Визначення найкращих інтересів дитини при розгляді цивільних спорів

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками найкращі інтереси дитини при розгляді цивільних спорів, а саме:

1. Процедура оцінювання та визначення якнайкращих інтересів дитини.

1.1. Природа підходів оцінки та визначення найкращих інтересів.

1.2. Практика ЄСПЛ та суду ЄС щодо застосування концепції якнайкращих інтересів дитини.

1.3. Національне законодавство та огляд імплементації міжнародних та національних підходів в судову практику.

2. Встановлення балансу між елементами при визначенні якнайкращих інтересів дитини.

У рамках характеристики найкращих інтересів дитини акцентовано на наступному:

1. Процедура оцінювання та визначення якнайкращих інтересів дитини

Право дитини на врахування її найкращих інтересів закріплене у п. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до якого дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги як першочергове міркування при прийнятті будь-яких рішень щодо неї як у державній, так і в приватній сфері.

Зауваження загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 14 (2013) визначає, що «найкраще забезпечення інтересів дитини» є:

● правом;

● принципом;

● правилом процедури.

Ця концепція базується на оцінці всіх елементів, які відображають інтереси дитини в конкретних обставинах.

Процедура оцінки та визначення найкращих інтересів дитини передбачає:

1. Визначення елементів оцінки найкращих інтересів дитини.

2. Наповнення цих елементів конкретним змістом.

3. Визначення значущості кожного елементу у співвідношенні з іншими.

4. Дотримання правил, що забезпечують юридичні гарантії та належну реалізацію цього права.

До базових елементів оцінки належать:

● погляди дитини;

● індивідуальність дитини;

● збереження сімейного оточення та підтримання відносин;

● піклування, захист і безпека;

● вразливе становище;

● право на здоров’я;

● право на освіту.

Верховний Суд у постанові від 14.03.2025 у справі № 527/955/24 наголосив, що при розгляді спорів щодо захисту прав дитини судове рішення повинно містити:

● мотиви врахування або неврахування інтересів дитини;

● пояснення, які елементи враховувалися;

● оцінку думки дитини;

● оцінку висновку органу опіки та піклування;

● оцінку тверджень про домашнє насильство;

● аналіз умов проживання, навчання, розвитку дитини та взаємовідносин у сім’ї.

1.1. Природа підходів оцінки та визначення найкращих інтересів

Концепція найкращих інтересів дитини є індивідуалізованою. Комітет ООН з прав дитини зазначає, що її зміст має визначатися у кожному конкретному випадку. Те, що відповідає інтересам однієї дитини, може не відповідати інтересам іншої навіть за аналогічних обставин.

Професор Хорхе Кардона Льоренс зазначає, що:

● оцінка найкращих інтересів повинна ґрунтуватися на об’єктивних критеріях;

● найкращі інтереси — це не суб’єктивне уявлення дорослого про благо дитини;

● головним критерієм є повна та ефективна реалізація всіх прав дитини та її загальний розвиток.

Також він наголошує, що коли інтереси дитини конфліктують з інтересами інших осіб, орган, який приймає рішення, повинен:

● ретельно збалансувати інтереси всіх сторін;

● знайти прийнятний компроміс;

● пам’ятати, що інтереси дитини мають найвищий пріоритет, а не є лише одним із факторів.

Визначено дві основні проблеми:

1. Складність визначення того, що саме відповідає інтересам конкретної дитини.

2. Необхідність досягнення балансу між інтересами дитини та інтересами інших осіб, зокрема батьків або інших дітей.

Окремо розглядається модель BIC (Best Interests of the Child), яка містить 14 умов належного середовища для розвитку дитини. Вона включає:

● належний фізичний догляд;

● безпечне середовище;

● емоційну атмосферу;

● підтримуючу батьківську структуру;

● освіту;

● соціальні контакти;

● стабільність життєвих обставин тощо.

1.2. Практика ЄСПЛ та Суду ЄС щодо застосування концепції якнайкращих інтересів дитини

Практика ЄСПЛ виходить із того, що:

1. У найкращих інтересах дитини є збереження її зв’язків із сім’єю, якщо сім’я не є явно неблагополучною.

2. У найкращих інтересах дитини є забезпечення розвитку у безпечному, стабільному та спокійному середовищі.

Такі підходи сформульовані у рішенні ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України».

Практика ЄСПЛ у справах щодо опіки та піклування:

У справі «Diamante і Pelliccioni проти Сан-Марино» ЄСПЛ зазначив, що взаємне спілкування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя навіть після розірвання стосунків між батьками.

У справах «Görgülü проти Німеччини» та «Sommerfeld проти Німеччини» Суд наголосив, що:

● національні органи повинні забезпечити справедливий баланс між інтересами батьків і дитини;

● особлива увага має приділятися саме інтересам дитини;

● інтереси дитини можуть переважати інтереси батьків.

У справах:

● «W. проти Сполученого Королівства»;

● «McMichael проти Сполученого Королівства»;

● «B. проти Румунії № 2»;

● «B.B. і F.B. проти Німеччини»

ЄСПЛ підкреслив необхідність належного залучення батьків та дітей до процесу прийняття рішень.

Практика ЄСПЛ щодо усиновлення:

У справах:

● «K. і T. проти Фінляндії»;

● «T.S. і D.S. проти Сполученого Королівства»;

● «Aune проти Норвегії»

Суд зазначив, що:

● розрив сімейних зв’язків можливий лише у виняткових випадках;

● недостатньо довести, що дитина матиме кращі умови;

● якщо сімейні зв’язки шкодять здоров’ю чи розвитку дитини, їх збереження не є обов’язковим.

Практика ЄСПЛ щодо викрадення дітей:

У справі «Neulinger and Shuruk v. Switzerland» ЄСПЛ наголосив, що:

● повернення дитини не може здійснюватися автоматично;

● необхідне поглиблене дослідження сімейної ситуації;

● слід оцінювати емоційні, психологічні, матеріальні та медичні фактори;

● рішення має бути збалансованим і спрямованим на благо дитини.

Практика Суду ЄС:

● справа C-244/06 Dynamic Medien Vertriebs GmbH v. Avides Media AG;

● справа C-112/20 M.A. v. Belgian State.

Також зазначено, що ст. 24 Хартії основоположних прав ЄС встановлює: найкращі інтереси дитини повинні бути першочерговим міркуванням у всіх діях щодо дітей.

1.3. Національне законодавство та огляд імплементації міжнародних та національних підходів у судову практику

Конституція України прямо не закріплює принцип найкращих інтересів дитини та не розкриває його змісту у ст. 52.

Водночас Закон України «Про охорону дитинства» визначає забезпечення найкращих інтересів дитини як дії та рішення, спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини з урахуванням:

● віку;

● статі;

● стану здоров’я;

● особливостей розвитку;

● життєвого досвіду;

● культурної та етнічної належності;

● думки дитини.

Імплементація у практику Верховного Суду:

Постанова КЦС ВС від 23.12.2020 у справі № 712/11527/17:

Суд зазначив, що:

● права батьків є похідними від прав дитини;

● спочатку мають визначатися інтереси дитини;

● лише потім враховуються інтереси батьків, якщо це не шкодить дитині.

Постанова КЦС ВС від 14.12.2023 у справі № 127/20368/21:

Суд підкреслив значення:

● обстеження умов проживання;

● характеристик психоемоційного стану дитини;

● поведінки батьків;

● висновків органу опіки;

● внутрішнього переконання судді, сформованого на основі оцінки всіх доказів у сукупності.

Постанова КЦС ВС від 20.07.2022 у справі № 761/25101/20:

Верховний Суд повторив перелік базових елементів оцінки найкращих інтересів дитини:

● погляди дитини;

● індивідуальність;

● сімейне оточення;

● безпека;

● здоров’я;

● освіта тощо.

Постанова КЦС ВС від 13.03.2024 у справі № 753/17344/19:

Суд дійшов висновку, що перешкоджання одному з батьків у спілкуванні з дитиною:

● порушує право дитини на прямі контакти;

● суперечить найкращим інтересам дитини.

Постанова ВС/КЦС від 14.11.2018 у справі № 463/3301/16-ц:

Суд наголосив, що матеріально-побутові умови:

● враховуються;

● але не є визначальними;

● оцінюються разом із поведінкою батьків, прихильністю дитини та іншими критеріями.

Постанови КЦС ВС:

● від 10.11.2023 у справі № 401/1944/22;

● від 25.02.2025 у справі № 562/635/24

Суд вказав, що навіть визнання позову про позбавлення батьківських прав не звільняє від необхідності доведення обставин, які відповідають інтересам дитини.

2. Встановлення балансу між елементами при визначенні якнайкращих інтересів дитини

Встановлення найкращих інтересів дитини завжди передбачає балансування різних інтересів:

● інтересів дитини;

● інтересів батьків;

● інтересів інших дітей;

● суспільних інтересів.

ЄСПЛ наголошує, що:

● інтереси дитини можуть переважати інтереси батьків;

● однак має бути забезпечений справедливий баланс між усіма сторонами.

У постанові ВС від 30.05.2018 у справі № 343/1500/15-ц Верховний Суд, посилаючись на практику ЄСПЛ, зазначив:

● дитині найкраще відповідає збереження зв’язків із сім’єю;

● водночас дитина повинна розвиватися у безпечному та стабільному середовищі;

● інтереси дитини можуть переважати інтереси батьків залежно від їх характеру та серйозності.

Також у постановах ВС від:

● 14.02.2022 у справі № 761/25544/19;

● 16.06.2022 у справі № 712/11527/17

наголошено, що:

● діти є найбільш вразливою стороною сімейних конфліктів;

● дитина потребує уваги, підтримки та любові обох батьків;

● суд має забезпечити такі умови, за яких дитина зростатиме у благополучній атмосфері.

Окремо звертається увага, що:

● бідність сама по собі не є підставою для вилучення дитини;

● держава повинна допомагати сім’ї долати соціальні труднощі.

Цей підхід сформульовано у справах:

● «Wallová і Walla v. Czech Republic»;

● «Saviny v. Ukraine».

Першоджерело https://tinyurl.com/n9mwfaap