Джерела:
1. Закон України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 No 2573-IX (вводиться в дію 01.10.2023) (далі - Закон No 2573).
2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку ведення обліку, звітності та епідеміологічного нагляду (спостереження) за інфекційними хворобами та Переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації» від 18.08.2021 No 1742, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.12. 2021 за No 1558/37180.
3. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку ведення обліку, звітності та епідеміологічного нагляду (спостереження) за інфекційними хворобами та Переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації» від 30.07.2020 No 1726, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.12. 2020 за No 1332/35615.
4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форм первинної облікової документації з інфекційної, дерматовенерологічної, онкологічної захворюваності та інструкцій щодо їх заповнення» від 10.01.2006 No 1, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.08.2006 за No 686/12560.
Система громадського здоров’я – комплекс інструментів і заходів, що здійснюються суб’єктами системи громадського здоров’я та спрямовані на захист і зміцнення здоров’я населення, запобігання хворобам, покращення якості та збільшення тривалості життя, забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.
Одним із найважливіших оперативних функцій системи громадського здоров’я відповідно до Закону України «Про систему громадського здоров’я» (далі – Закон) визначено епідеміологічний нагляд, а також оцінка, спостереження та контроль за показниками і чинниками, що впливають на здоров’я населення.
Вищевказаним Законом введено термін «епідемія» – виникнення на певній території за певний проміжок часу випадків інфекційної або неінфекційної хвороби, специфічної поведінки, пов’язаної зі здоров’ям, або інших подій, пов’язаних зі здоров’ям, які перевищують середні багаторічні показники або достовірно перевищують нормальне очікування за відомими або невідомими раніше критеріями та впливають або мають тенденцію до одночасного впливу на непропорційно велику кількість людей у межах населення території. Кількість випадків, що свідчать про наявність епідемії, залежить від збудника, чисельності та типу населення, яке зазнало впливу, попереднього досвіду чи відсутності контакту з хворобою, часу та місця виникнення.
Статтею 20 Закону України «Про систему громадського здоров’я» передбачено, що усі епідемії і спалахи інфекційних і масових неінфекційних хвороб підлягають епідеміологічному розслідуванню з метою встановлення причин їх виникнення, факторів передачі інфекції, радіаційної чи хімічної речовини, визначення меж осередків інфекційних та масових неінфекційних хвороб, масштабу поширення епідемії чи спалаху інфекційної хвороби, вжиття заходів щодо їх локалізації та ліквідації, а також виявлення осіб, винних у виникненні епідемії чи спалаху інфекційної або масової неінфекційної хвороби.
Проведення розслідувань епідемій і спалахів інфекційних і масових неінфекційних хвороб здійснюється центрами контролю та профілактики хвороб із залученням (за необхідності) головної експертної установи у сфері громадського здоров’я, посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері.
На цей час проведення епідеміологічного обстеження (розслідування) епідемій та спалахів інфекційних хвороб регулюється порядком, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 серпня 2021 року No 1742.
Цей порядок призначений для впорядкування проведення епідеміологічного обстеження (розслідування) осередків інфекційних хвороб з метою встановлення причин їх виникнення, факторів передання інфекції, визначення меж осередків інфекційних хвороб та масштабів поширення епідемії чи спалаху інфекційної хвороби, вжиття заходів щодо їх локалізації та ліквідації, виявлення осіб, винних у виникненні епідемії чи спалаху інфекційної хвороби, а також попередження їх поширення надалі за межі територій, де була зареєстрована інфекційна хвороба та поширюється на заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкованості (далі – ЗОЗ), фізичних осіб – підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, центри контролю та профілактики хвороб (лабораторні центри МОЗ), територіальні органи Держпродспоживслужби, Державну санітарно-епідеміологічну службу Служби безпеки України. Обласні державні адміністрації, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та Державна санітарно-епідеміологічна служба Служби безпеки України утворюють постійно діючий робочий орган – комісію з обстеження (розслідування) спалахів інфекційних хвороб (обласну, міст Києва та Севастополя) (далі – Комісія). Склад і положення про Комісію затверджуються керівниками органу, яким утворено Комісію, та Державної санітарно-епідеміологічної служби Служби безпеки України. МОЗ утворює постійно діючий Оперативний штаб з обстеження (розслідування) епідемій, спалахів інфекційних хвороб. Склад і положення про Оперативний штаб затверджуються МОЗ.
Згідно з порядком медичні працівники ЗОЗ та фізичні особи – підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, які під час здійснення своєї діяльності отримують інформацію про стан здоров’я особи, та які виявили чи запідозрили інфекційну хворобу або групові випадки інфекційної хвороби, зобов’язані передати до центру контролю та профілактики хвороб (лабораторного центру МОЗ) заповнену форму первинної облікової документації No 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення», яке протягом 12 годин надсилається до територіального органу Держсанепідслужби України за місцем реєстрації захворювання. Крім цього, в оперативному порядку інформація повідомляється в цей територіальний орган Держсанепідслужби України по телефону.
А також визначають коло осіб, що контактували з особою, у якої виявлено захворювання, передають інформацію про контактних осіб до центру контролю та профілактики хвороб (лабораторного центру МОЗ) відповідної адміністративно- територіальної одиниці.
У разі госпіталізації організацію виконання цих завдань виконує лікуючий лікар.
Звертаємо увагу, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни закладами охорони здоров'я та фізичними особами – підприємцями, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та якими внесено відповідні медичні записи до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я осіб з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19), по таких випадках екстрене повідомлення не заповнюється та не надсилається, а інформація в оперативному порядку телефоном не передається.
Територіальні органи Держпродспоживслужби надсилають до центру контролю та профілактики хвороб (лабораторного центру МОЗ) відповідної адміністративно-територіальної одиниці інформацію про спалахи (випадки) інфекційних хвороб тварин, що мають значення для людини (зоонози, антропозоонози), у разі їх реєстрації згідно з Переліком інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації, протягом 1 години з часу встановлення факту виникнення спалаху (випадку) інфекційних хвороб тварин, що мають значення для людини (зоонози, антропозоонози) з використанням засобів зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом 24 годин на паперовому носії. Центр контролю і профілактики хвороб (лабораторний центр МОЗ):
1) на основі отриманої інформації про підозру/випадки інфекційної хвороби (патогену), у тому числі про осіб, які були в контакті з хворим, та інших даних, отриманих у процесі проведення епідеміологічного обстеження (розслідування), здійснює епідеміологічний аналіз, прогнозування епідемічної ситуації та оцінку ризиків для громадського здоров’я, проводить інтерпретацію даних, встановлює факт наявності спалаху;
2) у разі виявлення кластера здійснює оцінку можливості надалі розповсюдження інфекційної хвороби з метою прийняття рішення щодо обстеження (розслідування). На прийняття рішення про необхідність розслідування кластера впливають тяжкість перебігу та ускладнення, показник госпіталізації у виявлених випадків захворювання, показник летальності, особливості джерела інфекції, фактора передання, потенціал широкого поширення, виникнення випадків у закладах дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, закладах громадського харчування тощо;
3) координує та безпосередньо бере участь у проведенні епідеміологічного обстеження (розслідування) кластерів, спалахів та епідемій.
Всі епідемії та спалахи інфекційних хвороб підлягають епідеміологічному обстеженню (розслідуванню) відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30.07.2020 No 1726.
Відповідь на питання підготувала Вікторія Шевченко, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ
Джерело: Юридичний путівник. Громадське здоров’я. https://cutt.ly/D4F2MKk