Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) військовослужбовця не призначається та не виплачується, якщо смерть є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп’яніння – КАС ВС
Законодавством передбачено обмеження у виплаті гарантованої державою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, внаслідок наявності доведеного факту вчинення ним дій у стані алкогольного сп’яніння. Така допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця або втрата ним працездатності є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який перебуває у стані алкогольного сп’яніння.
На це звернув увагу в постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
У справі, що розглядалася, предметом оскарження була відмова комісії Міністерства оборони України у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки причиною смерті військовослужбовця стали набряк головного мозку, психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, відмовлено в задоволенні адміністративного позову. Суди виходили з того, що дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачам одноразової грошової допомоги як дітям померлого військовослужбовця є правомірними, оскільки дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не поширюється на членів сімей військовослужбовців, які померли під час проходження військової служби, якщо смерть військовослужбовців сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.
Переглядаючи оскаржувані рішення, КАС ВС залишив касаційну скаргу без задоволення, судові рішення – без змін з огляду на таке.
Пунктами 1–3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з проходженням військової служби; загибелі (смерті) військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві.
У протоколі засідання ВЛК зазначено, що захворювання та причина смерті пов’язані з проходженням військової служби. Разом з тим комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги дочкам померлого, вказала на відсутність підстав для її виплати, оскільки згідно з лікарським свідоцтвом про смерть причиною смерті військовослужбовця є набряк головного мозку, психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю.
Відповідно до ч. 1 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
З огляду на вказані вище положення, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) військовослужбовця є гарантованою державою виплатою, яка виплачується у встановлених законом випадках.
Разом з тим така виплата не здійснюється, якщо загибель (смерть) є наслідком вчинення військовослужбовцем злочину, адміністративного правопорушення, дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або в разі навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що смерть військовослужбовця перебуває в прямій залежності із тривалим вживанням ним спиртних напоїв. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Постанова Верховного Суду від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а (адміністративне провадження № К/990/34410/23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/117729907
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua