Відсутність підстав для зупинення апеляційного провадження за п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС у зв’язку з автономністю кримінального провадження від адміністративного спору
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі № 160/20122/24
Рух справи:
У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оброни України (далі -відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 09 грудня 2020 року № 943 в частині скасування наказу Міністерства оборони України від 11 грудня 2017 року № 906 щодо нагородження відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» - 7,62 мм пістолетом НОМЕР_1 у комплекті з 8 набоями у подарунковому футлярі позаштатного співробітника Управління державної охорони України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтовано тим, що наказом Міністерства оборони України від 11 грудня 2017 року № 906 його, як позаштатного співробітника Управління державної охорони України, було нагороджено відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» - пістолетом НОМЕР_1, 7,62 мм у комплекті з 8 набоями, у зв`язку з чим, Департаментом превентивної політики Національної поліції України було видано відповідний дозвіл № 9869 на право зберігання, носіння пістолету ( строк дії - безстроково). У червні 2024 року у межах кримінального провадження від 23 лютого 2023 року № 420230000000160 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами другою, третьою статті 362 Кримінального кодексу (далі - КК) України, за його місцем проживання було проведено обшук та вилучено указану зброю із набоями та дозволом. Указані обставини стали підставою для прийняття відповідачем оскарженого наказу.
У позові ОСОБА_1 указав, що наказ Міністерства оборони України від 09 грудня 2020 року № 943 у частині скасування наказу про його нагородження є неправомірним та не відповідає установленій законом процедурі, оскільки єдиною законною підставою для позбавлення відзнаки є вирок суду, що набрав законної сили, а позбавлення особи врученої їй нагороди, лише у зв`язку з набуттям нею відповідного процесуального статусу у межах кримінального провадження (підозрюваний, обвинувачений, свідок тощо) законодавством не передбачено. Посилаючись на те, що станом ані на день винесення наказу про позбавлення нагороди, ані на день звернення до суду він не є засудженим, а лист слідчого управління СБУ про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, не може бути підставою для прийняття рішення про скасування відзнаки, просив суд задовольнити позов.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства оборони України від 09 грудня 2020 року №943 в частині скасування наказу Міністерства оборони України від 11 грудня 2017 року №906 щодо нагородження відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» - 7,62 мм пістолетом НОМЕР_1 у комплекті з 8 набоями у подарунковому футлярі позаштатного співробітника Управління державної охорони України України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство оброни України оскаржило його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року та від 24 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оброни України та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року зобов`язано Дніпропетровську обласну прокуратуру та Перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідування надати до суду апеляційної інстанції інформацію щодо стану кримінального провадження від 23 лютого 2023 року №42023040000000160, розслідування якого здійснюється Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління ДБР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами другою, третьою статті 362 Кримінального кодексу України, а саме: чи визнані, вилучені під час обшуку пістолет марки НОМЕР_2, п`ять магазинів до вказаного пістолета ТТ, в яких знаходиться 40 набоїв, калібру 7,62х25 доказами у кримінальному провадженні №42023040000000160. У разі необхідності надати пояснення.
На виконання ухвали суду від 19 червня 2025 року Дніпропетровська обласна прокуратура листом від 14 липня 2025 року №09/1-349-23 повідомила, що у ході розслідування постановою слідчого від 13 червня 2024 року пістолет мари ТТ к-р 7,62 НОМЕР_3, п`ять магазинів до вказаного пістолету, в яких знаходяться 40 набоїв калібру 7,62х25, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні від 23 лютого 2023 року №42023040000000160. За результатами досудового розслідування 25 грудня 2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023040000000160 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 362 КК України, направлений до Шевченківського районного суду м. Дніпра для розгляду по суті. Судовий розгляд обвинувального акта триває.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року зупинено провадження у справі за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні від 23 лютого 2023 року №42023040000000160.
Предметом оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі до вирішення судом першої інстанції іншої частини вимог.
Провадження в суді касаційної інстанції:
19 вересня 2025 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо наявності підстав для зупинення апеляційного провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні від 23 лютого 2023 року №42023040000000160, оскільки в указаному провадженні позивач не має жодного процесуального статусу, так як воно стосується іншої особи.
Заявник наголошує, що дійсно під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023040000000160 у нього за місцем проживання було вилучено нагородну зброю та набої до неї, проте жодного доказового значення, на його думку, ці речі не мають, оскільки відповідно до обвинувального акту обвинуваченою у справі є ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками частини третьої статті 362 КК України - несанкціонованому доступі до інформації яка обробляється в автоматизованих системах.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 указує, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про неможливість розгляду апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення суду першої інстанції до набрання законної сили судового рішення у кримінальній справі, оскільки суть пред`явленого у кримінальному провадженні № 42023040000000160 обвинувачення іншій особі не впливає обставини та факти, що наводились позивачем, як підстави своїх позовних вимог, а також відповідачем - як вимог в апеляційній скарзі.
Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції, на його думку, безпідставно послався на об`єктивну неможливість розгляду справи до вирішення іншої судової справи, оскільки зібрані у ній докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та розглянути справу по суті вимог.
Позиція Верховного Суду:
У цій справі об`єднана палата Верховного Суду наголосила, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв`язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв`язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд зауважує, що постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що інформація про результати судового розгляду у межах кримінального провадження №42023040000000160 необхідна для розгляду цієї справи, оскільки у цьому кримінальному провадженні в якості доказу вилучено нагородну зброю та набої до неї, а прийнятий Міністерством оборони України наказ №943 (що є предметом спору в адміністративній справі № 160/20122/24) стосується права позивача на володіння цією зброєю..
Суд зауважує, що подібне питання вже вирішувалося Верховним Судом у межах розгляду справи № 160/8432/20, обставини якої є подібними до спірних правовідносин.
Так, у постанові від 17 жовтня 2024 року у справі № 160/8432/20, Верховний Суд констатував, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:
- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку іншого провадження;
- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Водночас Суд указав, що не існує об`єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (речення друге пункту 3 частини першої статті 236 КАС України).
Ключовим аргументом ОСОБА_1. є те, що суд апеляційної інстанції безпідставно зупинив апеляційне провадження у цій справі, оскільки результати розгляду судом кримінальної справи, під час розслідування якої у нього вилучено вогнепальну збору, жодним чином не впливають на вирішення адміністративного позову про оскарження наказу про скасування відзнаки Міністерства оборони України.
Верховний Суд погоджується з такими доводами заявника та зауважує, що за нормами КАС України предметом перевірки судами в адміністративних спорах є насамперед дотримання суб`єктом владних повноважень процедури прийняття адміністративного акту і вжиття, відповідно, правових наслідків у разі недотримання таких вимог.
Водночас вилучення зброї, в якості доказу, під час розслідування кримінальної справи жодним чином не впливає на вирішення такого спору, з огляду на те, що зазначена процесуальна дія регулюється нормами КПК України та перебуває поза межами правового регулювання КАС України, а вилучення об`єкта винагороди, як речового доказу, у кримінальному провадженні не впливає на перевірку законності рішень суб`єкта владних повноважень в адміністративному провадженні на предмет дотримання процедури їхнього прийняття.
Висновок:
Ураховуючи те, що вилучення зброї, в якості доказу, у межах кримінальної справи, має автономний правовий режим, який не спростовує та не змінює обов`язку суду в адміністративному процесі встановити виключно наявність чи відсутність порушень процедурної складової (formalities) при прийнятті оскаржуваного адміністративного акта, апеляційне провадження у цій справі було зупинено за відсутності правових підстав.
За таких обставин, Суд констатує про помилковість застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до спірних правовідносин, що свідчить про неправильне застосування судом норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню, із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.