Відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації українському бізнесу
Про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації українському бізнесу розповіла доктор філософії в галузі права, адвокат, директор ЮК КДВ Дарина Кравчук під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
29.04.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації українському бізнесу, а саме:

1. Хто несе відповідальність за завдану збройною агресією рф шкоду після 24 лютого 2022 р.?

2. Хто має сплачувати судовий збір у справах із рф?

3. Хто ж буде відповідачем у спорах із рф?

4. Чи потрібно повідомляти відповідача у справах про відшкодування шкоди завданої збройною агресією російської федерації.

5. Відшкодування майнової шкоди (обгрунтування та доказова база).

6. Як правильно сформулювати прохальну частину.

7. Який етап є ключовим у відшкодуванні шкоди, завданої збройною агресією російської федерації українському бізнесу?

8. Чи є інформація зі ЗМІ належним та допустимим доказом задля майбутньої компенсації завданих збитків бізнесу збройною агресією рф?

9. Від теорії до практичних кейсів.

10. Які помилки при фіксації розміру збитків можуть призвести до відмови суду у задоволенні позову?

11. Збирання доказів для доведення упущеної вигоди.

12. Судова практика.

13. Як зафіксувати факт завдання збитків внаслідок збройної агресії рф на непідконтрольній території?

14. Потенційний варіант виконання рішення національного суду через призму застосуваняя принципу «alter ego».

15. Особливості застосування доктрини «alter ego» до юридичних осіб.

 

У рамках характеристики відшкодування шкоди, завданої збройною агресією рф акцентовано на наступному:

1. Хто несе відповідальність за шкоду після 24.02.2022?

 Міжнародно-правовий аспект:

·              Ст. 91 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій (1977) — держава, що порушує положення Конвенцій, зобов’язана відшкодовувати завдані збитки та несе відповідальність за дії своїх збройних сил.

Національно-правовий аспект:

·              ч. 9 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» — відшкодування шкоди покладається на Російську Федерацію.

·              ч. 10 ст. 5 цього ж Закону — Україна не несе відповідальності за дії рф.

Відсутність судового імунітету:

Суд може ігнорувати імунітет рф у справах про відшкодування шкоди.

Судова практика:

·              Постанова Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19

·              Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17

Отже, відповідальність несе виключно російська федерація.

2. Хто сплачує судовий збір?

Якщо відповідач — рф:

Позивачі звільнені від сплати судового збору (п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір»).

Якщо відповідач — компанія (alter ego):

Пільга не застосовується.

Судова практика:

·              Ухвала Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 905/1640/24 — звільнення можливе лише при прямому позові до держави-агресора.

3. Хто є належним відповідачем?

За позицією Верховного Суду:

·              держава бере участь через відповідний орган.

Судова практика:

·              ВП ВС від 27.11.2019 № 242/4741/16-ц

·              ВС від 12.04.2021 № 201/7038/20

У справах проти рф зазначали:

·              рф в особі Міністерства юстиції;

·              рф в особі Міністерства оборони;

·              рф в особі генеральної прокуратури;

·              рф в особі президента;

·              рф в особі уряду.

Жоден із варіантів не визнаний неналежним.

4. Чи потрібно повідомляти відповідача?

Судова практика суперечлива.

1)           Потрібно повідомляти:

Справа № 927/228/24 — зобов’язано перекласти ухвалу та направити на email Мін’юсту рф і посольства рф у Польщі.

2)           Не потрібно повідомляти:

Справа № 911/1832/22 — з огляду на розірвання дипломатичних відносин.

Таким чином, позивач зобов’язаний надати докази направлення позову (ст. 164 ГПК).

5. Відшкодування майнової шкоди (докази)

Що визнається шкодою?

Знищене або пошкоджене майно.

Докази факту:

·              правовстановлюючі документи;

·              витяг з ЄРДР;

·              акти обстеження;

·              фотознімки;

·              відповіді СБУ;

·              інформація ЗМІ (як підтвердження загальновідомого факту).

Докази розміру:

·              оцінка суб’єкта оціночної діяльності;

·              договори підряду;

·              специфікації.

Судова практика:

·              Рішення ГС Київської області від 08.02.2023 № 911/1832/22;

·              Рішення ГС Харківської області від 18.10.2022 № 922/916/22;

·              Рішення ГС Харківської області від 21.11.2022 № 922/1059/22.

Обов’язковий елемент — причинно-наслідковий зв’язок.

6. Як правильно сформулювати прохальну частину?

Вимоги:

·              чітко визначити відповідача (рф + орган);

·              чітко визначити суму;

·              сума — у гривнях (з еквівалентом в іноземній валюті).

Судова практика:

·              ВС у справі № 910/5699/23 — не потрібно деталізувати вимоги до кожного органу;

·              Справа № 922/2307/24 — помилка у валюті призвела до залишення без руху.

7. Який етап є ключовим?

Ключовим є належна фіксація шкоди та доказова база, що підтверджує:

·              факт пошкодження;

·              розмір збитків;

·              причинний зв’язок.

8. Чи є інформація ЗМІ належним доказом?

Так, але як допоміжний доказ.

У справі № 922/1059/22 факт обстрілів визнавався загальновідомим. Проте основними є:

·              ЄРДР,

·              експертні висновки,

·              акти,

·              оцінка збитків.

9. Від теорії до практики

Суди системно задовольняють позови за наявності:

·              права власності;

·              підтвердження факту обстрілу;

·              оцінки збитків;

·              причинного зв’язку.

10. Помилки, що ведуть до відмови

·              несплата судового збору (у спорах з компаніями);

·              неправильна валюта вимоги;

·              відсутність доказів причинного зв’язку;

·              ненадсилання копії позову;

·              відсутність належної оцінки.

11. Доведення упущеної вигоди

Обов’язково:

·              підтвердити реальність очікуваного доходу;

·              довести прямий причинний зв’язок.

12. Судова практика

Ключові справи:

·              № 911/1832/22

·              № 922/916/22

·              № 922/1059/22

·              № 910/5699/23

·              № 922/2307/24

·              № 905/1640/24

·              № 308/9708/19

·              № 635/6172/17

13. Як зафіксувати шкоду на непідконтрольній території?

Використовуються:

·              ЄРДР;

·              акти обстеження;

·              фотоматеріали;

·              експертні висновки;

·              ЗМІ як підтвердження загальновідомих фактів.

14. Потенційне виконання рішення через «alter ego»

Якщо юридична особа визнається alter ego держави:

·              можливе звернення стягнення на її майно;

·              суд ігнорує формальну відокремленість.

15. Особливості застосування доктрини «alter ego»

Критерії:

1.            Правовий статус.

2.            Інституційна незалежність.

3.            Характер діяльності.

4.            Операційна незалежність.

5.            Відокремлення майна.

Жоден критерій не є визначальним сам по собі.

Загальний висновок:

·              Відповідальність несе виключно російська федерація.

·              Судовий збір — не сплачується при прямому позові до рф.

·              Відповідач — рф в особі її органів.

·              Повідомлення відповідача — процесуально обов’язкове (практика різна).

·              Ключове — належна доказова база.

·              Можливе виконання через механізм alter ego.

·              Існує міжнародний компенсаційний механізм (Реєстр збитків, Комісія, Фонд).

Першоджерело   https://tinyurl.com/46pnxde2