здійснення рейдерських атак на товариство.

«На березі», до початку діяльності, бажано укласти корпоративний договір між учасниками і прописати:

— хто з учасників як голосуватиме при обранні органів управління, хто – органів контролю (ревізор, ревізійна комісія);
— зазначити способи вирішення конфліктних ситуацій (медіація, викуп частки одного учасника іншим, тощо).

При написанні статуту:

— визначити в статуті посадових осіб, які не є такими за Законом (головний бухгалтер, ревізор, заступник Директора з напрямку діяльності ТОВ (з продажу, якщо це ритейл, з логістики, якщо ТОВ надає логістичні послуги);
— передбачити створення Наглядової ради, яка контролюватиме діяльність виконавчого органу ТОВ;
— зобов’язати виконавчий орган ТОВ щоквартально звітувати загальним зборам про фінансовий стан ТОВ;
— обмежити повноваження виконавчого органу певною сумою при вчинені правочинів;
— визначити правочини, які директор може підписати лише разом з головним бухгалтером (іншою посадовою особою);
— слідкувати за законодавством та судовою практикою.

Наведені вище запобіжники не є складними, їх просто потрібно запровадити в товаристві і виконувати під час здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ.