Своєчасне отримання правової (правничої) допомоги дозволяє уникнути зайвих судових процесів, надмірних витрат та зрештою не створювати додаткове навантаження на власну нервову систему.

Більш того, витрати на правничу допомогу можна стягнути з іншої сторони (звісно ж лише вразі позитивного вирішення спору).

Відповідно до статті 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах, зокрема, під час здійснення цивільного, судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 цього закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для відшкодування витрат на правничу допомогу необхідно:

(1) разом з позовною заявою подати заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, якщо говоримо про позивача. У випадку відповідача зазначати вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу у відзиві на позовну заяву та надати попередній розрахунок таких витрат. Крім того відповідна вимога має зазначатися і в заявах по суті, які сторона надає до суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Для прикладу Київський апеляційний суд ухвалою від 13.07.2021 року по справі № 755/12273/15-ц відмовив у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки відзив на апеляційну скаргу не містив такої вимоги, а представник до закінчення судових дебатів не заявив таке клопотання.

Верховний Суд постановою від 14.09.2022 року по справі № 295/190/20 відмовив у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, оскільки не було надано детального опису робіт.

(2) до закінчення судових дебатів (в разі розгляду в письмовому провадженні після долучення всіх необхідних доказів) подати заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу разом з додатками, які підтверджують отримання таких послуг. Якщо з поважних причин особа не може подати такі докази до закінчення судових дебатів, суд може вирішити питання про відшкодування витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по суті, але за умови подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу (без долучення всіх наявних доказів)/заявлення відповідного клопотання до закінчення судових дебатів (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Всі докази, які особа надає до суду, потрібно попереднього направити іншим учасникам справи, оскільки в інакшому випадку, суд відхилить ці докази та не відшкодує витрати на правничу допомогу (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

(3) виграти справу по суті.

(4) отримати рішення про відшкодування витрат на правову допомогу.

Чи відшкодують заявлені витрати в повному обсязі ?

Заявлені витрати на правничу допомогу відшкодують в повному обсязі лише за умови їх співмірності з:

• складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

• часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

• обсягом наданих послуг та виконаних робіт;

• ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Інша сторона може подати клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

В якому розмірі суди відшкодовують витрати на правову допомогу в цій категорії справ?

Розглянемо як суди відшкодовують витрати на правову допомогу під час розгляду сімейних справ на прикладі деяких категорій заяв.

Заяви про видачу судового наказу.

Зазначена категорія справ є найбільш неоднозначною, оскільки задоволення заяви про відшкодування витрат на правову допомогу одночасно із задоволенням заяви про видачу судового наказу фактично позбавляє боржника можливості надати заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу.

Судова практика з цього питання є неоднозначною, так для прикладу відповідно до судового наказу Святошинського районного суду м. Києва від 19.07.2022 року стягнуто витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. https://reyestr.court.gov.ua/Review/105321788, судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 05.07.2022 року стягнуто витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн. https://reyestr.court.gov.ua/Review/105077666.

В деяких випадках вже після видачі судового наказу, заявники зверталися до суду і з заявою про стягнення витрат на правову допомогу, для прикладу зазначу додаткову ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11.10.2022 року про стягнення витрат на правову допомогу в загальному розмірі 2 100 грн. https://reyestr.court.gov.ua/Review/106754158

Стягнення аліментів в позовному порядку.

Підготовка позовної заяви про стягнення аліментів потребує значно більше часу ніж заява про видачу судового наказу, але чомусь в деяких випадках суди занадто прискіпливо підходять щодо відшкодування витрат на правову допомогу під час розгляду справ про стягнення аліментів.

Так, згідно рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.11.2022 року під час розгляду справи № 585/2586/22 суд зазначив, що розмір вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 2 000 грн. не є співрозмірним, а тому підлягає зменшенню до 1 000 грн. З текстом рішення можна ознайомитись за цим посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/107462573.

Розірвання шлюбу.

Що стосується розгляду справ про розірвання шлюбу, то в цій категорій справ діапазон витрат на правову допомогу, які відшкодовують суди істотно відрізняється, для прикладу, якщо Октябрський районний сул м. Полтави в рішенні від 21.12.2022 року по справі № 554/12371/22 присудив до стягнення 1 000 грн. https://reyestr.court.gov.ua/Review/108152577, то Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2022 року по справі № 755/1704/22 відшкодовував витрати в розмірі 12 000 грн. https://reyestr.court.gov.ua/Review/105039812

Поділ майна.

Під час розгляду справ про поділ майна суди здебільшого відшкодовують витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, для прикладу додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.08.2022 року по справі № 753/14981/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/105881715.

Підсумовуючи, під час звернення до суду із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу необхідно чітко дотримуватися вимог ЦПК України, оскільки не дотримання навіть однієї з вимог (для прикладу не надання детального опису чи доказів направлення) є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

Сподіваємось, що поступово судді змінюватимуть свій підхід до відшкодування витрат на правничу допомогу та будуть менш критично підходить до питання гонорарної політики адвокатів.

Матеріал підготувала Тетяна Кондратенко, адвокат АО «АФ «АКТІО», член Центру сімейного права ВША НААУ