Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
29.11.2021

Вшанування пам’яті жертв Голодомору 27 листопада

Цей день на КАЛЕНДАРІ ДИТИНСТВА позначила Марина Сухая, адвокат, член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ 

Ця пронизана болем дата була вписана в календар пам’яті завдяки указу Президента України Леоніда Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 року як «День пам’яті жертв голодоморів». Указом Президента України Леоніда Кучми № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року була встановлена нова назва «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом Президента України Леоніда Кучми № 797/2004 від 15 липня 2004 року назва була змінена на «День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій». Указом Президента України Віктора Ющенка № 431/2007 від 21 травня 2007 в календарі закріплена назва «День пам’яті жертв голодоморів» яка залишається незмінною до сьогодні.

В Указі сказано: «На підтримку ініціативи громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення України постановляю:

Установити в Україні День пам’яті жертв голодоморів, який відзначати щороку у четверту суботу листопада».

У квітні 2010 року ПАРЄ ухвалила постанову, в якій привітала рішення Української влади встановити національний день пам’яті жертв голодоморів, та закликала владу інших постраждалих країн встановити аналогічну пам’ятну дату для вшанування жертв режиму.

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.

Частина українських істориків та громадських діячів вважає за доцільне відзначення четвертої суботи листопада як «Дня пам’яті жертв Голодомору». На сьогодні в Україні на юридичному та законодавчому рівні статус «Голодомор» має лише геноцид 1932—1933 рр. Події 1921—1923 рр. та 1946—1947 рр. кваліфікуються як масовий голод, геноцидний характер якого наразі не доведено, а отже, від вживання слова «голодомори» в множині нівелюється поняття Голодомору 1932—1933 рр. як геноциду.

 

Діти – найвразливіша категорія жертв голодомору

Цьогорічна інформаційна кампанія до 88-х роковин Голодомору особливий акцент робить на темі дітей як найвразливішій категорії жертв сталінського геноциду, які становлять майже половину загиблих. Тож організатори відзначення Дня пам’яті розмістили вуличну соціальну рекламу «Пам’ять, що рятує: голоси правди», 18 листопада відбулася публічна дискусія про демографічні втрати України внаслідок Голодомору, 23 листопада відбувся круглий стіл: «Як говорити з дітьми про Голодомор» (посилання https://www.youtube.com/watch?v=zlDN2E6CoAk&ab_channel=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC) тощо.

 

Чи задумувалися Ви…

Чому в Україні Різдвяних янголят малюють такими пухкенькими? Для українця це ознака того, що його дитинка сита, здорова, забезпечена. В українців це у крові – нагодувати дитину. Це той відбиток трагедії, що передався на генетичному рівні.

Це інформація з відеоуроку “Голодомор. Чому злочин став можливим”(доступ для перегляду за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=5F_VSHVyicw):

«Олексій Воблий – директор школи у с. Піскошине Веселівського району Запорізької області. Організував при школі їдальню, жертвував усім, що було в сім’ї. Жодна дитина села Піскошине в роки Голодомору не померла.

Поліна Криворучко про Олексія Воблого: «Коли в 1933 році настав голод, Олексій Васильович організував при школі на власні кошти їдальню. Все, що виростили, мали в запасі, віддавали дітям, рятуючи від смерті. Зробили велику плиту, на якій варили страви для голодуючих. Учні, які були сильніші здоров’ям, теж допомагали куховарити. Раз у день давали дітям пісний суп і чай. Дітей, які від недоїдання дуже заслабли, Олексій Васильович додому не пускав. Спали в школі на соломі, вчитель укривав дітей своєю ковдрою, давав другий раз увечері їсти. Пам’ятаю, що жило у Воблих четверо дітей, батьки яких померли від голоду. Дякуючи вчителеві, діти вижили. Це, зокрема, Марунич Іван, Тимченко Юхим, Маловічко Михайло. І не тільки вони, а ще багато інших вижили завдяки старанням Олексія Васильовича»».

В Україні було знято мультфільм «Голодний дух». Однак він може вразити ще не сформовану дитячу психіку. Він скоріше для дорослого глядача.

 

Як розповісти дітям про голодомор?

Одними з найпопулярніших українських книжок, завдяки яким можна розповісти молодшому поколінню про голодомор є “Скриня” (Катерина Єгорушкіна, 4,5–7+ років) та “Від Хрулів до Зюзюк” (Настя Мельниченко, 9–10–14 років)

Ці книги розповідають про Голодомор дітям у дуже коректній формі. Книга “Скриня” – для малюків, у ній є гарна метафора СКРИНІ, у якій може зберігатися як і посаг, так і в найтаємніших частинах те, що пов’язано з пам’яттю. У скрині наших бабусь можна знайти зернятка та колоски й за допомогою цієї книжки можна розпочати дбайливу розмову про те, що було в історії нашого народу, коли величезною цінністю були ці зерна.

Книжка “від Хрулів до Зюзюк” – теж прекрасна. Це дитячий детектив, у якому головні герої – діти – знаходять щоденники жінки-вченої та намагаються розшифровувати її послання. Починають подорож Україною. Вони потрапляють у місця, де мешканці їм розповідають про Голодомор, заслання, репресії, депортацію кримських татар.

Традиційно після загальнонаціональної хвилини мовчання о 16.00 год. по всій Україні пройде Всеукраїнська акція «Запали свічку пам’яті». Традицію вшановувати жертв Голодомору засвіченою у вікні свічкою започаткував американський історик Джеймс Мейс, який у 1986‒1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду. Слова історика нині можна прочитати на стіні Зали пам’яті музею: «Україна належить до тих країн, які у своєму підтоталітарному минулому пережили одну з найбільших трагедій в історії цивілізації — геноцид».

Тож запалімо свічку в пам’ять про наших співвітчизників, а особливо за маленьких янголят, які загинули від голоду.

 

Джерела інформації:

  1. Методичні рекомендації Українського інституту національної пам’яті до змісту вшанування роковин Голодомору 1932–1933 років у загальноосвітніх навчальних закладах;
  2. Інтернет видання АрміяInform https://armyinform.com.ua/2021/11/do-dnya-pamyati-zhertv-golodomoru-v-ukrayini-provedut-akcziyu-zapaly-svichku/
  3. Сайт Тетіївської міської ради https://tetiivmiskrada.gov.ua/anonsi/28-lystopada-den-pamyati-zhertv-holodomoru/#:~:text=%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D0%B0%D0%BC’%D1%8F%D1%82%D1%96%20%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%20%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%83,%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%201998%20%D1%82%D0%B0%202007%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2.