Вища школа адвокатури спільно з Комітетом з трудового права НААУ розпочинають рубрику «Відповіді на трудові питання».
Що б стати на облік в центр зайнятості,по якій статті краще звільнитися з роботи?
Кодекс законів про працю України (у редакції від 04.02.2020 р.) містить вичерпний перелік підстав для припинення трудових відносин. Питання обліку в центрі зайнятості після звільнення з роботу визначені Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, що затверджений наказом Міністерства соціальної політики України № 613 від 15.06.2015 р.
Допомога по безробіттю надається особам, які мають страховий стаж. Страховий стаж обчислюється центрами зайнятості за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб. За умовами статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», статус безробітного можуть отримати:
— непрацюючі особи працездатного віку до призначення пенсії, які через відсутність роботи не мають заробітку, але готові та здатні приступити до трудової діяльності;
— особи, молодше 16 років, які працювали і були звільнені у зв’язку з припиненням або перепрофілюванням підприємств, скороченням чисельності штату;
— люди з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку і отримують пенсію з інвалідності або соціальну допомогу.
Центр зайнятості призначає допомогу по безробіттю з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою. У той же час, у разі звільнення за власним бажанням (стаття 38 Кодексу законів про працю України) або за порушення трудової дисципліни, то виплати нараховуються лише на 91-й день. Це означає, якщо працівник звільняється за власним бажанням, то допомогу він отримає тільки на 91-й календарний день, а якщо за згодою сторін – на 8-й день після реєстрації в Центрі зайнятості.
Тривалість виплати допомоги:
— для осіб передпенсійного віку – 720 днів;
— загальна тривалість для більшості непрацюючих громадян – 360 днів;
— звільнення за власним бажанням, за згодою сторін, а також за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 (окрім пункту 5) і 45 Кодексу законів про працю України – 270 днів.
— для молоді, закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової служби, і для переселенців – 180 днів.
Розмір допомоги по безробіттю залежить від декількох факторів:
— від страхового стажу,
— заробітної плати (доходу),
— а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.
На розмір допомоги та тривалість виплат допомоги по безробіттю впливають як страховий стаж, так і стаття, за якою було звільнено працівника. Саме це потрібно враховувати працівникам, які звільняються. Оскільки, «вдала» стаття для звільнення і відсутність страхового стажу можуть унеможливити отримання допомоги в Центрі зайнятості.
1)Якщо страховий стаж звільненого працівника протягом 12 місяців, що передують його реєстрації як безробітного, становить шість або більше місяців, допомога по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати:
— до 2 років — 50 відсотків;
— від 2 до 6 років — 55 відсотків;
— від 6 до 10 років — 60 відсотків;
— понад 10 років — 70 відсотків.
Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:
— перші 90 календарних днів — 100 відсотків;
— протягом наступних 90 календарних днів — 80 відсотків;
— надалі — 70 відсотків.
2)Якщо страховий стаж звільненого працівника протягом 12 місяців, які передують реєстрації його як безробітного, менший шести місяців або працівник був звільнений з останнього місця роботи на підставах:
— систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
— прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
— появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
— вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
— одноразового грубого порушення трудових обов'язків;
— винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;
— винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
— вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;
— перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" у прямому підпорядкуванні у близької особи;
— наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України "Про запобігання корупції";
— розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника);
— та в разі, якщо ця робота була її останнім видом зайнятості, допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі.
Окрім того, всім особам зі статусом безробітного потрібно знати, що сума виплат зменшується в залежності від тривалості відсутності офіційного працевлаштування. У перші 90 днів безробітний отримує 100% призначеної йому грошової допомоги, наступні 3 місяці — 80%, а в період, що залишився, виплати становлять 70%.
Отже, із наведеного аналізу норм чинного законодавства можна зробити наступні висновки:
— якщо працівник звільняється за власним бажанням без поважних причин та планує звертатися до Центру зайнятості, то термін виплати допомоги по безробіттю становить мах 270 днів, а саму допомогу він отримає тільки на 91-й календарний день з моменту звернення до Центру зайнятості. У разі, якщо в трудовій книжці, коли працівник звільняється за власним бажанням вказано про поважну причину (наприклад, переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка або жінки на роботу в іншу місцевість), то термін виплати по безробіттю не скорочується і становить 360 календарних днів;
— якщо працівника звільнено за порушення трудової дисципліни (пункти 3, 4, 7, 8 статті 40, статті 41 (окрім пункту 5), статті 45), то також виплати по безробіттю становлять мах 270 днів, а розмір допомоги встановлюється мінімальним. Сьогодні – це 650 грн.;
— якщо працівника звільнено у зв’язку із зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства підприємства, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України), то виплата допомоги по безробіттю відкладається на місячний термін, але виплачується усі 360 календарних днів;
— звільнення за згодою сторін або у зв’язку із закінченням строку трудового договору надає можливість працівнику зареєструватися в Центрі зайнятості вже на 8 день після подання заяви. Допомогу працівник буде отримувати 360 календарних днів.
Розмір же самої допомоги, окрім допомоги у разі порушення трудової дисципліни, буде вже залежати від страхового стажу, заробітної плати та довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.
У той же час, у період дії карантину в Україні:
— реєстрація безробітних здійснюється з першого дня подання відповідної заяви до центрів зайнятості.
— допомога в зв’язку з безробіттям виплачується з першого дня після того, як безробітний дистанційно став на облік в біржі праці;
— розмір мінімальної допомоги підвищено до 1000.00 грн.(для працівників, які були звільнені за порушення трудової дисципліни).
Відповідь підготовлено Вікторією Поліщук, адвокатом, медіатором, Головою Комітету з трудового права НААУ.