06 червня 2020 року у Вищій школі адвокатури НААУ відбудеться День інтелектуальної власності «IP-Web-Day: Торговельні марки & авторське право». Цей захід об’єднає кращих експертів сфери інтелектуальної власності: адвокатів, судових експертів, науковців та патентних повірених. Спікером заходу виступить пані Вікторія Сопільняк, адвокатеса, патентна повірена, партнерка ПЮА “Дубинський і Ошарова”. Тому ми розпитали пані Вікторію про специфіку судових справ про захист прав інтелектуальної власності.
1. Пані Вікторія, у Вашій практиці було чимало кейсів щодо захисту прав інтелектуальної власності відомих та публічних осіб, які стосувались і авторських прав, і прав на торговельні марки. Скажіть, будь ласка, чи впливає публічний статус власника прав на процедури захисту прав? Чи не заважає та не відволікає такий статус особи від тих обставин, які мають бути доведені?
Якщо говорити про «якість» захисту — побудову стратегії захисту, розробку правової позиції, власне підготовку до справи, то звісно не впливає. Адже як адвокат ти мусиш do your best щоб захистити права свого клієнта і, як на мене, це не має залежати від наявності чи відсутності у нього публічного статусу. Що ж до впливу публічного статусу клієнта на судовий розгляд, то, безумовно, такий вплив має місце, оскільки такі справи викликають інтерес громадськості, певний резонанс, збирають у залах судових засідань представників мас-медіа (принаймні раніше збирали☺).
2. Наш захід буде присвячено питанням авторського права та торговельних марок. Чи зтикались з випадками коли власник авторських прав на певне позначення не давав згоду, або ж оскаржував реєстрацію цього позначення у якості торговельної марки? І навпаки?
Я не можу сказати, що таких справ аж занадто багато, але вони є. Про певні з них я згадаю на IP-Web Day під час свого виступу. Загалом, дійсно, коли охоронювані авторським правом об’єкти включаються до складу торговельної марки, то звісно правовласник звертається до суду, обираючи у якості способу захисту прав визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг. Я думаю, що при згадці про «Маша і Мєдвєдя», «Капітошку», «Козаків» у юристів, які «в темі» мимоволі сіпається око ☺.
3. На Вашу думку, які спори є складнішими з точки обґрунтування позовних вимог, збору доказової бази, питань, які ставляться перед судовими експертами: про авторське право чи про право на торговельні марки?
Безумовно, багато залежить від обставин конкретної справи. Особисто для мене торговельні марки зрозуміліші. Мабуть дається взнаки все ж таки численність та якість, якщо так можна висловитися, судової практики щодо торговельних марок, аніж щодо інших IP-об’єктів. Трохи не по темі, мається на увазі поза межами «дотику» авторського права та торговельних марок, але показовою з точки зору того, що проста на перший погляд справа в кінцевому результаті стає досить цікавою та непростою у контексті доказування, є справа про дострокове припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку LEXUS (Рішення Господарського суду міста Києва http://reyestr.court.gov.ua/Review/85470000, Постанова Північного апеляційного господарського суду http://reyestr.court.gov.ua/Review/87243914).
4. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлює, що не реєструються як знаки позначення, які відтворюють персонажі з творів науки, літератури і мистецтва без згоди власників авторського права. А якщо у торговельній марці не відтворено персонаж, а застосовано з певними змінами. Чи є перспективи у такому випадку захистити авторські права на персонаж? І якщо так, то які б докази Ви би порадили збирати в обґрунтування порушеного права?
Знову ж таки, для висловлення якихось рекомендацій і окреслення перспектив хотілося б побільше конкретики, адже справа від справи різниться, як власне і персонаж від персонажа. Загалом важливим є впізнаваність персонажа для споживача. Вдасться захистити права на персонаж чи ні у випадку реєстрації торговельної марки з включенням зміненого персонажа залежить від тієї доказової бази, яку адвокат використає для доведення відповідної позиції у справі. Доказами може бути все, що не заборонено процесуальними кодексами. Проте як показує практика, основним серед засобів доказування у такій категорії справ все одно залишається висновок експерта. Без експертів ми поки ніяк😊
5. Загальновідомим є те, що висновок судової експертизи часто є одним з основних джерел інформації, який враховується судом під час ухвалення рішення щодо спору у сфері інтелектуальної власності. Чи були у Вашій практиці випадки, коли суд відхиляв висновок судової експертизи та ухвалював рішення без призначення повторної судової експертизи? Які аргументи застосовував суд, відхиляючи такий висновок?
Такі випадки траплялися, проте вони все ще є виключенням, аніж правилом. Зазвичай, судді все ж перестраховуються, призначаючи повторну експертизу. Відхилення висновку судової експертизи відбувалося, як правило з підстав його необґрунтованості, та невідповідності інших доказам у справі.
Крім того, у моїй практиці були випадки, коли серед великої кількості висновків експертів, причому різних: «замовних» як зараз кажуть, хоча мені це слово не подобається, тобто складених на замовлення сторони, так і призначених судом, суд обирав ті, які вважав найбільш обґрунтованими, причому дуже часто вибір падав не на користь висновків, складених в результаті призначення експертизи судом.
Особисто для мене цінність висновку експертизи не в тому, який суб’єкт її призначив, а у можливості за допомогою такого висновку довести свою позицію у справі. Я за якість висновків експертів, я за активну позицію експертів у суді. Висновок експерта – це той доказовий інструмент, яким охоче користуються сторони і який, із застереженням про якість, яку я вже згадувала, дуже «заходить» суду в якості доказу.
6. І традиційне питання: які 3 поради Ви б надали адвокатам, які готують правову позицію захисту у справі про порушення авторських прав на персонаж?
✅ Персонаж має бути – не видавайте бажане за дійсне, переконайтеся, що у вас все ж таки є «персонаж», якого ви хочете захистити;
✅ Не авторським правом єдиним — погляньте на ситуацію трохи ширше, не обмежуйтесь лише авторським правом, розробляючи стратегію захисту прав вашого клієнта;
✅ Докази наше все – подбайте про якість доказової бази, не покладайтеся виключно на висновок патентного повіреного (при всій повазі, це не їх тема) та результат соціологічного опитування. Копайте далі).
Нагадуємо, що «IP-Web-Day: Торговельні марки & авторське право» відбудеться 06 червня 2020 року, а зареєструватися можна за посиланням https://www.hsa.org.ua/onlajn-translyatsiya-ip-web-day-torgovelni-marky-ta-avtorske-pravo/