Відповідальність за підкуп у кримінальному праві України
Про відповідальність за підкуп у кримінальному праві України розповів завідувач науково-дослідної лабораторії вивчення проблем протидії торгівлі людьми Навчально-наукового інституту підготовки фахівців для кримінальної поліції Олександр Марін під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
06.01.2026

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками відповідальність за підкуп у кримінальному праві України, а саме:

 

1. Поняття «підкуп» та система правопорушень, пов’язаних із підкупом.

2. Активний підкуп у кримінальному праві.

3. Пасивний підкуп у кримінальному праві.

 

У рамках характеристики підкупу у кримінальному праві України акцентовано на наступному:

 

1. Поняття «підкуп» та система правопорушень, пов’язаних із підкупом

 

Підкуп — це кримінально-протиправна угода, сукупність взаємопов’язаних актів активної та пасивної поведінки, яка полягає у:

·              пропозиції, обіцянці чи передаванні неправомірної вигоди однією стороною та;

·              прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди іншою стороною за поведінку, обумовлену спеціальним статусом особи, яку підкуповують.

Ознаки підкупу:

1.            Необхідна співучасть (взаємозв’язок активної і пасивної форми).

2.            Єдність предмета — один і той самий предмет є засобом у активному та предметом у пасивному підкупі.

3.            Обумовленість — вигода надається «за щось», тобто за дії/бездіяльність, можливі завдяки статусу особи.

Підкуп охоплює:

·              підкуп-підбурювання (ч. 4 ст. 27 КК);

·              підкуп публічної службової особи (ст. 368, 369);

·              підкуп приватної службової особи (ст. 368-3);

·              підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4);

·              підкуп лобіста (ст. 369-2);

·              підкуп у спорті (ст. 369-3);

·              підкуп працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354);

·              політичний (виборчий) підкуп — (ст. 160);

·              підкуп у сфері правосуддя (ст. 386).

Судова практика (умови відповідальності, предмет, компетенція):

1. Предмет неправомірної вигоди:

ВС: кошти, отримані нотаріусом як оплата нотаріальних дій, не є неправомірною вигодою, оскільки мають законну підставу. Постанова ВС від 17.09.2024, № 757/66841/17-к.

2. Обмежені можливості службової особи:

ВС: якщо вигода надана за дії, що належать до компетенції колегіального органу (міської ради), а не конкретної посадової особи, складу ст. 368 КК немає. Постанова ВС 13.01.2021, № 243/1573/17.

3. Умисел особи, що дає підкуп:

ВС: особа повинна усвідомлювати, що вигода обумовлена можливостями посади службовця. Постанова ВС 10.12.2024, № 757/38626/17-к.

4. Підкуп у сфері освіти:

·              Викладач — член екзаменаційної комісії — суб'єкт ст. 368 КК. Постанова ВС 21.11.2023, № 461/3472/17.

·              Доцент, який отримує вигоду за написання диплома — суб'єкт ст. 354 КК. Постанова ВС 18.10.2022, № 444/930/16.

5. Зловживання впливом:

Суб’єктом є будь-яка особа, яку платник вважає здатною реально вплинути на службову особу. Постанова ОП ВС 29.03.2021, № 554/5090/16-к.

2. Активний підкуп у кримінальному праві

Активний підкуп — це поведінка особи, яка дає неправомірну вигоду, або пропонує/обіцяє її.

Форми активного підкупу:

1.            Пропозиція неправомірної вигоди.

2.            Обіцянка неправомірної вигоди.

3.            Надання неправомірної вигоди.

4.            Прохання надати неправомірну вигоду (лише у ст. 368-3, 368-4 КК).

Деталізація форм:

·              Пропозиція — висловлення наміру дати неправомірну вигоду.

·              Обіцянка — повідомлення про час, спосіб, місце надання вигоди.

·              Надання — фактичне передання предмета, напряму або через посередника.

Прохання надати неправомірну вигоду розуміється як звернення до іншої особи з метою спонукання її надати вигоду спеціальному суб’єкту.

3. Пасивний підкуп у кримінальному праві

Пасивний підкуп — це поведінка спеціального суб’єкта, який приймає або отримує неправомірну вигоду.

Форми пасивного підкупу:

1.            Прийняття пропозиції

2.            Прийняття обіцянки

3.            Одержання неправомірної вигоди

4.            Прохання надати неправомірну вигоду — передбачено тільки у ст. 354 та ст. 368 КК.

Вимагання як кваліфікуюча ознака:

Нормативне визначення вимагання (примітки до ст. 354, 368, 368-3, 368-4):

1.            Вимога надати вигоду з погрозою використання повноважень.

2.            Умисне створення умов, за яких особа вимушена надати вигоду.

Судова практика щодо пасивного підкупу та вимагання

1. Відсутність вимагання :Якщо особа, яка дає вигоду, сама прагне незаконної вигоди, вимагання немає. Постанова ВС 06.07.2022, № 727/4042/18.

2. Вимагання шляхом штучного створення умов: Оперуповноважений ініціював провадження та систематичне отримання вигоди — це вимагання. Постанова ВС 21.09.2022, № 360/421/19.

3. Використання службового становища для вимагання: Начальник ДВС вимагав половину винагороди державного виконавця — склад ч. 3 ст. 368 КК. Постанова ВС 04.06.2024, № 740/1179/19.

4. Створення умов для вимушеної передачі: Директор створив несприятливі умови, примушуючи працівника платити, щоб уникнути звільнення. Постанова ВС 27.08.2024, № 303/3590/20.

5. Вимагання у зловживанні впливом (ст. 369-2) постанова ВС 09.07.2024, № 464/233/22:

Важливо встановити:

·              погрозу шкоди законним правам;

·              реальність погрози;

·              створення умов, за яких особа вимушена надати вигоду.

 

Першоджерело -  https://tinyurl.com/bdzcxnev