Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
27.08.2020

Відповіді на запитання адвокатів від Ірини Сенюти

Розглянемо питання правомірності документу «Інформаційна згода», який у закладах загальної середньої освіти деяких областей надається для підписання батькам в умовах коронавірусу (текст наводиться). Відповідає Ірина Сенюта, д.ю.н., адвокат, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, лектор ВША НААУ Запитання адвоката: Чи правомірною є вимога підписання такого документу і які наслідки його не підписання? […]

Розглянемо питання правомірності документу «Інформаційна згода», який у закладах загальної середньої освіти деяких областей надається для підписання батькам в умовах коронавірусу (текст наводиться). Відповідає Ірина Сенюта, д.ю.н., адвокат, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, лектор ВША НААУ

Запитання адвоката: Чи правомірною є вимога підписання такого документу і які наслідки його не підписання?

Відповідь адвоката:  В «Інформаційній згоді» зазначено, що заклад загальної середньої освіти не несе відповідальності за розповсюдження інфекції COVID-19, яка може бути занесена до закладу загальної середньої освіти особою з безсимптомним характером перебігу захворювання (не визначається температурним скринінгом та візуальним оглядом). Окрім того, зазначено: «Несу персональну відповідальність за правильність наданої інформації про стан здоров’я дитини» (в аспекті батьків).

З огляду на наведене, кілька зауваг:

1. Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про освіту», здобувачі освіти, зокрема, мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці. Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», працівники дитячих закладів зобов’язані вести постійне спостереження за станом здоров’я дітей, а в разі виявлення хворого на інфекційну хворобу – вжити заходів для його ізоляції від здорових дітей та негайно повідомити про цей випадок відповідний заклад охорони здоров’я.

2. Міністерство освіти і науки України підготувало Листа «Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році» № 1-9/420 від 05.08.2020 (далі – Лист МОН), у т.ч. для керівників закладів загальної середньої освіти (URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-organizaciyi-roboti-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti-u-20202021-navchalnomu-roci) Окрім того, МОН України підготувало Рекомендації щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році від 05.08.2020 № 1-9/420 (далі – Рекомендації МОН).

3. Навчання здійснюватиметься у закладах залежно від особливостей епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні: звичний режим передбачено для «зеленої», «жовтої» та «помаранчевої» зон рівня епідемічної небезпеки; заборона навчання – для червоної зони. У Листі МОН визначено, що особливості організації освітнього процесу в закладах освіти вирішує педагогічна рада закладу з урахуванням Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.07.2020 № 42 (далі – Тимчасові рекомендації МОЗ) (URL: https://bit.ly/3hCa0wa)

4. У Рекомендаціях МОН йдеться про те, що здобувачі вищої освіти, їхні батьки чи інші законні представники мають бути поінформовані про правила організації освітнього процесу, відвідування закладу освіти та перебування в ньому в умовах профілактики розповсюдження коронавірусної хвороби. Проведення моніторингу стану здоров’я учнів і працівників закладу освіти здійснюється медичним працівником закладу освіти (чи і іншим працівником, визначеним керівником закладу при відсутності медика) шляхом проведення термометрії та опитування щодо самопочуття. Звертаємо увагу, що в Рекомендаціях МОН йдеться про організацію регулярної комунікації з батьками учнів для з’ясування стану здоров’я учнів, проте не передбачено заповнення «Інформаційної згоди».

5. У Тимчасових рекомендаціях МОЗ зазначено, що відповідальність за виконання їх покладається на засновника (власника) та керівника закладу освіти. У п. 7 Тимчасових рекомендації МОЗ визначено, що педагогічний склад закладу освіти перед початком занять проводить опитування учасників освітнього процесу щодо їхнього самопочуття та наявності симптомів респіраторної хвороби. У разі виявлення ознак гострої респіраторної хвороби здобувачі тимчасові ізолюються, інформуються їхні батьки чи інші законні представники та приймається узгоджене рішення про направлення до закладу охорони здоров’я. Наголосимо, що і в цьому акті не передбачено документа за назвою «Інформаційна згода».

6. Аналізований документ позначений як додаток до Регламенту, проте не вказано до якого ж саме, хто є нормотворцем такого. Документ за назвою Регламент розроблено в м. Києві – Регламент відновлення освітнього процесу у закладах освіти міста Києва та режиму їх роботи після зняття карантинних обмежень, підготовлений командою освітян Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – Регламент) (URL: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2020/05/34565432134.pdf). Знову ж наголосимо, що такого додатку як «Інформаційна згода» він не містить. У Регламенті зазначено, що керівники закладів освіти комунальної форми власності забезпечують управління і контроль за дотриманням правил епідемічної безпеки в закладах освіти.

У Регламенті йдеться про те, що батьки вихованців/учнів несуть персональну відповідальність за правдивість інформації про стан здоров’я дитини. Повернення учасників освітнього процесу до закладів освіти можливе лише за наявності інформації щодо задовільного стану здоров’я та відсутності контактів з інфікованими особами. Керівники закладів освіти організовують моніторинг стану здоров’я учасників освітнього процесу, які були або перебувають у контакті з хворими на вірусні захворювання, перехворіли самі, хворіють на часі, а також тих, які вважаються здоровими. Додатком № 5 до Регламенту є «Опитувальник для батьків або осіб, які їх замінюють, учня/вихованця про самопочуття дитини з метою протидії поширенню коронавірусу (COVID-19)», в якому одним з пунктів є згода на обробку персональних даних і можливість лише проставлення «Погоджуюсь».

Висновки:

1) «Інформаційна згода» як додаток до регламенту не передбачена Регламентом, проте в будь-якому випадку сфері дії Регламенту заклади освіти міста Києва.
2) Жодна з наведених рекомендацій МОН чи МОЗ не передбачає заповнення «Інформаційної згоди».
3) Підписання «Інформаційної згоди» не є нормативно передбаченим, не є документом, рекомендованим органами влади до розробки в закладах освіти, не може бути умовою доступу до навчального процесу.
4) Педагогічна рада закладу освіти може прийняти локальні документи, які визначатимуть особливості організації освітнього процесу в конкретному закладі, проте вони повинні не суперечити чинному законодавству України.
5) Жоден нормативний документ локального характеру не може передбачати звільнення закладом загальної середньої освіти себе від обов’язку, закріпленого законом, адже безпека умов навчання – це право здобувача освіти, що кореспондує обов’язку закладу освіти, як і постійний моніторинг стану здоров’я здобувачів освіти є обов’язком закладу.
6) Звертаємо увагу, що і батьки можуть не володіти достовірною інформацією про стан здоров’я дитини через безсимптомний перебіг захворювання, отож, вказівка на персональну відповідальність недоречна. Слід пам’ятати, що згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.
7) Відповідно до ч. 2 ст. 286 ЦК України та ч. 2 ст. 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я забороняється вимагати та подавати за місцем навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Отож, важливо знайти правильний баланс приватного і публічного інтересу. В умовах загрози інтересам третіх осіб законне обмежування прав людини буде правомірним (приміром, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Релігійна громада Свідків Єгови в м. Москва та інші проти РФ»).