Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
19.10.2022

Відпустка без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану: чи правомірний наказ роботодавця без заяви працівника?

Відповідь на питання підготувала Наталія Кайда, адвокат, д.ю.н., член Комітету з трудового права НААУ, науковий співробітник Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати – без заяви працівника про надання такої відпустки є незаконним та підлягає скасуванню.

Все частіше і частіше доводиться звертати увагу роботодавцям на помилки у застосуванні норм трудового законодавства у період дії воєнного стану, які пов‘язані зокрема з видачею наказу про надання відпусток працівникам без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану.

Роботодавець, допускає грубу помилку, видаючи наказ про надання відпустки працівникові без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану, на підставі: Закону України «Про правовий режим воєнного стану»,

ст. 13 Закону України «Про організацію трудовий відносин в умовах воєнного стану» (яка у даному випадку не застосовується, адже відпустка без збереження з/п жодним чином та за жодних обставин не пов’язана з призупиненням дії трудового договору у зв’язку з унеможливленням забезпечення працівника роботою) та

без надання працівником письмової заяви про надання відпустки без збереження з/п.

Адже, у період дії воєнного стану слід звертати увагу на ст. ст. 43, 45 Конституції України, якими регламентовано: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Водночас, ст. 4 КЗпП України визначено: законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відтак, ст. 84 КЗпП України у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

Положеннями Закону України «Про відпустки» передбачено надання працівнику двох видів відпусток без збереження заробітної плати, а саме:

⁃ відпустка, що надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку, що належить йому за законом (ст. 25 Закону України «Про відпустки»);

⁃ відпустка, що надається за згодою сторін (ст. 26 Закону України «Поо відпустки»).

Водночас, у період дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, що визначено ч.3 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

З урахуванням наведеного, слід розуміти, оформлення відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25, 26 Закону України «Про відпустки» є правом, а не обов’язком працівника.

І роботодавцю слід пам’ятати про те, що надання працівникові відпусток без збереження заробітної плати здійснюється в інтересах саме працівника та за його бажанням, а не з ініціативи роботодавця.

Тому, видаючи наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати з недотриманням вище перелічених норм законодавства, такий наказ, у випадку звернення працівників до суду, судом визнаватиметься незаконним та підлягатиме скасуванню.

Зареєструватись на найближчий вебінар Viktoriia Polishchuk на тему: “Відпустки в умовах воєнного стану” можна за посиланням