Визначення найкращих інтересів дитини при розгляді цивільних спорів
Про визначення найкращих інтересів дитини при розгляді цивільних спорів розповів суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, викладач-тренер Національної школи суддів України, член GEMME Ukraine – Асоціації суддів з медіації Максим Ходаківський під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
12.02.2026

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками найкращі інтереси дитини при розгляді цивільних спорів, а саме:

1. Процедура оцінювання та визначення якнайкращих інтересів дитини.

1.1. Природа підходів оцінки та визначення найкращих інтересів.

1.2. Практика ЄСПЛ та суду ЄС щодо застосування концепції якнайкращих інтересів дитини.

1.3. Національне законодавство та огляд імплементації міжнародних та національних підходів в судову практику.

2. Встановлення балансу між елементами при визначенні якнайкращих інтересів дитини.

 

У рамках характеристики найкращих інтересів дитини акцентовано на наступному:

 1. Процедура оцінювання та визначення якнайкращих інтересів дитини

Процедура оцінювання та визначення якнайкращих інтересів дитини ґрунтується на п. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до якої дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги як першочергове міркування при ухваленні будь-яких рішень щодо неї — як у публічній, так і в приватній сфері.

У Зауваженні загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 14 (2013) зазначено, що концепція найкращих інтересів дитини має триєдину правову природу:

1.            Суб’єктивне право дитини — вимагати першочергового врахування її інтересів.

2.            Загальний принцип права — орієнтир для тлумачення та застосування норм.

3.            Процесуальне правило — обов’язок належної, мотивованої та індивідуалізованої оцінки.

Процедура оцінювання не є формальністю. Вона вимагає активної аналітичної діяльності суду, що має бути відображена в мотивувальній частині рішення.

Алгоритм процедури оцінювання (за підходом Комітету ООН і ВС):

·              з урахуванням конкретних обставин справи визначити релевантні елементи оцінки інтересів дитини;

·              наповнити кожен елемент конкретним змістом, виходячи з фактичної ситуації;

·              визначити вагу кожного елемента у співвідношенні з іншими;

·              дотриматися процесуальних гарантій (право дитини бути почутою, участь батьків, оцінка висновку органу опіки, доказовість).

Цей алгоритм прямо відтворений у практиці Верховного Суду.

Судова практика:

·              Постанова Верховного Суду від 14.03.2025, справа № 527/955/24: Суд наголосив, що будь-яке рішення щодо дитини має бути мотивоване, обґрунтоване та роз’яснене, з чітким зазначенням усіх фактів, елементів оцінки та ступеня їх значущості.

1.1. Природа підходів оцінки та визначення якнайкращих інтересів дитини

Поняття найкращих інтересів дитини є оціночним правовим поняттям, однак воно не є довільним. Його застосування має ґрунтуватися на об’єктивних критеріях, а не на суб’єктивному переконанні конкретної особи.

Як зазначає член Комітету ООН з прав дитини Хорхе Кардона Льоренс, хоча різні діти можуть потребувати різних рішень, оцінка інтересів однієї й тієї ж дитини різними дорослими повинна приводити до однакового результату, якщо вона здійснена належним чином.

Комітет ООН з прав дитини визначає базові елементи, які підлягають обов’язковій оцінці:

·              погляди дитини;

·              індивідуальність дитини;

·              збереження сімейного оточення і підтримання відносин;

·              піклування, захист і безпеку;

·              вразливе становище;

·              право дитини на здоров’я;

·              право дитини на освіту.

Ключовою рисою підходу є індивідуалізація: те, що відповідає найкращим інтересам однієї дитини, може не відповідати інтересам іншої дитини навіть за подібних життєвих обставин.

1.2. Практика ЄСПЛ та Суду ЄС щодо застосування концепції якнайкращих інтересів дитини

Практика ЄСПЛ:

Європейська конвенція з прав людини не містить прямого формулювання принципу найкращих інтересів дитини, однак ЄСПЛ сформував потужний масив прецедентної практики, в якій цей принцип застосовується через ст. 8 Конвенції.

Основні підходи ЄСПЛ:

·              взаємна насолода батьків і дітей від спілкування є фундаментальним елементом сімейного життя (Diamante and Pelliccioni v. San Marino, 2011);

·              національні органи повинні забезпечити справедливий баланс між інтересами дитини та батьків, при цьому інтереси дитини можуть переважати (Görgülü v. Germany, 2004; Sommerfeld v. Germany, 2003);

·              розрив сімейних зв’язків можливий лише за виняткових обставин (K. and T. v. Finland, 2001; Aune v. Norway, 2010).

У справах про міжнародне викрадення дітей Суд наголошує, що повернення дитини не може бути автоматичним:

·              Neulinger and Shuruk v. Switzerland, 2010 — національні суди зобов’язані провести поглиблене дослідження всієї сімейної ситуації, включно з психологічними, емоційними та соціальними чинниками.

У праві ЄС принцип найкращих інтересів дитини прямо закріплений у ст. 24(2) Хартії основоположних прав ЄС як першочергове міркування.

Суд ЄС застосовує цей принцип як обов’язковий стандарт:

·              C-244/06, Dynamic Medien, 2008;

·              C-112/20, M.A. v. Belgium, 2021.

1.3. Національне законодавство та імплементація міжнародних підходів у судову практику

Законодавство України:

Конституція України не містить прямого закріплення принципу найкращих інтересів дитини (ст. 52).

Водночас Закон України «Про охорону дитинства» визначає забезпечення найкращих інтересів дитини як дії та рішення, спрямовані на задоволення її індивідуальних потреб з урахуванням:

·              віку,

·              стану здоров’я,

·              особливостей розвитку,

·              життєвого досвіду,

·              думки дитини.

Судова практика Верховного Суду:

·              Постанова КЦС ВС від 23.12.2020, справа № 712/11527/17 — рівність прав батьків є похідною від прав дитини;

·              Постанова КЦС ВС від 14.12.2023, справа № 127/20368/21 — ключову роль відіграє внутрішнє переконання судді, сформоване на оцінці всіх доказів;

·              Постанова КЦС ВС від 20.07.2022, справа № 761/25101/20 — закріплено перелік базових елементів оцінки інтересів дитини;

·              Постанова КЦС ВС від 13.03.2024, справа № 753/17344/19 — перешкоджання спілкуванню з одним із батьків суперечить найкращим інтересам дитини.

2. Встановлення балансу між елементами при визначенні якнайкращих інтересів дитини

Однією з ключових проблем є досягнення балансу між різними інтересами:

·              між інтересами дитини та батьків;

·              між інтересами кількох дітей;

·              між правом на сімейне життя та потребою у безпеці.

За позицією Комітету ООН та ЄСПЛ:

·              інтереси дитини мають найвищий пріоритет, а не є одним з багатьох факторів;

·              балансування можливе лише за умови детальної оцінки кожного елемента.

ЄСПЛ наголошує:

·              збереження сімейних зв’язків є пріоритетом, якщо вони не шкодять дитині;

·              розвиток дитини у безпечному, стабільному середовищі є визначальним.

Судова практика:

·              Постанова ВС від 30.05.2018, справа № 343/1500/15-ц;

·              Постанова ВС від 14.02.2022, справа № 761/25544/19;

·              Постанова ВС від 16.06.2022, справа № 712/11527/17.

Першоджерело https://tinyurl.com/b3ctzkz9