Визначення місця проживання дитини: актуальні питання практики
Про визначення місця проживання дитини: актуальні питання практики розповів кандидат юридичних наук, суддя Верховного Суду Павло Пархоменко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
13.01.2026

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками актуальні питання практики визначення місця проживання дитини, а саме:

1. Міжнародні стандарти

2. Базові принципи, які підлягають застосуванню при визначені місця проживання дитини.

3. Підхід ЄСПЛ при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.

4. Презумпція на користь матері.

5. Участь органу опіки та піклування при визначенні місця проживання дитини.

6. Участь психолога

7. Особливості судового розгляду даної категорії справ.

8. Виконання судових рішень.

 

У рамках характеристики місця проживання дитини акцентовано на наступному:

1. Міжнародні стандарти

Нормативні джерела:

·              Пп. «b» п. 3 ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів — при тлумаченні міжнародного договору слід враховувати подальшу практику його застосування.

Судова практика:

·              Постанова ВС від 14.03.2025, справа № 527/955/24:

Верховний Суд визнав, що висновки Комітету ООН з прав дитини є джерелом права відповідно до Віденської конвенції.

·              Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей Постанова ВС від 31.10.2024, справа № 753/14640/23:

Принципи є практичним інструментом для адаптації правосуддя до потреб дітей.

2. Базові принципи при визначенні місця проживання дитини

Принцип «забезпечення якнайкращих інтересів дитини»:

ЄСПЛ виробив два ключові критерії (п. 100 «Мамчур проти України»):

1.            Збереження зв’язків дитини із сім’єю, якщо вона не неблагополучна;

2.            Забезпечення розвитку дитини у безпечному, спокійному та стабільному середовищі.

Комітет ООН з прав дитини:

·              Ст. 3 Конвенції ООН про права дитини ― першочерговість інтересів дитини.

·              Загальний коментар № 14 (2013): елементи оцінки:

·              погляди дитини;

·              індивідуальність;

·              сімейне оточення;

·              піклування й безпека;

·              вразливість;

·              здоров’я;

·              освіта.

Судова практика:

·              Постанова ВС від 04.08.2021, справа № 654/4307/19 — перелік елементів найкращих інтересів.

·              Постанова ВС від 21.05.2020, № 587/2134/17 — баланс між правами батьків та інтересами дитини.

·              Рішення ЄСПЛ «Хант проти України» — інтереси дитини мають перевагу.

3. Підхід ЄСПЛ щодо визначення місця проживання дитини

Норми:

·              Стаття 8 Конвенції (право на сімейне життя).

Ключові справи ЄСПЛ:

·              «Вишняков проти України»;

·              «М.С. проти України»;

·              «Петров та Х проти Росії»;

·              «Абалімов проти Росії»;

·              «Širvinskas v. Lithuania»;

·              «Olindraru v. Romania».

Триступеневий тест ЄСПЛ:

1.            Чи передбачене втручання законом.

2.            Чи переслідує воно легітимну мету.

3.            Чи є необхідним у демократичному суспільстві (пропорційність).

Пропорційність – 4 елементи:

1.            Мета

2.            Раціональний зв’язок

3.            Необхідність

4.            Пропорційність заходу в конкретних обставинах.

4. Презумпція на користь матері

Принцип 6 Декларації прав дитини (1959) передбачає презумпцію на користь матері.

Національна практика, що створила презумпцію

·              Постанова ВСУ від 14.12.2016, № 6-2445цс16: Суд послався на принцип 6 Декларації та штучно сформував перевагу матері.

Критика ЄСПЛ:

·              Окрема думка судді Ранзоні у справі «М.С. проти України»: презумпція на користь матері ― застаріла й суперечить сучасним стандартам.

Актуальна позиція Верховного Суду:

·              Постанова Великої Палати ВС від 17.10.2018, справа № 402/428/16-ц:

1)           ВП відступила від «презумпції матері».

2)           Першочерговим є не стать батьків, а якнайкращі інтереси дитини.

5. Участь органу опіки та піклування

Ст. 19 СК України ― обов’язкова участь органу опіки.

Судова практика:

·              Постанова ВС від 23.12.2020 № 712/11527/17: Суд порушив закон, бо не отримав висновок за місцем проживання матері.

·              Постанова ВП ВС від 29.08.2018, № 203/4901/16-ц: Рішення органу опіки має приватноправовий характер та оскаржується у цивільному процесі.

·              Постанова ВС від 05.09.2019, № 158/427/18: Акти обстеження та висновки є лише доказами ― їх не можна скасовувати як спосіб захисту.

·              Постанова ВС від 27.01.2021, № 355/1857/18: Відсутність висновку органу опіки є істотним порушенням.

·              Постанова ВС від 11.12.2023, № 523/19706/19: Неможливість отримання висновку (дитина за кордоном, окупована територія) не блокує розгляд справи.

·              Постанова ВС від 18.11.2020, № 759/1382/19: Висновок рекомендаційний, не має наперед встановленої сили.

·              Постанова ВС від 26.06.2024, № 755/9769/2: У разі неможливості орган має використати всі інші джерела інформації.

·              Ухвала Бахмацького РС від 05.02.2020 № 2/728/78/20: Справа вирішується за місцем проживання дитини.

6. Участь психолога

·              Постанова ВС від 17.07.2019, № 185/6994/15-ц: З малолітніми дітьми бесіду проводить психолог для визначення стану та бажань.

·              Постанова ВС від 16.12.2020, № 588/1781/19: Суд врахував пояснення психолога щодо емоційної прив’язаності.

·              Постанова ВС від 9.02.2023, № 753/572/20: Думка дитини може бути з’ясована в режимі відеоконференції, навіть без психолога, якщо умови не дозволяють.

·              Ухвала Комінтернівського суду м. Харкова від 27.02.2025 № 641/603/24: Доручення посольству Німеччини із залученням психолога для з’ясування думки дитини та умов проживання.

Участь як експерта (ст. 105–106 ЦПК) — психолог може бути експертом у справі на підставі судової експертизи.

7. Особливості судового розгляду цієї категорії справ

·              право дитини бути заслуханою, без вікових обмежень (ст. 12 Конвенції, практика Комітету ООН);

·              думка дитини — не абсолютна і враховується у сукупності доказів;

·              створення безпечних умов для спілкування із дитиною (Керівні принципи Ради Європи).

Судова практика

·              Постанова ВС від 19.06.2024, № 372/3402/22: Думка дитини може бути отримана різними способами; заслуховування — не допит.

·              Постанова ВС від 16.02.2024 № 465/6496/19: Форми вираження думки дитини: письмово, відео, експертиза, особисто.

·              Постанова ВС від 23.05.2018, № 682/966/17: Якщо дитина занадто мала ― не з’ясування думки не є підставою для скасування рішення.

·              Судові рішення щодо тимчасово окупованих територій:

Постанова ВС від 11.08.2021 № 523/6990/19: Немає автоматичної загрози життю дитини тільки через проживання в ОРДЛО; висновок органу опіки отримати неможливо, але справа підлягає розгляду.

Процедурні гарантії (ЄСПЛ):

·              «Н.Т. та інші проти Грузії»;

·              «McMichael v. UK»;

·              «Мамчур проти України».

Процес має забезпечувати участь сторін.

8. Виконання судових рішень

Основні підходи:

·              Судові рішення мають бути мотивовані, з поясненням, які елементи інтересів дитини було враховано (рішення Комітету ООН «A.B. v. Finland»; Постанова ВС від 14.03.2025 № 527/955/24).

·              Рішення повинні бути сформульовані мовою, зрозумілою дитині (Керівні принципи Ради Європи).

Практичне значення для виконання:

·              Рішення із чіткою мотивацією виконуються ефективніше.

·              У випадках, коли орган опіки не може провести перевірку, суд все одно зобов’язаний ухвалити рішення (ВС 11.12.2023 № 523/19706/19).

 

Першоджерело https://tinyurl.com/yc8naxpr