Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
23.11.2021

Вимоги до нотаріально завіреного перекладу документів при поданні позовної заяви про стягнення аліментів до нерезидента

Матеріал підготувала член Центру сімейного права ВША НААУ, член Комітету з сімейного права НААУ, керуючий АБ «Філатова та Партнери», сімейний адвокат Ольга Філатова.

У сімейних справах, коли платник аліментів є нерезидентом, та для подання позовної заяви до суду позивачу треба не тільки професійний переклад документів, але й підтвердження їх законності, а також справжності підпису перекладача, який здійснював цей переклад. А отже, виникає необхідність у  нотаріальному засвідченні перекладу.

Наразі  Україна є учасницею низки двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів, які дозволяють вирішувати питання стягнення аліментів.

У сімейних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в переданні судових і позасудових документів для вручення за кордоном, застосовується Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, вчинена 15.11.1965 (далі – Конвенція).

Конвенція врегульовує механізм передання прохання про стягнення аліментів з відповідача та судових рішень у договірну державу, в якій приймається рішення про виконання.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 3 ст. 499 Цивільного процесуального кодексу України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Засвідчити правильність перекладу документа з однієї мови на іншу можуть консульські установи України відповідно до ст. 38 Закону «Про нотаріат». Також засвідчити правильність перекладу  має право будь-який нотаріус України – як державний, так і приватний,  якщо він знає відповідні мови (ст. 79 Закону України «Про нотаріат»).

Але не все так просто!

Засвідчити правильність перекладу документа з однієї мови на іншу може лише той нотаріус, який повною мірою володіє цією мовою, що підтверджується відповідним сертифікатом (глава 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. 79 Закону України «Про нотаріат»).

У такому разі нотаріус засвідчує  правильність перекладу документа з однієї мови на іншу. Для перекладу позивачем надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення правильності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з’єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, пронумеровані й скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.

Перед нотаріальним завіренням перекладу нотаріус повинен ретельно оглянути документи для прийняття рішення, чи підлягають надані йому документи для перекладу.

Законом заборонено нотаріусам приймати документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Якщо документи, які необхідно перекласти, є документами іншої держави, то вони перекладаються нотаріусом в Україні лише за наявності апостиля або відмітки про їх легалізацію.

Відповідно до п. 3.1 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо одночасно вчиняється й переклад на іншу мову, то переклад розміщується поруч із текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад – з правого. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу розміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Нотаріально завірити документи також можливо у разі пред’явлення нотаріусу документів, перекладених перекладачем. У такому випадку нотаріус повинен встановити особу перекладача та отримати від нього документ, який підтверджує його кваліфікацію, а також посвідчити справжність підпису перекладача на перекладі.

Тексти перекладів засвідчуються нотаріусом з однієї мови на іншу на спеціальних бланках – нотаріальних документах. Засвідчення здійснюється як на лицьовому, так і на зворотному боці цих бланків.

Проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, здійснюється згідно з Правилами проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затвердженими спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 05 грудня 2003 року  № 237/803/151/5, та Порядком проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 11 листопада 2015 року № 2268/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1420/27865.

Тобто сімейний адвокат обов’язково повинен пам’ятати, для того щоб суд відкрив провадження в аліментній справі та отримати рішення суду в  Україні про стягнення аліментів з громадянина іншої держави, у першу чергу необхідно додати до позовної заяви завірений переклад самої позовної заяви. Прямої норми законодавства на обов’язковість нотаріального перекладу документів при поданні позовної заяви про стягнення аліментів до нерезидента в Цивільному процесуальному кодексі України немає, але відповідно до судової практики станом на сьогодні я рекомендую надавати до позовної заяви завірений переклад самої позовної заяви  та копії всіх документів, що додаються до неї,  на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України разом із проставленням апостиля.