Вимоги до доказів надсилання процесуальних документів іншим учасникам справи
Матеріал підготувала Тетяна Рабко, адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства
Публікації лекторів
18.11.2026

В постанові  від 10 листопада 2026 року по справі № 500/7100/25 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (https://surl.li/ndeugi) зазначено, що Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що долучена відповідачем до апеляційної скарги фотокопія першої та другої сторінок апеляційної скарги з підписом позивача не може слугувати доказом надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів. Саме опис вкладення до цінного листа, який містить необхідну інформацію для встановлення факту існування певних обставин, є належним доказом поштового відправлення.

ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не усунув у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги, а тому наявні підстави для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у цій справі.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року встановлено, що подана відповідачем апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС України, а саме: не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих матеріалів іншим учасникам справи. У зв`язку з цим скаржнику було надано п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

На виконання вимог зазначеної ухвали відповідач надав фотокопію першої та другої сторінок апеляційної скарги з підписом позивача, яка, на думку відповідача, підтверджувала факт особистого отримання позивачем копії апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку з не усуненням її недоліків.

Колегія суддів Верховного Суду також вважає, що відповідач не усунув недоліків апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особою, яка подала апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, є ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є суб`єктом владних повноважень. Апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему «Електронний кабінет» ЄСІТС. Водночас позивач у цій справі є фізичною особою та не має зареєстрованого електронного кабінету.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.

У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Абзацами першим та другим частини дев`ятої статті 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі апеляційної скарги та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, обов`язок скаржника щодо надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів залежить від наявності в іншого учасника справи електронного кабінету в ЄСІТС. У разі відсутності електронного кабінету - копії скарги надсилаються в паперовій формі листом з описом вкладення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08 жовтня 2026 року у справі № 160/23738/25.

Отже, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що долучена відповідачем до апеляційної скарги фотокопія першої та другої сторінок апеляційної скарги з підписом позивача не може слугувати доказом надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів. Саме опис вкладення до цінного листа, який містить необхідну інформацію для встановлення факту існування певних обставин, є належним доказом поштового відправлення.

Про необхідність надсилання документів із листом з описом вкладення неодноразово зазначав Верховний Суд. Так, у постанові від 20 червня 2018 року в справі № 820/1186/17 Верховний Суд вказав, що належним доказом надіслання документів суб`єктом владних повноважень є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У постанові Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі № 916/1618/21 зазначено, що послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей. Тобто, покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов`язковим для виконання вимог про належне надсилання документів іншій стороні. Опис вкладення без номеру поштового відправлення не є належним доказом направлення документів.

Доводи скаржника щодо застосування судом апеляційної інстанції надмірного формалізму під час вирішення питання про усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованими. Надмірний формалізм (надмірне обмеження права на доступ до суду) має місце тоді, коли суворе та механічне дотримання встановлених правил або процедур переважає над їхньою суттю, здоровим глуздом і захистом прав людини. Проте у справі, що розглядається, мова йде про невиконання суб`єктом владних повноважень імперативних вимог процесуального закону при поданні апеляційної скарги, що безпосередньо впливає на дотримання принципу рівності сторін та принципу змагальності в адміністративному процесі.

Також безпідставними є аргументи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, правових висновків, сформованих Верховним Судом у постановах від 28 березня 2023 року у справі № 260/1322/21, від 16 лютого 2023 року у справі № 580/5209/22, оскільки правовідносини у цих справах виникли за інших фактичних обставин. Так у справі № 580/5209/22 інший учасник справи, який повинен був отримати копію апеляційної скарги, належав до суб`єктів, визначених частиною шостою статті 18 КАС України та мав зареєстрований «Електронний кабінет», що надавало можливість суду перевірити надсилання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги. У справі № 260/1322/21 в підтвердження надсилання копії апеляційної скарги міській раді скаржник надав фотокопію акта приймання-передачі документів, складеного адвокатом. У вказаних справах Верховний Суд наголосив, що важливим в цьому аспекті є забезпечення можливості ознайомлення інших сторін у справі зі змістом документів, що направляються до суду в електронній формі.

Однак у справі, що розглядається, надана відповідачем фотокопія першої та другої сторінок апеляційної скарги з підписом позивача не дає суду змоги беззаперечно перевірити отримання позивачем всіх матеріалів апеляційної скарги, зокрема, повного тексту апеляційної скарги з додатками, враховуючи, що позивач є фізичною особою і не має зареєстрованого «Електронного кабінету».

Отже, у справі, що розглядається, скаржником у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, які були визначені в ухвалі про залишення її без руху.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідачу, враховуючи неусунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року.

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

Практичні аспекти стягнення витрат на професійну правничу допомогу https://surl.li/ytmibw

Цифровізація адвокатської діяльності. Захід для адвокатів Донецької області https://surl.li/adctzf

Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:

Подання заяви до неналежного суду не перериває строку для заявлення грошових вимог https://surl.li/hnddug

Організаційні помилки не змінюють процесуальних строків https://surl.li/disqhe