Лектор докладно проаналізував разом з учасниками встановлення факту смерті vs оголошення померлим щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а саме:
1. Правове регулювання.
2. Дефініція важлива.
3. Категорії.
4. Коли є відомості про смерть зниклої особи.
5. Державна реєстрація смерті.
6. Поширені труднощі при реєстрації смерті.
7. Зовнішні фактори і мотивація.
8. Пошуки оптимального варіанту.
9. Доступні варіанти судових процедур.
10. Строки і правові наслідки.
11. Звернути увагу адвокату.
12. Мотивація та можливості для адвоката.
У рамках характеристики встановлення факту смерті vs оголошення померлим щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин акцентовано на наступному:
1. Правове регулювання
Правове регулювання питання встановлення факту смерті або оголошення особи померлою здійснюється на основі таких актів:
● Цивільний кодекс України.
● Закон України «Про правовий режим воєнного стану».
● Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».
● підзаконні нормативні акти, зокрема: Наказ Міністерства з питань реінтеграції ТОТ №309 від 22.12.2022 (Перелік територій бойових дій або окупації).
Ці акти визначають як матеріально-правові, так і процедурні аспекти.
2. Дефініція важлива
Ключове значення має визначення:
Особа, зникла безвісти за особливих обставин — це особа, яка зникла у зв’язку із:
● збройним конфліктом;
● воєнними діями;
● тимчасовою окупацією;
● надзвичайними ситуаціями природного або техногенного характеру.
Це визначення закріплене в абз. 12 ч. 1 ст. 1 відповідного Закону.
3. Категорії
Особи, зниклі безвісти за особливих обставин, поділяються на:
● військовослужбовців;
● цивільних осіб.
4. Коли є відомості про смерть зниклої особи
Смерть розглядається у двох аспектах:
Біологічний аспект
● момент фактичної (біологічної) смерті.
Правовий аспект
● момент державної реєстрації смерті як юридичного факту.
Важливо:
Відомості про смерть ≠ юридично встановлена смерть.
Правові наслідки смерті:
● припинення правоздатності;
● припинення дієздатності;
● припинення шлюбу;
● зміна статусу дітей (сироти/напівсироти);
● припинення трудових відносин/служби;
● правонаступництво;
● відкриття спадщини.
5. Державна реєстрація смерті
Обов’язковість:
● передбачена ст. 49 ЦК України.
● регулюється Законом «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Підстави для реєстрації:
● документ встановленої форми про смерть (від медзакладу або судово-медичної установи);
● рішення суду:
- про встановлення факту смерті;
- або про оголошення особи померлою.
6. Поширені труднощі при реєстрації смерті
Основна проблема — неможливість отримання лікарського свідоцтва про смерть.
Причини:
● відсутність доступу до медичних установ (окупація, бойові дії, недіючі заклади);
● відсутність або невпізнаність тіла;
● відсутність первинної документації;
● логістичні труднощі:
- небезпечні поїздки;
- порушення транспортного сполучення;
- перебування родичів в іншому регіоні або за кордоном.
7. Зовнішні фактори і мотивація
Виділяються:
«Традиційні» випадки:
● необхідність встановлення факту смерті;
● необхідність оголошення особи померлою.
Сучасні фактори:
● воєнний стан;
● бойові дії;
● окупація територій.
Мотивація заінтересованих осіб:
● встановлення юридичного факту смерті;
● отримання правових наслідків (спадкових, соціальних тощо).
8. Пошуки оптимального варіанту
Існує кілька можливих шляхів:
● адміністративна процедура:
- через органи ДРАЦС;
- через уповноваженого з питань зниклих безвісти.
● судові процедури:
- встановлення факту смерті;
- оголошення особи померлою.
Проблема: постає питання ефективності адміністративної процедури в сучасних умовах.
9. Доступні варіанти судових процедур
Передбачені ЦПК України:
1. Встановлення факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК):
● якщо неможливо зареєструвати смерть у ДРАЦС.
2. Встановлення факту смерті за небезпечних обставин (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК):
● якщо особа пропала за обставин, що загрожували життю.
3. Встановлення факту смерті на окупованій території або в умовах воєнного стану (ст. 317 ЦПК).
4. Оголошення особи померлою:
● ст. 305–309 ЦПК;
● ст. 46 ЦК України.
10. Строки і правові наслідки
Строки:
● залежать від обраної процедури;
● впливають на задоволеність клієнтів.
Правові наслідки:
Встановлення факту смерті:
● реєстрація смерті у ДРАЦС
Оголошення померлим:
● також реєстрація смерті
● обмеження:
- спадкоємці не можуть відчужувати нерухомість протягом 5 років
- нотаріус накладає заборону відчуження
Особливість воєнного часу:
● якщо смерть зареєстрована пізніше ніж через 1 місяць: строки спадкування обчислюються з моменту реєстрації смерті, а не фактичної смерті.
11. Звернути увагу адвокату
Ключові аспекти:
● формування доказової бази;
● звернення до компетентного органу;
● необхідність (чи ні) вичерпання всіх заходів пошуку особи;
● визначення кола заінтересованих осіб;
● врахування:
- практики Верховного Суду;
- позицій інших учасників
12. Мотивація та можливості для адвоката
Основні можливості:
● ранній старт процедури як перевага;
● можливість впливати на судову практику;
● подальша робота з клієнтом:
- спадкові питання;
- майнові права;
- особисті немайнові права;
- отримання виплат.
Першоджерело https://tinyurl.com/y6rraaf4