Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
15.04.2022

Використання методики «Зелена кімната» при збиранні та оцінці фактичних даних: судова практика

Джерело: Гловюк І.В. Використання методики «Зелена кімната» при збиранні та оцінці фактичних даних: судова практика. Інформаційний бюлетень з проблем діяльності підрозділів Національної поліції / гол. ред. О. М. Балинська. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2022. С. 5-12.

Методика «Зелена кімната», яка ґрунтується на міжнародних стандартах поводження з неповнолітніми, не є новелою для кримінального провадження України і на сучасному етапі її необхідність та важливість у аспекті забезпечення належного поводження із неповнолітніми у кримінальному провадженні сумнівів не викликає. Тим більше, що Національна стратегія реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року передбачає, що слід забезпечити єдиний підхід до допиту дітей незалежно від їх статусу у кримінальному провадженні (підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий тощо), зокрема з використанням таких спеціальних методик, як “Зелена кімната”, та відповідні пропозиції викладені у проєкті Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо юстиції, дружньої до дитини» № 5618.
 
У зв’язку з цим цікавим є питання використання фактичних даних, отриманих при застосуванні цієї методики, та оцінки таких даних у судовій практиці.
 
Аналіз судової практики показує, що посилання на методику «Зелена кімната» є, крім вироків, у судових рішеннях щодо:
◾️ запобіжних заходів (для обґрунтування підстав їх застосування);
◾️ тимчасового доступу до речей і документів. Наприклад, слідчий суддя дав дозвіл на дозвіл на тимчасовий доступ до документів в електронному вигляді, а саме відеозапису з камери за 12 березня 2020 року щодо проведення з малолітньою психологічної профілактики та корекції відхилень в умовах приміщення «Зелена кімната», що знаходиться у володінні Сектору ювенальної превенції Солом`янського УП ГУНП в Київській області;
◾️ продовження строку досудового розслідування. Для обгрунтування підозри надавався протокол допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_3 від 04.05.2020, яка в присутності фахівця установи МВС за напрямком психологічних досліджень в умовах «Зелена кімната», законного представника не бажала розповідати про події за фактом її розбещення та не бажала розмовляти про ОСОБА_1 і його дії; серед дій, які необхідно провести в ході розслідування, вказувалося психологічне дослідження ОСОБА_2 за методикою «Зеленої кімнати»;
◾️ залучення експерта для проведення експертизи. Зокрема, йдеться про психолого-психіатричну експертизу, де наявність підстав для залучення експерта доводиться за допомогою фактичних даних, отриманих за допомогою методики «Зелена кімната» (в ході досудового розслідування з дитиною проведена робота на базі «Зеленої кімнати» Солом’янського УП в м. Києві та отримано висновок: відповідно до результатів дослідження можемо стверджувати, що дитина пережила сексуальне розбещення від ОСОБА_2 та потребує психотерапевтичної допомоги з боку фахівців-психологів та психотерапевтів). Більше того, диск із записом роботи направлявся для дослідженням експерту («для проведення експертизи експерту направити … диск із записом роботи з дитиною на базі «Зеленої кімнати» Солом’янського УП в м. Києві»).
◾️ депонування показань у порядку ст. 225 КПК України.
 
На питанні депонування показань неповнолітнього потерпілого та свідка слід зупинитися окремо. Хоча такої обов’язкової підстави у ст. 225 КПК України наразі немає, проте, депонування таких показань корелюється із міжнародними стандартами опитування дітей у аспекті мінімізації їх кількості: Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція) передбачає вимогу якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження, а Керівні принципи правосуддя, дружнього до дітей, містять положення, що кількість опитувань повинна бути максимально обмежена. Відмітимо, що для обґрунтування допиту зазначалися і результати додаткового допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_1 в умовах “зеленої кімнати” Центру психологічної допомоги дітям ТзОВ «Серденько»; аргументами для задоволення клопотання стали, серед інших, те, що малолітній потерпілий у зв`язку з віком та індивідуальними психологічними особливостями може забути деталі вчиненого злочину або через страх та душевні страждання відмовитись давати показання в подальшому, оскільки інкримінований підозрюваному ОСОБА_5 злочин вчинений відносно нього.
 
Був випадок, коли з клопотанням звернулися представники законного представника малолітньої потерпілої. Це клопотання було розглянуто слідчим суддею та постановлено ухвалу, хоча з таким клопотанням мають право звертатися лише сторони.
 
Мабуть, у даному випадку було враховано кваліфікацію діяння ст. 126-1 КК України, хоча у КПК України немає прямої норми, як визнавала б у кримінальному провадженні, яке здійснюється у формі приватного обвинувачення за главою 36 КПК України, потерпілого стороною (хоча з точки зору функціональної спрямованості його діяльності це було б логічним). Судячи з ухвали, факти фізичного та психологічного насильства над малолітньою ОСОБА_3 з боку матері та її співмешканця ОСОБА_4 підтверджуються професійними висновками від 07.08.2020 року та 02.02.2021 року, складеними кандидатом психологічних наук ОСОБА_6 , за результатами психологічної роботи з дитиною на базі «Зеленої кімнати» Шевченківського УП ГУНП у м. Києві та «Зеленої кімнати» Солом`янського УП ГУНП у м. Києві. Слідчий суддя врахував міжнародні стандарти опитування неповнолітніх, і зазначив, що проведення якнайшвидшого допиту малолітньої потерпілої і обмеження кількості таких допитів сприятиме захисту її прав та інтересів, надаючи повний доступ до правосуддя та можливості повідомляти про факти порушення її прав, а також у подальшому усуне травматичний досвід, з яким малолітня потерпіла вимушено стикається в правовій системі.
На результати роботи з дитиною на базі «Зеленої кімнати» містять посилання і вироки.
 
Зокрема, зазначається, що згідно висновку спеціаліста щодо результатів проведення допиту (інтерв`ю) із неповнолітніми дітьми з застосування «Зеленої кімнати» ДДУВС, із застосуванням аудіо-та відео – фіксації від 31.07.2020 року, в цілому психологічний рівень розвитку (віковий розвиток) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідає віковим нормам та віковому періоду. ОСОБА_3 вільно та відкрито повідомляє про події, які з нею сталися, а саме: в повному обсязі описує дії ОСОБА_1 відносно неї, повідомляє спеціаліста про те, що ОСОБА_1 часто приходив у гості, завжди щось дарував, просив оголятися, фотографував її та ОСОБА_4 в оголеному вигляді на мобільний телефон, вигадував різні цікаві ігри, відтворює за допомогою анатомічних ляльок пози в яких на прохання ОСОБА_1 фотографувалися. У іншому вироку мало місце посилання на професійний висновок кандидата психологічних наук ОСОБА_18 щодо перебігу психологічної роботи з дитиною ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на базі «Зеленої кімнати» Солом`янського РУ МВС в м. Києві від 13.02.2016 р., ОСОБА_6 чітко описав переживання дистресу в наслідок розпусних дій тренера сексуального характеру під час нічного відпочинку в період змагань у м. Львові. Невербальні реакції та прояви дитини є конгруентними до сказаних слів, що свідчить про ідентичність внутрішніх та зовнішніх образів у сприйманні дитини. Психологом констатовано факт переживання дитиною – ОСОБА_19 травматичного досвіду, пов`язаного із розбещуючими діями сексуальної спрямованості з боку тренера – ОСОБА_20 . При цьому судом було відтворено відеозапис, на якому зафіксовано перебіг проведення психологічної роботи з ОСОБА_21 , на базі якої і було зроблено вказаний висновок (т. 2 а.п. 47-51). Посилання на професійний висновок є і в інших судових рішеннях; відмітимо, що з судових рішень не завжди очевидно, який статус особи, яка дає таких висновок, проте, виходячи з того, що вона є кандидатом психологічних наук, то можна припустити, що залучена була як спеціаліст. В ухвалі Київського апеляційного суду було викладено показання спеціаліста, яка в судовому засіданні підтвердила, що проводила дослідження в «зеленій кімнаті» за участю малолітньої ОСОБА_4. Під час спілкування з дівчинкою виявила, що остання стала об’єктом розбіжчування. Вона правдива дитина і придумати таке не могла. Відмітимо, що немає посилання саме на результати допиту дитини, оскільки це суперечило б ст. 23 КПК України. У такому випадку дослідження відеозаписів є таким, що не суперечить КПК України і дозволяє врахувати специфіку відомостей вербального характеру від неповнолітніх. Що стосується допиту спеціаліста, то з позицій недопущення зайвої травматизації дитини та міжнародних стандартів опитування таке рішення є вірним, проте, за ст. 360 КПК України спеціаліст може давати лише консультації та роз’яснення, і така судово-слідча дія, як допит спеціаліста, у КПК України не передбачена.
 
Відмітимо, що в одному з кримінальних проваджень суд не погодився із доводами сторони захисту, що методика «Зелена кімната застосовується лише до дітей віком від 4 до 14 років, а малолітній ОСОБА_3 на момент проведення бесіди з психологом виповнилось 3 роки та 3 місяці, через те, що психолог ОСОБА_4 дала показання про те, що опитування дитини на базі «Зеленої кімнати» можливо здійснювати з одного року відповідно до усталеної світової практики. При цьому, ОСОБА_4 підтвердила, що дитина віком 3 роки в повній мірі може усвідомлювати форму, колір та смакові якості, та в даному випадку рівень розвитку дитини ОСОБА_3 був достатній для проведення її психологічного дослідження. Крім того, психолог зазначила, що частина методик, за допомогою яких вона здійснювала опитування дитини, застосовується до дітей трирічного віку та молодше.
 
Окремі питання використання у доказуванні даних, отриманих із застосуванням методики «Зелена кімната», розглядалися і ККС ВС.
 
ККС ВС у одній із постанови підтримав допустимість відмови від допиту малолітньої при тому, що матір категорично заперечувала проти допиту через психологічний стан дитини, і сторони не наполягали на допиті. ККС ВС зазначив, що судом було досліджено відеозапис допиту свідка ОСОБА_2 за правилами «зеленої кімнати», в якому вона детально розповіла про обставини вчиненого злочину. Таке дослідження доказу-відеозапису допиту малолітнього свідка й прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді дозволяє уникнути необхідності повторних викликів та допитів дитини та її ревіктимізації, що відповідає міжнародним вимогам до опитування дитини – свідка чи жертви злочинних посягань, а саме статті 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція, 2007 р.), яка була ратифікована Верховною Радою України 27 серпня 2012 р. і набула чинності з 1 грудня 2012 р., вимогам Конвенції ООН про права дитини та Керівним принципам ООН щодо правосуддя у питаннях, пов`язаних із участю дітей – жертв і свідків злочинів. Як вказувалося вище, дослідження відеозапису допиту не суперечить вимогам КПК України, проте, якщо б сторони наполягали на допиті, то невідомо, чи так само би оцінив цю ситуацію ККС ВС.
 
У іншій постанові ККС ВС послався на висновок спеціаліста стосовно проведення допиту неповнолітніх за методикою «Зелена кімната»: твердження захисника про відсутність тяжких наслідків для потерпілої та її психо-емоційного розвитку є лише припущенням. Згідно з висновком спеціаліста щодо результатів проведення допиту (інтерв`ю) із неповнолітніми дітьми з застосуванням «Зеленої кімнати» ДДУВС, із застосуванням аудіо – і відеофіксації від 31 липня 2020 року потерпіла ОСОБА_2 вільно та відкрито повідомляє про події, які відбувались, тобто ці обставини залишились у пам`яті дитини. Разом з тим, ненастання тяжких наслідків на час розгляду справи судами попередніх інстанцій пояснюється тим, що всі події, які відбувались, з огляду на свій малолітній вік, ОСОБА_2 сприймала як ігри, що були вигадані ОСОБА_3 з метою реалізації свого умислу на розбещення малолітньої.
 
Отже, як показує аналіз судової практики, дані, отримані із застосуванням методики «Зелена кімната» використовуються у доказуванні. Разом з тим, є певні складнощі, як демонструє судова практика, зокрема, щодо незастосування повторного допиту дитини, для чого використовується дослідження відеозаписів (що КПК України не суперечить, проте, якщо сторони наполягатимуть на допиті, є питання стосовно забезпечення права конфронтації); дослідження висновку спеціаліста про роботу з неповнолітніми (або «професійного висновку» особи, яка має спеціальні знання, без вказання її статусу у кримінальному провадженні), допит спеціаліста.
 
📖 Література:
 
1. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/78444777
 
2. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/83282747
 
3. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88300874
 
4. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90395148
 
5. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96987194
 
6. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/76950169
 
7. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/78763734
 
8. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/78327285
 
9. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/79275648
 
10. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101071335
 
11. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96479119
 
12. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93338052
 
13. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98258807
 
14. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101880394
 
15. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80752102
 
16. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92183978
 
17. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101519622
 
18. Єдиний державний реєстр судових рішень, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95509396
https://bit.ly/3OqlJPh