Втрата батьківського авторитету і конфлікти в школі як причини протиправної поведінки неповнолітніх (огляд судової практики)
Матеріал підготувала: Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ
Публікації лекторів
19.01.2022

Аналіз стану підліткової злочинності, моніторинг адміністративних та кримінальних правопорушень в дитячому середовищі свідчить про гостроту проблеми правової освіти, незнання дітьми законів, наслідків їх порушення та підстав притягнення до юридичної відповідальності.

Причини та умови, які впливають на формування протиправної поведінки дітей і сприяють вчиненню ними правопорушень, потребують фахового дослідження і експертного обговорення.

 

Втрата батьківського авторитету і конфлікти в школі як причини протиправної поведінки неповнолітніх дедалі частіше привертають увагу, у зв'язку з чим пропоную до огляду декілька прикладів з судової практики у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальному провадженні.

 

Постановою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18.11.2021 р. у справі №395/1020/21 батька неповнолітнього учня, який вчинив булінг відносно однокласника, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. та стягненням судового збору в розмірі 454 грн. на користь держави.

Як слідує зі змісту постанови, допитаний в судовому засіданні батько свою вину фактично визнав та зазначив, що його син постійно зазнає психологічного тиску з боку однокласників у зв'язку зі смертю своєї біологічної матері та як наслідок реагує на таке цькування бійкою. Зі свого боку він систематично роз'яснює сину можливі наслідки такої поведінки та намагається вплинути з метою її покращення.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність складу адміністративного правопорушення та призначаючи покарання врахував щире каяття, намагання батька виправити поведінку сина як обставини, що пом'якшують відповідальність.

(повний текст судового рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101177020 )

 

У провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області перебувала справа № 486/1633/20 щодо притягнення матері малолітнього сина до адміністративної відповідальності за невиконання обов'язків щодо виховання дитини (ст. 184 ч.1 КУпАП) за розпиття ним пива у громадському місці.

Постановою суду від 06.01.2021 р. провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно матері закрито на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні з'ясовано, що жінка виховує трьох неповнолітніх дітей, з чоловіком нещодавно розлучилася. Їх сім`я перебуває на обліку як така в якій вчинено домашнє насильство, що вчинив її колишній чоловік. Після розлучення син перестав відвідувати школу, в якій відносно нього вчинявся булінг, після чого в дитини виник страх та тривога. Мати неповнолітнього не мала можливості його контролювати так як змушена годувати дітей та ходити на роботу.

Судом встановлено, що адміністрація закладу освіти самоусунулася від проблеми, яка виникла з учнем внаслідок булінгу в школі, хоча психологи школи і намагалися переконати суд в тім, що все добре, але дитина відмовляється відвідувати школу, а школа нездатна вирішити конфлікт між дітьми та змотивувати дитину відвідувати школу. Проблему було виявлено в ході судового засідання, яка полягає в тому, що адміністрації школи та її працівники намагаються перекласти вирішення проблеми на начальника служби у справах дітей та ювенальну превенцію, таким чином самоусуваються він виховного та навчального процесу відносно учня, а неповнолітня дитина залишається на одинці з проблемою.

Мати неповнолітнього перебуває в складних життєвих обставинах, а соціальні служби міста, на думку суду, відносяться формально до даної ситуації та лише констатують її, але не мають бажання вирішити за допомогою психологів школи та відповідних служб і їх фахівців. Проблему слід вирішувати в навчальному закладі в комплексі із батьками. Соціальні служби міста повинні вчиняти дії для подолання психічних проблем не лише з неповнолітніми дітьми, але й з їхніми батьками.

(повний текст судового рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94188706 )

 

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2021 р. у справі № 357/3224/20 (1-кп/357/136/21) визнано неповнолітнього винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 183 КК України з призначенням йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. Звільнено неповнолітнього від відбуття покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку 2 (два) роки, з покладенням певних обов`язків, зокрема, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю. В наданих суду показаннях зазначив, що на час вчинення злочинів товаришував з повнолітнім спільником, у зв`язку з конфліктами у сім`ї втік з дому та спочатку жив в закинутому автомобілі. Потім товариш запропонував зняти номер в готелі та скоювати крадіжки з магазинів, що вони і робили. Щиро розкаявся у вчинених злочинах, запевнив суд, що зробив для себе належні висновки, змінив спосіб життя, повністю відшкодував завдані злочином збитки в своїй частині. Просив суворо не карати. Стверджував, що усі злочини скоював, будучи під впливом повнолітнього спільника.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень при призначенні виду та розміру покарання неповнолітньому обвинуваченому, судом прийнято до уваги, що неповнолітній вчинив закінчений умисний тяжкий злочин проти власності. Всього ним було скоєно 11 епізодів злочинної діяльності в один короткостроковий період. Судом також враховано наслідки, які настали від їх вчинення у виді матеріальної шкоди та те, що шкода відшкодована.

Враховуючи особу обвинуваченого, судом взято до уваги, що обвинувачений є неповнолітнім та раніше не судимий, а також відомості щодо дослідження умов життя та виховання обвинуваченого згідно досудової доповіді.

Зокрема, обвинувачений має базову середню освіту, до вчинення злочину навчався у школі, але, з його слів, через булінг вчителів вимушений був залишити її. З січня 2021 року навчається дистанційно у 8 класі приватного закладу освіти. Відповідно до табелю навчальні досягнення покращилися, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, проживає у повній сім`ї. Алкоголю та наркотиків не вживає, але палить тютюнові вироби. Зі слів матері мали місце конфлікти у сім`ї з початку дружби сина з повнолітнім спільником та на той час батьки втратили свій авторитет у сина. Неповнолітній на думку матері легко йде під вплив оточення, друзів, що стало наслідком скоєння ним злочинів.

Висловлюючи своє ставлення до вчиненого неповнолітній обвинувачений свої протиправні дії пояснив тим, що «не знає чому вчинив правопорушення», «не подумав про наслідки для себе», водночас шкодує, що завдав шкоди потерпілим, в ході судового розгляду справи попросив вибачення за свої дії у потерпілих.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у неповнолітнього обвинуваченого сформована низька правосвідомість, занижені почуття обов`язку та відповідальності, повага до прав та свобод інших людей.

Вказане в свою чергу є наслідком неналежного забезпечення достатнього виховного впливу та контролю за поведінкою неповнолітнього, з боку батьків, які не створили у відносинах з неповнолітнім атмосферу довіри та підтримки в різних життєвих ситуаціях. Водночас суд звертає увагу, що законним представником неповнолітнього обвинуваченого проаналізовано ситуацію та вжито ряд заходів направлених на перевиховання обвинуваченого та зміцнення батьківського авторитету. Більш того, вказаним вище наслідкам, на думку суду сприяла і та обставина, що неповнолітньому, який, під час навчання у школі, потрапив у конфліктну ситуацію з однолітками та вчителями, не було своєчасно надано психологічну допомогу.

Важливо відзначити, що в цій справі повнолітньому спільнику, який пропонував дитині вчинення злочину шляхом розповідей про легкість, безкарність і доступність протиправних дії, переконував у відсутності будь-якої відповідальності внаслідок неповноліття, додатково інкриміновано втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність з відповідним призначенням покарання за ч.1 ст. 304 КК України.

Внаслідок суспільно-небезпечних дій повнолітньої особи, які полягали в згубному впливі на неповнолітнього та заподіяння шкоди його духовно-моральному благополуччю, неповнолітній брав участь у скоєнні таємного викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

(повний текст судового рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97507979 )

Пов'язані тематичні публікації щодо правових аспектів юридичної відповідальності неповнолітніх та ефективності механізмів захисту їх прав:

Лариса Гретченко “Дорослі діти або втрачене дитинство через призму судового рішення” (огляд вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 20.10.2021 р. у справі № 521/4558/21) https://www.facebook.com/1711838905562530/posts/4685498234863234/?d=n

Георгій Попов “Актуальні питання оскарження судових рішень у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх” https://www.facebook.com/1711838905562530/posts/4936043216475400/?d=n