Короткий зміст заяви:
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про встановлення факту виконання трудових обов`язків за спеціальністю, яка не співпадає з записом у трудовій книжці, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області.
Заявник просила:
встановити факт того, що вона з 18 листопада 1993 року до 01 квітня 2022 року працювала лаборантом рентгеноспектрального аналізу лабораторії збагачувальної фабрики Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, який було у подальшому перейменований у Державне підприємство «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» (далі - ДП підприємство «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат»), а не лаборантом АСАК по 5-му розряду збагачувальної фабрики Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, який було в подальшому перейменований у ДП «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат», як слідує із запису № 11 в її трудовій книжці НОМЕР_1.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 травня 2024 року, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2024 року, у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту виконання трудових обов`язків за спеціальністю, яка не співпадає з записом у трудовій книжці, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що:
відповідно до заяви ОСОБА_1 підставою звернення до суду з цією заявою є її незгода із записом у трудовій книжці, внесеним працівником відділу кадрів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (на даний час філія «Вільногірський гріничо-металургійний комбінат» Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (далі - АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія»)) в частині зазначення її посади, тобто, фактично ОСОБА_1 оспорює правильність складання вказаного запису, а встановлення цих обставин їй необхідно для звернення до Пенсійного фонду України для призначення пенсії, тобто реалізації її права на пенсійне забезпечення;
вказане свідчить про те, що між заявником та АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» виник трудовий спір, а з Пенсійним фондом України спір, пов`язаний з правом заявника ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, а саме перерахунок призначеної пенсії, тому у цих правовідносинах вбачається спір про право, розгляд якого має здійснюватися в порядку позовного провадження, тому у відкритті провадження за вказаною заявою ОСОБА_1 слід відмовити.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2024 року, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди залишили поза увагою, що розглядаючи справи окремого провадження, у тому числі справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд не вирішує питання про права та обов`язки осіб, які беруть участь у такій справі, а лише встановлює наявність чи відсутність фактів, які зумовлюють виникнення, зміну чи припинення прав заявника;
суди не врахували, що при призначенні пенсії не було зараховано до пільгового стажу заявника за Списком № 1 період роботи з 18 листопада 1993 року до 01 квітня 2002 року, коли заявник фактично працювала лаборантом рентгеноспектрального аналізу лабораторії збагачувальної фабрики Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, який було перейменований у ДП «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат». Вказаний період роботи не було зараховано до пільгового стажу, внаслідок того, що відповідно до запису № 11 в трудової книжці заявник, відповідно до наказу № 209 від 23 листопада 1993 року, в спірний період була переведена та працювала лаборантом АСАК по 5-розряду збагачувальної фабрики Вільногірського гірничо-металургійното комбінату. Вказаний неправильний запис у трудовій книжці заявника було внесено внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків працівниками відділу кадрів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату;
всі документи, які стосувалися Вільногірського гірничо-металургійного комбінату передані на постійне зберігання у архівний відділ виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області у зв`язку з його ліквідацією, а тому не можливо виправити неправильний запис у трудовій книжці;
суди не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, про те, що юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України;
встановлення факту потрібно заявнику для подальшого звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, для зарахування вказаним органом цього періоду роботи до Списку № 1 та, у разі такого зарахування, на перерахунок призначеної пенсії, а не для вирішення спору про право заявника на перерахунок пенсії, що свідчить про відсутність спору про право;
висновки судів про те, що у заявника виник трудовий спір саме з АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» щодо правильності запису в трудовій книжці безпідставні. АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» не є правонаступником прав та обов`язків Вільногірського гірничо-металургійного комбінату;
висновок суду першої інстанції про наявність спору про право є не більше чим припущенням, а процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість (постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 640/10323/16-ц, від 13 березня 2024 року у справі № 752/21/21);
оскарженими судовими рішеннями фактично позбавлено заявника можливості захистити свої права та інтереси, що призвело до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позиція Верховного Суду:
У справі, що переглядається:
при зверненні із заявою ОСОБА_1 просила встановити факт, що вона з 18 листопада 1993 року до 01 квітня 2022 року працювала лаборантом рентгеноспектрального аналізу лабораторії збагачувальної фабрики Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, який було у подальшому перейменований у ДП підприємство «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат», а не лаборантом АСАК по 5-му розряду збагачувальної фабрики Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, як слідує із запису № 11 в її трудовій книжці НОМЕР_1 . В обґрунтування заяви вказала, що вказаний період роботи не було зараховано до пільгового стажу. Встановлення факту потрібно заявнику для подальшого звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області для зарахування вказаним органом цього періоду роботи до Списку № 1 та у разі такого зарахування на перерахунок призначеної пенсії;
відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , суди виходили з того, що фактично вона оспорює правильність складання запису в трудові книжці, а встановлення цих обставин їй необхідно для звернення до Пенсійного фонду України для призначення пенсії, тобто реалізації її права на пенсійне забезпечення, що свідчить про те, що між заявником та АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» виник трудовий спір, а з Пенсійним фондом України спір, пов`язаний з правом заявника ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, а саме перерахунок призначеної пенсії, тому у цих правовідносинах вбачається спір про право, розгляд якого має здійснюватися в порядку позовного провадження;
але встановлення факту наявності трудового стажу реалізується в позасудовому порядку. Отже, ОСОБА_1 має можливість встановити факт наявності трудового стажу для призначення пенсії шляхом звернення до органу Пенсійного фонду України, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку;
за таких обставин встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає розгляду в судовому порядку.
Висновок:
Колегія суддів частково приймає посилання в касаційній скарзі на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, який свідчить про наявність підстав для зміни мотивів прийняття судового рішення, але не свідчить про наявність підстав для його скасування, оскільки факт, про встановлення якого просить заявник, підлягає розгляду в позасудовому порядку.
Оскільки суди зробили правильний висновок про відмову у відкритті провадження у справі, проте помилилися щодо мотивів такої відмови, оскаржені судові рішення слід змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені частково без дотримання норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в іншій частині залишити без змін.