Вітальне слово виголосили Лілья Ґретарсдоттір, керівниця департаменту імплементації стандартів у сфері прав людини, правосуддя та правового співробітництва Ради Європи, та Ана-Марія Телбіс, керівниця програми HELP. Старша спеціалістка Проєкту Галина Смірнова представила результати другої фази проєкту та плани на 2026 рік.

Центральною частиною засідання став блок коментарів партнерів проєкту, до якого долучилась широка мережа українських інституцій: Національна школа суддів України, Тренінговий центр прокурорів України, Координаційний центр з надання правової допомоги Міністерства юстиції України, Вища школа публічного управління, Служба безпеки України, Національне агентство з питань запобігання корупції, Пенітенціарна академія України, а також провідні університети — Львівський торговельно-економічний, Національний авіаційний, КПІ ім. Ігоря Сікорського та Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого.

Вищу школу адвокатури НААУ на засіданні представили директор Савва Кузьменко та провідна експертка НААУ з євроінтеграції Ганна Удовенко.

У своєму виступі Савва Кузьменко подякував команді Проєкту HELP за підтримку України та за атмосферу співпраці, яку, на його думку, формують три ключові чинники.

Перший — здатність проєкту об'єднувати різні юридичні професії на одній навчальній платформі. За словами Кузьменка, HELP дедалі більше поєднує суддів, прокурорів і адвокатів у спільних програмах: адвокати-тьютори навчають суддів, а судді-тьютори — адвокатів, що посилює інтелектуальний потенціал спільноти правників і, як наслідок, підвищує якість захисту прав людини.

Другий чинник — вага українського компонента в проєкті, який продовжує розширювати географію та посилювати інтеграцію інституцій. Як приклад Кузьменко навів започатковану цього року співпрацю Вищої школи адвокатури з Вищою школою публічного управління.

Третій — орієнтація проєкту на майбутнє: «Саме від нашої з вами роботи залежить, чого навчатимуться наші колеги, які проблеми і яким чином вирішуватимуться, який рівень правосвідомості матимуть наші громадяни», — зазначив директор ВША НААУ.

Кузьменко підтримав пропозицію директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександра Баранова щодо посилення тематики захисту прав військовослужбовців та осіб, які постраждали від війни.

Окремо директор Школи нагадав, що завдяки ініціативі віцепрезидента НААУ Валентина Гвоздія щодо акредитації курсів, платформа HELP уже кілька років є обов'язковою і важливою частиною системи підвищення професійного рівня українських адвокатів. За його словами, наразі адвокати посідають другу сходинку серед категорій правників-учасників курсів HELP в Україні, і найближче завдання Школи — вивести адвокатську спільноту на перше місце.

Кузьменко також висловив сподівання, що вже цього року вдасться закласти фундамент для розробки курсу на основі Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката: «Україна підписала цю Конвенцію, і я сподіваюсь, що і тут ми збережемо лідерство та станемо першою країною, яка її ратифікує».

Завершуючи виступ, директор Школи подякував команді HELP за змістовну презентацію результатів: «За цифрами і фотографіями, які ми сьогодні побачили, — величезна щоденна робота, і ми, як ваші партнери, добре це розуміємо».

Завершили програму засідання практична сесія із синхронізації навчальних платформ партнерів з платформою HELP, представлена спеціалісткою з адміністрування Даніелою Балестра, а також обговорення тематичної співпраці в Раді Європи та інтеграції курсів HELP у заходи з підвищення спроможності. Підсумки засідання підвела Крістіна Хохлова, менеджерка програм відділу навчання в галузі правосуддя і прав людини Ради Європи.

Вища школа адвокатури НААУ повідомила про намір найближчим часом запропонувати нові тьюторські курси на запит адвокатської спільноти та продовжити розширення кола адвокатів-тьюторів, які передаватимуть здобуті знання й навички колегам.