Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна… або про латинську мову в юридичних текстах
Людмила Колодник, юрист, керівник Центру правничої лінгвістики Вищої школи адвокатури НААУ, викладач спеціалізованого курсу «Юридична англійська» — «Legal English» з особисто розробленими програмами навчання — Contract Law, Company Law, Legal Writing
Публікації лекторів
25.04.2024

Прийшла весна. Прийшла, щоб пробудити все живе навколо.

Бризнула своїми теплими дощами, ніжно посміхнулася квітам. Все радіє, все тріумфує, все співає, пошепки промовляючи до нас віршами Лесі Українки:

Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!

Так квітне весняна природа, а ось, чим живе юридичний текст, поговоримо з вами вже сьогодні.

Відомо, що значний пласт сучасної юридичної термінології сходить до римського права, формування якого відбувалося з урахуванням латинської мови. Багато юридичних термінів та правові максими латинською мовою досі використовуються юристами всього світу для точного позначення універсальних правових категорій. Ось декілька прикладів:

 

1.             Nemo dat quod non habet – Ніхто не може передати більше прав, ніж у нього є.

2.             Actus reus non facit reum nisi mens sit rea – Вчинок не робить людину винуватцем, якщо вона не мала наміру здійснити злочин.

 Або ще наведу приклад, латинські терміни “Actus reus” та “Mens Rea” в юридичній англійській мові використовуються для кваліфікації вчинку або поведінки особи як кримінального правопорушення. “Actus reus” описує фізичну активність, яка завдає шкоди іншій особі або завдає шкоди майну, тоді як “Mens Rea” відноситься до наміру або злочинного наміру.

 

Отже, як ми бачимо, ці слова і вирази набули широкого поширення і в англійській правовій системі. Латинські «вкраплення» в англійський текст можна знайти практично у всіх галузях права.

За складом латинізми можна поділити на:

1) окремі слова (Sic! – «Так!» / «Саме!»);

2) словосполучення (res judicata – «вирішена справа», «прецедент»),

 3) речення (Nemo dat, qui non habet – «Хто не має, той не дає»).

У практиці юридичного перекладу існують три способи передачі латинських оборотів: транскрипція, калькування та перенесення латинських слів та виразів у текст перекладу в їхньому оригінальному написанні.

 Ø    Транскрипція застосовується у тих випадках, коли відповідне латинське слово чи вираз увійшло в лексику української мови. Наприклад: affidavit – «аффідавіт»; persona non grata – «персона нон грата»; de facto – «де-факто»; veto – «вето»; quorum – «кворум»;

Ø    Перекладу, зазвичай, підлягають латинські обороти, які отримали широке поширення в англійській мові, виступаючи як стилістичні синоніми англійських слів та словосполучень, наприклад: etc. (et cetera) –«і так далі»; viz. (videlicet) – «а саме», «тобто»; per se – «сам собою»; i.e. (id est) – «тобто» та ін.

 

Перекладаються також латинські слова та словосполучення, які є термінами та кліше або входять до їх складу: ad hoc committee – «спеціальний комітет»; amicus curiae – «незалежний експерт» (літер. «друг суду»); inter alia – «крім іншого»; vide infra – «див. нижче».

 

Ø    Перенесення. У реченні, написаному українською мовою, після перекладу в дужках можна навести вихідний латинський вираз, тим самим підкреслюючи наявність латинського виразу в оригіналі. Наприклад:

 

The principles of construction set out in Clause 1.2 (Construction) of the Sale and Purchase Agreement shall have effect as if set out in full in this Supplement Agreement, mutatis mutandis. -  Принципи тлумачення, викладені у пункті 1.2 (Тлумачення) Договору купівлі-продажу, мають ту саму силу, так, якщо б вони були зазначені у повному обсязі в цій Додатковій угоді з відповідними необхідними змінами (mutatis mutandis).

 

Однак, на практиці, можемо спостерігати й відсутність в офіційних документах перекладу латинських оборотів.  Це тому, що вони мають специфічні значення, які визнані на міжнародному рівні, а їх переклад може призвести до неточностей або непорозумінь. Проте, для тих, хто не знайомий з латинською мовою, це може створити труднощі у розумінні. Тому важливо, щоб професіонали, які працюють з такими документами, мали відповідну освіту та підготовку для розуміння цих термінів. Наприклад:

 

This provision shall not prejudice the power of the Court to decide a case ex aequo et bono, if the parties agree thereto. – Це положення не обмежує право Суду вирішувати справу ex aequo et bono, якщо сторони з цим згодні. (Стаття 38 Статуту Міжнародного суду)

 

Таким чином, латинська мова продовжує грати важливу роль в юридичній англійській мові, надаючи точні та конкретні терміни для опису складних юридичних концепцій та принципів