Олександр Торбас,
адвокат, к.ю.н., доцент кафедри кримінального процесу
Національного університету “Одеська юридична академія”, член Комітету з питань
юридичної освіти НААУ, член галузевої експертної ради Національного агенства із
забезпечення якості вищої освіти

Введення загального карантину на території України у зв’язку з поширенням вірусу COVID-19 суттєво змінило звичний порядок роботи всієї України. Самоізоляція змусила багатьох переглянути форму своєї участі при виконанні різних трудових обов’язків. Освітяни також не лишилися осторонь такої тенденції. Слід зазначити, що форми та методи дистанційного навчання існують вже досить давно, проте саме факт введення карантину змусив учителів та викладачів активізувати свою роботу в даному напрямі. Поряд з цим, у багатьох виникає низка питань: «Якими формами дистанційного навчання краще користуватися?», «Як оптимізувати цей процес?», «Чи однаково корисні он-лайн ресурси?» тощо. Саме цьому і присвячений даний матеріал, у якому розбираються плюси та мінуси найбільш популярних методів дистанційного навчання юридичних дисциплін.

Телефонні дзвінки, смс-повідомлення
Хоча таку комунікацію складно назвати справжнім дистанційним навчанням, повністю забувати про телефонні дзвінки також не варто. Особливість такої комунікації полягає в тому, що вона є індивідуальною, тобто можливе лише спілкування викладач-студент. Також необхідно зважати, що за допомогою смс-повідомлень можна лише проінформувати студента про необхідність виконання завдання, однак така форма не дозволяє таке завдання надати, отримати та перевірити.

Плюси:

— простота застосування.
Мінуси:
— можливість спілкування лише з одним студентом;
— неможливість організації навчання, а лише інформування щодо нього;
— у випадку смс-повідомлень – час очікування відповіді;
— оплата відповідно до тарифів оператора.

Онлайн месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp та ін.)
Онлайн месенджери надають значно більше можливостей для комунікації, ніж смс-повідомлення або телефонні дзвінки. Безсумнівним плюсом месенджерів є можливість створювати чати, в яких може бути присутня одразу група студентів, і відповідне обговорення одразу стає груповими. Легкість у використанні таких месенджерів забезпечує оперативність спілкування. Чат-групи можуть створюватися не лише викладачем, а і старостою, який має контакти студентів з групи. Крім того, у месенджерах може бути перевірено, чи прочитав студент повідомлення, що забезпечує якісну комунікацію з викладачем. Однак таке спілкування обмежене лише текстовим обміном невеликих за обсягом повідомлень, провести повноцінне заняття в такий спосіб неможливо.

Плюси:
— легкість у використанні;
— масовість;
— оперативність отримання відповідей на повідомлення;
— можливість комбінувати як індивідуальне, так і групове спілкування;
— можливість відстежити, ким були прочитані повідомлення;
— безкоштовно.
Мінуси:
— передбачає лише обмін невеликими за обсягом текстовими повідомленнями;
— не пристосоване до розв’язання та обговорення завдань, а лише для інформування щодо дистанційного навчання.

Електронна пошта
Через електронну пошту викладач не лише може інформувати студентів про дистанційне навчання, а направляти письмові завдання та отримувати відповіді на них. Крім того, викладач може один раз створити розсилку з усіма необхідними електронними адресами і в подальшому нею користуватися. Однак така форма також далеко не ідеальна і має розцінюватися як «базовий» рівень дистанційного навчання. По-перше, викладач повинен знайти електронні адреси всіх студентів, які навчаються в групі або на курсі, що інколи може бути досить складним завданням (хоча його виконання може бути покладене на старосту або іншу особу, яка представляє групу чи курс). По-друге, в процесі електронного листування неможливо встановити, чи ознайомився адресат з листом. Тобто електронне листування забезпечує обмін завданнями та відповідями, але не гарантує комунікацію.
Плюси:
— наявність електронної пошти у всіх викладачів та студентів;
— можливість надсилати не лише повідомлення, а і прикріплені файли (наприклад, завдання);
— можливість отримувати відповіді на завдання;
— можливість створювати розсилки;
— безкоштовно.
Мінуси:
— складність формування переліку електронних адрес всіх студентів;
— неможливість перевірити, чи отримав студент лист та чи ознайомився з ним;
— спілкування шляхом електронної пошти може розтягнутися на довгий проміжок часу.

Створення Google Дисків, Google Документів тощо

Розглядати функціонал Google Дисків окремо від інших способів дистанційного навчання не варто, проте навіть базового функціоналу достатньо для того, щоб спростити процес навчання. На Google Диск викладач може завантажувати файли з подальшим наданням доступу до них студентам через електронну пошту. Певною мірою такий сервіс можна розглядати як наочне поширення навчального матеріалу серед студентів. Крім того, викладач може дозволити редагування Google Документів окремими студентами або одразу групою студентів, таким чином забезпечивши групову роботу над письмовим документом. В Google Документ можна перевіряти, хто в даний момент працює з документом, ким вносяться зміни, хто залишає коментарі тощо. Якщо перед викладачем ставиться завдання забезпечити групову письмову роботу студентів, зазначені сервіси найкраще підходять для цього.
Плюси:
— інтерфейс Google Документів стандартизований під Microsoft Office, що робить його простим у застосуванні;
— обсягу Google Диску, який надається безкоштовно, достатньо для завантаження всіх навчальних матеріалів;
— можливість одночасної роботи над Google Документом групи студентів, що симулює очне групове заняття.
— безкоштовно.
Мінуси:
— всі користувачі повинні мати електронні адреси на домені @gmail.com, щоб працювати в Google Документі;
— сервіс Google Документ дозволяє працювати з письмовими завданнями, проте краще за все цей сервіс працює у поєднанні з іншими формами дистанційного навчання.

Створення власних сайтів
Сервіс Google також дозволяє створювати власні сайти. Очевидно, що такий процес буде вимагати більш поглиблених навичок роботи з Google сервісами, однак саме створення та оновлення сайту не потребує глибоких знань. Очевидною перевагою створення такого сайту є можливість наочної публікації навчальних матеріалів та завдань. На Google сайті можна публікувати текстові файли, відеозаписи, pdf-документи тощо. Це значно спрощує поширення необхідної інформації для необмеженої кількості осіб, адже достатньо лише поширити посилання на сайт чи конкретну сторінку сайту.
Плюси:
— наочність публікації матеріалів;
— можливість створення сторінок та підсторінок задля спрощення навігації;
— необмежене коло користувачів;
— безкоштовно.
Мінуси:
— неможливість контролю ознайомлення студентів з навчальним матеріалом;
— неможливість забезпечення зворотного зв’язку від студентів (письмові завдання все одно мають надсилатися на електронну пошту або іншими способами комунікації);
— необхідність створення Google Диску як основи функціонування сайту.

Google Classroom
Можливо, найкращий сервіс Google для забезпечення дистанційного навчання. У даному сервісі викладач може створювати навчальні курси, наповнювати їх відповідними матеріалами, створювати завдання та контролювати хід їх виконання. У Google Classroom викладач може не лише завантажувати письмові завдання, а й визначати строк їх виконання, контролювати їх виконання кожним студентом, проводити онлайн рецензування та коментування, виставляти оцінки. Студенти, які залучені до роботи в Google Classroom, також можуть бачити власні результати та вчасно реагувати на зауваження викладача. Також можна налаштувати оповіщення через електронну пошту, щоб викладач вчасно дізнавався про виконання завдань. Якщо юридична дисципліна передбачає складання та подальшу перевірку письмових завдань (складання процесуальних документів; обґрунтування правової позиції; письмові відповіді на задачі тощо), то такий сервіс значно спрощує організацію відповідних занять. Очевидно, що переваги такого сервісу можуть бути використані навіть в очному навчанні та викладанні (зменшення обсягу паперових робіт; групування всіх письмових робіт в одному сервісі; постійна комунікація зі студентами).
Плюси:
— дозволяє групувати всі завдання за окремими курсами та дисциплінами;
— дозволяє викладачу коментувати хід виконання письмово завдання;
— можливість встановлення дедлайнів виконання завдань;
— виставлення оцінок в режимі онлайн;
— можливість налаштування оповіщень через електронну пошту;
— безкоштовно.
Мінуси:
— всі користувачі повинні мати електронні адреси на домені @gmail.com;
— не забезпечує реальне спілкування зі студентами та обговорення правових проблем.

Онлайн аудіо спілкування (Discord, TeamSpeak тощо)
Наступний «рівень» дистанційного навчання – це забезпечення живого спілкування зі студентами. Далеко не всі дисципліни вимагають від студентів написання письмових робіт, більшість з них передбачає надання усних відповідей. Саме така форма дистанційного навчання викликає найбільше проблем серед викладачів через складність її забезпечення. В такому випадку на допомогу можуть прийти онлайн сервіси аудіоспілкування для геймерів (такі як Discord чи TeamSpeak). Зазначені програми дозволяють створювати голосові чати та запрошувати до них інших осіб. У даному випадку створюється аналог чату в Viber чи Telegram, проте кожен учасник може ввімкнути мікрофон та висловити свою позицію чи надати відповідь на питання. У зазначених програм є одразу декілька переваг. По-перше, оскільки ці програми були розроблені для геймерів, вони не вимагають серйозних програмних потужностей, тобто ідеально підходять для слабких комп’ютерів чи повільного інтернету. По-друге, вони забезпечують досить високу якість звуку та не мають обмежень щодо часу чи кількості учасників. Очевидно, що суттєвим недоліком є неможливість підключення веб-камер до такого спілкування. Однак необхідно підкреслити, що така форма комунікації обирається в першу чергу в залежності від потужності комп’ютера та інтернету викладача та студентів.

Поради при роботі з такими програмами:
— під час відповідей мікрофон має працювати тільки у того, хто відповідає та у викладача (за необхідності). Велика кількість фонових шумів від інших учасників зменшує якість звуку;
— при необхідності можна користуватися текстовим чатом, який вбудований в програми;
— за необхідності організатор чату може вимикати мікрофони чи вилучати осіб з чату. Відповідно, організатором таких чатів має бути викладач;
— чат створюється не на один раз, а постійно (по аналогії з Viber чи Telegram), а його склад може постійно змінюватись організатором.
Плюси:
— реальне спілкування зі студентами;
— можливість побачити, хто зі студентів говорить в даний момент;
— працює на слабких комп’ютерах та зі слабким інтернетом;
— відсутні обмеження в часі та кількості учасників;
— наявність текстового чату;
— безкоштовно.
Мінуси:
— неможливість підключення відео;
— необхідність встановлення та налаштування окремого програмного забезпечення.

Відеоконференція через ZoomМожливо, найкращий спосіб організації лекційних та практичних занять для викладання юридичних дисциплін. Відеоспілкування можна організовувати і за допомогою інших сервісів (наприклад, Skype), однак саме Zoom розрахований на відеоконференції з активною участю всіх, хто залучається до такої конференції. Також саме Zoom вважається найбільш «трендовим» сервісом здійснення дистанційного навчання не лише в Україні, а і світі, наслідком чого є велика кількість відеоінструкцій щодо налаштування та роботи сервісу. Zoom дозволяє негайно або на запланований час створювати відеоконференції, в яких можуть брати участь студенти. Zoom забезпечує аудіо- та відеозв’язок, що інколи є критично важливим (особливо при проведенні практичних занять якщо необхідно перевірити, чи самостійно студент відповідає на питання). Zoom також має текстовий чат та кнопку для учасників «Підняти руку», що може бути використано для перевірки присутності студентів в конференції.

Поряд з цим, у даного сервісу також є низка недоліків. По-перше, безкоштовна версія Zoom розрахована лише на 40 хвилин відеоконференції. Тобто або необхідно заплатити за розширений доступ до конференції, або через 40 хвилин створити нову конференцію. Однак, якщо обліковий запис Zoom зареєстрований на освітньому порталі (тобто для входу в Zoom викладач використовує електронну адресу edu.ua), то тривалість безкоштовної конференції може бути збільшена до 90 хвилин. По-друге, Zoom є більш вимогливим до ресурсів комп’ютера та інтернету, що також має бути враховано. Чим більше осіб буде в конференції, тим гіршою може бути трансляція. Тобто Zoom може бути використаний і для проведення лекцій, однак не гарантується якість зображення та звуку при надвеликій аудиторії (при цьому слід пам’ятати, що в безкоштовній версії сервісу існує ліміт в 100 осіб на одну відеоконференцію).

Поради при роботі з сервісом Zoom:
— під час конференції мікрофон повинен працювати тільки у того, хто відповідає, та викладача (за необхідності) задля уникнення фонових шумів та зайвих звуків;
— пропонується, щоб студенти вмикали веб-камери під час відповіді. Це забезпечить найкращу симуляцію очного практичного заняття. При цьому не бажано, щоб інші студенти тримали ввімкненими веб-камери ввесь час, адже це може негативно вплинути на якість роботи програми;
— організатор конференції може самостійно вмикати та вимикати мікрофони на веб-камери всіх присутніх. Бажано, щоб організатором конференції був викладач;
— у програмі Zoom також присутній текстовий чат, що дозволяє обмінюватись повідомленнями або копіювати частини тексту;
— відеоконференції в Zoom можна запланувати на конкретну дату та час. У такому випадку можна завчасно розіслати запрошення на заняття і запустити вже готову конференцію.
Плюси:
— можливість аудіо- та відеоспілкування;
— можливість планувати відеоконференції на конкретний час;
— велика кількість інструкцій у мережі Інтернет (зокрема й українською мовою).
Мінуси:
— вимогливість до ресурсів комп’ютера та інтернету організатора та учасників;
— обмеження безкоштовної версії програми;
— необхідність встановлення та налаштування окремого програмного забезпечення.

Запис відеолекції на особистому каналі YouTube
Ще один спосіб поширення навчального матеріалу для студентів, який найкраще підходить для публікації лекційного матеріалу. Його плюс полягає в тому, що сам запис лекції відбувається не в режимі онлайн, тобто у викладача є можливість записати лекцію з декількох спроб. Також, на відміну від Zoom, відеозаписи на YouTube можуть бути поширені серед необмеженої кількості слухачів, які можуть ознайомитись з лекційним матеріалом необмежену кількість раз у зручний для себе час. Відповідно, саме таку форму розповсюдження лекційного матеріалу можна вважати найоптимальнішою (особливо якщо такі лекції розраховані на велику кількість студентів).

Створення облікового запису YouTube вимагає лише адреси електронної пошти. Після цього користувач може завантажувати відео до 15 хвилин, а після елементарної верифікації електронної адреси – без обмеження за часом.
Порядок створення самих відеозаписів можна поділити на декілька груп. Залежно від того, який матеріал викладається, викладач може здійснювати запис екрану свого комп’ютера (та демонструвати там презентацію або інші навчальні матеріали) або проводити зйомку за допомогою веб-камери, імітуючи реальну лекцію. Сам сервіс YouTube дозволяє вести лише онлайн трансляції (з подальшим їх збереженням на сайті), тому лекції краще за все записувати сторонніми програмами з подальшим завантаженням на сайт.

Методика запису також може відрізнятися. Викладач може провести запис одразу всієї лекції або окремо записувати питання чи блоки питань. Якщо за один раз буде записана вся лекція, то готовий відеофайл можна одразу завантажити на YouTube. Проте такий метод має низку недоліків. По-перше, якщо під час лекції стався технічний або інший збій, необхідно перезаписувати її з самого початку. По-друге, в залежності від обсягу матеріалу лекція може тривати значний проміжок часу, і прочитати таку лекцію за один раз буде досить складно. Краще за все записувати лекції за відповідними питаннями, що дозволяє, наприклад, перезаписувати окремі відеофайли, а не всю лекцію. Очевидним мінусом в такому випадку є необхідність об’єднання всіх файлів в одну відеолекцію у відповідному редакторі, що потребує додаткових навичок та часу. Як альтернативний варіант можна завантажувати на YouTube не всю лекцію одним файлом, а окремі питання.

Поради:
— перед записом перевірте якість звуку та зображення. Для цього можна зробити тестовий запис;
— забезпечте достатній рівень освітлення приміщення та власного обличчя. Для кращого освітлення обличчя можна ввімкнути локальне джерело освітлення (наприклад, настільну лампу) та направити його на себе. Якщо відсутнє локальне освітлення, можна на самому комп’ютері відкрити білу порожню сторінку в MS Word чи MS Paint і цього вже може бути достатньо для покращення освітлення;
— у випадку запису всієї лекції одним файлом вчасно підготуйте лекційний матеріал. Навчальні матеріали можуть бути відкриті на самому комп’ютері і за необхідності викладач може швидко ними оперувати;
— намагайтеся дивитися в веб-камеру. Таким чином викладач забезпечує віртуальний зоровий контакт з аудиторією. Не бажано під час запису дивитися на себе в окремому вікні, адже це буде відволікати від лекції та не забезпечить зоровий контакт;
— плануйте час запису та публікації лекції. Навіть якщо запис лекції буде тривати лише годину, подальша обробка відеофайлу в редакторі та завантаження на YouTube може зайняти декілька годин, тому бажано створювати відеолекції завчасно.

Плюси:
— можливість редагувати та перезаписувати відеолекцію;
— коло студентів, які можуть ознайомитись з лекцією, є необмеженим;
— студенти можуть прослухати лекцію в зручний для себе час;
— відеозаписи можуть бути використані в подальшому і після закінчення карантину;
— можливість обмеження доступу до відео лише за посиланням (тобто його не можна буде знайти через пошук).
Мінуси:
— публікація відеолекції потребує значно більше часу, ніж лекція в форматі відеоконференції;
— для запису відео необхідно застосовувати додаткове програмне забезпечення;
— може потребувати навичок редагування відео.

Очевидно, що це далеко не весь перелік онлайн ресурсів для організації дистанційного навчання, проте навіть цих програм і сервісів уже буде достатньо для забезпечення якісного процесу викладання. Жоден онлайн сервіс сам по собі не може забезпечити виконання всіх завдань, які ставляться перед викладачами, а тому використовувати їх необхідно в комплексі. Слід визнати, що дистанційне навчання юридичних дисциплін все ще не набуло широкого попиту, проте, можливо, введення карантину в закладах вищої освіти і стане тим необхідним поштовхом для більш активного впровадження відповідних ресурсів у навчальний процес. І можна з упевненістю стверджувати, що значна кількість викладачів продовжить використовувати такі ресурси і після карантину.