До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать:

1. На професійну правничу допомогу;
2. Сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду;
3. Пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4. Пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5. Пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме:

• 1. Витрати на професійну правничу допомогу.
• 2. Витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду.
• 3. Витрати пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
• 4. Витрати пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
• 5. Витрати пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

У рамках характеристики відшкодування витрат на правничу допомогу акцентовано на наступному:

1. Витрати на професійну правничу допомогу

Конституційне право на професійну правничу допомогу: відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз’яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб’єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу – це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб’єктами права ( п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009).

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами ( п.п . 1, 2 та 6 ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Правова допомога – надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення. (ст. 1 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»).

Поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне «представництву особи в суді».

Велика палата ВС у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зауважила, що вказана справа є малозначною у силу вимог закону. Отже, у малозначній справі здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом. Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати. Натомість представництво у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб’єктом (абз.2 пп.2.2.1 пп.2.2 п.2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду від 31.10.2019 №4-в/2019 щодо скасування адвокатської монополії).

Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.

Судова практика щодо представництва адвоката:

• В ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду (ВП ВС, справа № 9901/847/18, 05.06.19);
• Вказівка в ордері про те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України а тому не вимагає; уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів. (ВС\КЦС справа № 686/31892/19 від 28.09.2023);
• Відсутність в ЄРАУ даних про адвоката не позбавляє останнього права представляти інтереси клієнта у цивільному судочинстві (ВС/КЦС № 757/213848/19-ц від 21.10.2019);
• Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» тому відсутність відомостей стосовно адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України не є підставою для відмови у стягнення витрат на правничу допомогу. (ВСКЦС від 27.09.2023 № 289/114/23);
• Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає (ВС/ВП № П/9901/736/18 від 05.12.2018);
• Оригінали ордеру та довіреності є належним та допустимим доказом наявності повноважень адвоката на представництво у суді першої інстанції. (ухвала ОАС м. Києва від 24.01.2019 р. справа №640/1119/19);
• Повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені копіями ордеру або довіреності, засвідченої у тому числі і ним самим (ВС/КАС № 308/8995/17 від 17.12.2018);
• власноручний підпис адвоката, є обов`язковим реквізитом ордеру при зверненні до суду індивідуально. Постанова КАС ВС№466/862/22 від 07.12.2023 року.

2. Витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду

Витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять – пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов’язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Компенсація витрат, що пов’язані із прибуттям до суду:

Положеннями ч. 3 ст . 135 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов’язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України прийняв постанову граничні від 27 квітня 2006 року N 590 “Про розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” , додатком до якої встановлено (компенсація в адміністративних справах), що витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла,- стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, її представникові не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження (далі- Постанова N 590). Постановою відрядження від 02 лютого 2011 року N 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів” Кабінет Міністрів України затвердив суми витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, згідно з додатком 1 (далі- Постанова N 98). Постанова КАС ВС від 30 листопада 2020 року у справі № Н/806/1943/18.

Щодо компенсації часу, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні:

Постанова Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19:

Участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. Висновки: час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації на рівні з іншими витратами.

Витрати на прибуття адвоката в суд підлягають відшкодуванню понад витрати на правничу допомогу:

• Розмір витрат, пов’язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом. Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі N 826/13271/16.
• З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. КЦСВСвід01грудня 2021рокусправа № 641/7612/16-ц.

3. Витрати пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз

Свідку у зв’язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат пов’язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів:

1. За втрачений заробіток: cтороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, її представникові у зв’язку з явкою до суду. Обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100; загальний розмір виплати не може перевищувати суми, розрахованої за відповідний час, виходячи із трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

2. За відрив від звичайних занять: стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, її представникові у зв’язку з явкою до суду. Обчислюється пропорційно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, і не може перевищувати його розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять.

3. Пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла: стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, її представникові. Не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов’язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Постанова КМУ від 1 липня 1996 р. N 710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів».

4. Витрати пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів

Розмір витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Особа, яка не є учасником судового процесу, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов’язаних із наданням доказу на вимогу суду, вчиненням інших процесуальних дій.

У випадках, коли сума витрат особи, яка не є учасником судового процесу, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь такої особи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Граничний розмір компенсації витрат , пов’язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Витрати пов’язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи не можуть перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.

5. Витрати пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи

Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави постанова КМУ від 27 квітня 2006 р. № 590:

Установити, що:

• коли обидві сторони у цивільній або адміністративній справі звільнені від оплати судових витрат (крім судового збору), вони компенсуються за рахунок держави в їх фактичному розмірі, але не більше граничних розмірів компенсації таких витрат згідно з додатком;
• компенсація судових витрат (крім судового збору) особам, які їх зазнали, здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки в банківських установах;
• підставою для компенсації судових витрат (крім судового збору) є судове рішення.

Компенсація судових витрат (крім судового збору) у цивільних та адміністративних справах здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення.

Компенсація судового збору у цивільних, адміністративних та господарських справах у розмірі, пропорційному задоволеним вимогам сторони, здійснюється відповідно до Порядку боржників виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 61, ст. 2431; 2013 р., № 9, ст. 334).

Першоджерело - https://tinyurl.com/5ye83dd3