Постернак Олександр,
адвокат, член Комітету з питань антикорупційної політики та комплаєнсу, що діє в складі НААУ

Установлення строків під час досудового розслідування для здійснення процесуальних (слідчих) дій як механізм захисту прав та інтересів.

Учасники кримінального провадження доволі часто стикаються з невиправданим затягуванням слідчими та прокурорами своєчасного вчинення й окремих слідчих дій, і повного комплексу необхідних процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування.

На практиці трапляються випадки, коли особа, яка не має офіційного процесуального статусу в кримінальному провадженні, зазнає втручання в її права та інтереси. Наприклад, під час обшуку слідчий вилучає певні речі, або слідчий суддя накладає арешт на майно, або у фабулі кримінального провадження прямо зазначається, що окрема особа вчинила злочин тощо. Проте тривалий строк такій особі, яка зазнала втручання, не повідомляється про підозру, але й не поновлюється її становище (не повертається вилучене майно, не скасовується арешт, не закривається кримінальне провадження).

З іншого боку, непоодинокими є випадки, коли потерпіла особа тривалий строк не може домогтися від органу досудового розслідування проведення необхідних слідчих чи процесуальних дій для притягнення винної особи до відповідальності та відновлення прав потерпілого.

Варто з’ясувати, яким чином діяти зацікавленим особам для захисту їхніх прав із метою дотримання розумних строків під час досудового розслідування.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає можливість захисту зацікавлених осіб від порушень, пов’язаних із недотриманням розумних строків проведення досудового розслідування чи вчинення окремих процесуальних (слідчих) дій. Водночас, аналіз судових рішень свідчить про неоднакове застосування судами норм процесуального права в цій частині. Необхідно проаналізувати шляхи захисту порушених прав від недотримання розумних строків під час досудового розслідування.

Законодавець передбачив два способи для оскарження таких порушень:

– оскарження прокурору вищого рівня недотримання розумних строків у порядку, передбаченому статтею 308 КПК України. Нерозгляд прокурором вищого рівня такої скарги, або відмова в її задоволенні може бути оскаржена слідчому судді в порядку статті 303 КПК України;

– звернення до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних чи слідчих дій) в порядку, передбаченому статтями 28, 114 Кримінального процесуального кодексу України.

Необхідно зауважити, що вказані два способи захисту прав є самостійними, а звернення до слідчого судді із клопотанням про встановлення процесуальних строків не потребує попереднього оскарження прокурору вищого рівня недотримання розумних строків у порядку статті 308 КПК.

Так, у справі 554/6611/16-к слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави було відмовлено у відкритті провадження за клопотанням про встановлення строку проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування (у порядку статті 114 КПК України). При цьому суд мотивував свою ухвалу тим, що особа може в порядку статті 303 КПК України оскаржити лише рішення прокурора вищого рівня за наслідками розгляду скарги на недотримання розумних строків, а не звертатися із клопотанням про встановлення строків.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06.02.2019 р. було скасовано ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 06.11.2018 р. та направлено до Октябрського районного суду м. Полтави клопотання про встановлення строків на новий судовий розгляд зі стадії відкриття провадження. При цьому апеляційний суд зазначив, що заявник управі був звертатися до слідчого судді з клопотанням про встановлення процесуальних строків проведення процесуальних дій, а слідчий суддя, у свою чергу, повинен був розглянути таке клопотання в межах повноважень, передбачених статті 114 КПК України, та прийняти відповідне рішення. Підстав для застосування до клопотання положень статті 308 КПК України у слідчого судді не було.

Аналогічних висновків дійшов й апеляційний суд міста Києва у справі № 757/63184/17 в ухвалі від 29.03.2018 р. Можливість звернення до слідчого судді з клопотанням про встановлення процесуальних строків урегульовано статтями 28 та 114 КПК України. Відповідно до частини 6 статті 28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, у якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки в межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, установлених під час відповідного кримінального провадження. При цьому необхідно зауважити, що звертатися з такими клопотаннями може будь-яка особа, права чи інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Пункт 16-1 частини 1 статті 3 КПК України визначає, що під іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, необхідно розуміти особу, стосовно якої (у тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Отже, Закон не містить вичерпного переліку осіб, яких зараховують до категорії «інших учасників», а тому будь-яка особа, яка зазнала обмеження чи втручання в її права та інтереси, може звернутися до слідчого судді із клопотанням про встановлення процесуальних строків.

Найчастіше указаний інститут можуть використовувати за так званими «фактовими справами», відповідно до яких орган досудового розслідування здійснює збір доказів, обмежує право користування чи володіння майном, отримує тимчасові доступи до речей і документів у приватних осіб, але не повідомляє жодну особу про підозру. У таких справах необхідно, по-перше, належним чином обґрунтовувати обставини на підтвердження порушення прав чи інтересів заявника, а також особливу увагу необхідно приділяти обґрунтуванню надмірної тривалості досудового розслідування. Особливо це стосується тих кримінальних проваджень, які зареєстровані до 15.03.2018 р. і за якими Законом не обмежений строк досудового розслідування до повідомлення особи про підозру.

Однак, указаний шлях захисту може бути використаний і в кримінальних провадженнях, відповідно до яких визначений Законом строк досудового розслідування ще не сплив, але сукупність обставин указує на те, що орган досудового розслідування суттєво обмежує права й інтереси зацікавлених осіб і при цьому не вчиняє слідчих (процесуальних) дій, необхідних та достатніх для завершення досудового розслідування.

Відповідно до частини 2 статті 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строк, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено право кожної особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Цей принцип утілений і в національному законодавстві, зокрема в частинах 1 та 2 статті 283 КПК України, відповідно до яких особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Ураховуючи вказані норми, національні суди все частіше вирішують по суті та задовольняють клопотання заявників про встановлення процесуальних строків для проведення процесуальних чи слідчих дій, у тому числі комплексу дій, необхідних та достатніх для завершення досудового розслідування.

Для прикладу можна навести наступні справи, у яких слідчими суддями були встановлені процесуальні строки:

— ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.09.2017 р. у справі № 522/13814/17;
— ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2018 р. у справі 757/63184/17-к;
— ухвала слідчого судді Білозерського районного суду Херсонської області від 17.01.2019 р. у справі № 648/107/19;
— ухвала слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 20.03.2019 р. у справі № 686/7080/19;
— ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.09.2019 р. у справі № 607/7460/19;
— ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 22.10.2019 р. у справі № 754/10260/19;
— ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 14.05.2020 р. у справі № 522/2311/17;
— ухвала слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.06.2020 р. у справі № 428/1660/20;
тощо.

При цьому необхідно зауважити, що вищими судовими установами було підтверджено правильність ухвал слідчих суддів, якими встановлювалися строки для проведення процесуальних та слідчих дій. Так, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в Постанові від 18.10.2019 р. у справі № 757/37346/18-к дійшов висновку, що ухвала слідчого судді про встановлення строку в 1 місяць для закінчення проведення досудового розслідування та для прийняття прокурором одного з передбачених частиною 1 статті 283 КПК України процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27 листопада 2015 року була постановлена на підставі статей 3, 28, 114 КПК України.

Аналогічного висновку щодо можливості встановлення строку слідчим суддею для завершення досудового розслідування дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в Постанові від 29.01.2020 р. у справі № 263/2612/19. Крім того, уважаємо за можливе використання вказаного механізму і для встановлення конкретних строків слідчим суддею для вчинення окремих процесуальних чи слідчих дій. Для прикладу, при необґрунтованому затягуванні виконання раніше задоволених дій щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, проведення допиту свідків чи слідчого експерименту, надання матеріалів кримінального провадження в межах задоволеної та призначеної судової експертизи, припинення розшуку тощо.

Окремо необхідно приділити увагу можливості звернення до слідчого судді з клопотанням про встановлення процесуальних строків для повідомлення про підозру особі. Проблемним залишається питання в тому, чи є повідомлення про підозру процесуальної дією, на виконання якої може бути встановлений строк. Упевнені, що так. Відповідно до частини першої статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому при доведені потерпілою особою наявності очевидних доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, наявності фактів зволікання з таким повідомленням з боку органів слідства чи прокуратури, слідчим суддею може бути прийнята ухвала про встановлення строків для повідомлення особі про підозру. У якості прикладу можна навести ухвалу слідчого судді Каланчацького районного суду Херсонської області від 12.05.2020 р. у справі № 657/612/20, якою було встановлено для слідчого та прокурора строк для повідомлення про підозру винним особам або прийняття іншого остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні № 1202020230180000128 від 31.03.2020 року у 20 днів із моменту набрання ухвалою законної сили. При цьому слідчим суддею було встановлено, що слідством зібрано достатньо доказів та є всі підстави для повідомлення про підозру винній особі.

Підсумовуючи викладене, необхідно зауважити, що процесуальний закон передбачає судовий контроль за дотриманням розумності строків під час досудового розслідування, а тому радимо адвокатській спільноті широко використовувати механізм звернення до слідчих суддів для встановлення процесуальних строків із метою захисту прав та інтересів зацікавлених осіб.