Володимир Гуртовий
Адвокат, член Комітету з питань банкрутства НААУ
Питання відповідальності арбітражних керуючих ніколи не втрачає своєї актуальності, а регулярні зміни законодавства спонукають арбітражних керуючих, відповідно, коригувати свою діяльність, залишаючись в правовому полі.
В засобах масової інформації, на конференціях та у соціальних мережах регулярно обговорюються проблеми, які виникають під час провадження у справі про банкрутство, оскільки саме від її центральної фігури – арбітражного керуючого, його кваліфікації, професіоналізму, сумлінності, людських та ділових якостей залежить подальша доля підприємства, трудового колективу, визначення шляхів виходу з кризових ситуацій та повнота задоволення кредиторських вимог.
Якщо господарсько-правова, цивільно-правова, адміністративна та кримінальна відповідальність арбітражного керуючого настає на загальних підставах, як і відповідальність за корупційні правопорушення, суб’єктами відповідальності за які Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначені також особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги, в тому числі арбітражні керуючі, то спеціальні підстави та види їх відповідальності, а також суб’єкти притягнення до неї, зазнали істотних змін.
Новели законодавства України з процедур банкрутства
Прийняття Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (далі – Кодекс) та Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 06 грудня 2019 року № 3928/5 (далі – Порядок), визначили основні принципи та засади здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих та притягнення їх до відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків будучи розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реструктуризацією або керуючим реалізацією. У статті 21 Кодексу також передбачено, що арбітражні керуючі несуть за свої дії і бездіяльність цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність. Кримінальний кодекс України передбачає ряд статей за якими може наступити відповідальність арбітражного керуючого, зокрема це статті 191, 194, 212, 219, 358, 365-2, 368-4, але набагато частіше арбітражні керуючі притягуються саме до дисциплінарної відповідальності.
Чинним законодавством передбачена дисциплінарна відповідальність за винне невиконання або неналежне виконання обов’язків арбітражного керуючого, а саме ст. 19 Кодексу встановлено, що підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є:
1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого;
2) порушення правил професійної етики арбітражного керуючого;
3) невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків;
4) невиконання статуту та рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих.
В ст. 23 Кодексу вводиться наступний перелік стягнень: попередження, догана, тимчасове призупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
Здійснення контролю за діяльністю та порядок притягнення до відповідальності арбітражних керуючих
Згідно ст. 61 Кодексу Державний орган з питань банкрутства встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства.
Ключовим органом, який оцінює і притягає до дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих, є Дисциплінарна комісія при Міністерстві юстиції України. Вона розглядає скарги на арбітражних керуючих і в разі її обґрунтованості — позбавляє права на здійснення діяльності. Відповідно до новел Кодексу з процедур банкрутства, крім Мін’юсту в особі його територіальних органів, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснює новостворена саморегулівна організація.
Отже, у разі порушення арбітражним керуючим вимог чинного законодавства та своїх обов’язків ліквідатора (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією), до нього можуть бути застосовані відповідні заходи щодо притягнення до відповідальності повноважними органами.
Притягненню до відповідальності арбітражних керуючих передує контроль за їх діяльністю, який здійснюється державним органом з питань банкрутства або саморегулівною організацією арбітражних керуючих. Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку. Планові перевірки проводяться за певний період не більше одного разу на два роки за місцезнаходженням державного органу з питань банкрутства або суб’єкта, щодо якого арбітражний керуючий здійснює свої повноваження, або у приміщенні контори (офісу) арбітражного керуючого з обов’язковим повідомленням арбітражного керуючого про час і місце проведення перевірки. Арбітражний керуючий зобов’язаний надати особам, уповноваженим на проведення перевірки, відомості, документи для огляду та їх копії для залучення до матеріалів перевірки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що перевірялися раніше, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи.
Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів. У разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарна комісія
Дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для розгляду питань щодо притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Дисциплінарна комісія:
— розглядає подання державного органу з питань банкрутства, саморегулівної організації арбітражних керуючих про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності;
— у разі надходження звернень фізичних і юридичних осіб щодо діяльності арбітражних керуючих направляє відповідні звернення на перевірку до державного органу з питань банкрутства чи саморегулівної організації арбітражних керуючих;
— приймає рішення на підставі подання державного органу з питань банкрутства чи саморегулівної організації арбітражних керуючих про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.
Згідно п. 6 Порядку підставою для проведення позапланової перевірки є звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю. Предметом планової перевірки є відповідність арбітражного керуючого вимогам, визначеним у Кодексі України з процедур банкрутства, а також додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у справах про банкрутство (неплатоспроможність) за період, що підлягає плановій перевірці.
Предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки.
Підставами для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника. Мін’юст має право зупинити діяльність арбітражного керуючого, якщо Актом перевірки встановлено грубі порушення в діяльності арбітражного керуючого, є очевидна небезпека подальшого порушення арбітражним керуючим прав та інтересів боржника чи кредитора(ів), передбачених законодавством, та за умови позитивного висновку структурного підрозділу Мін’юсту щодо відповідності Акта перевірки вимогам законодавства.
Про зупинення діяльності арбітражного керуючого Мін’юст видає наказ, який не пізніше наступного робочого дня з дня його видання надсилається арбітражному керуючому рекомендованим поштовим відправленням на адресу контори (офісу) арбітражного керуючого та електронною поштою до виконання. Якщо комісія все ж притягнула порушника до дисциплінарної відповідальності, уникнути її він може, оскарживши рішення до адміністративного суду.
Саморегулівна організація арбітражних керуючих
Саморегулівна організація арбітражних керуючих має право за зверненням учасника справи про банкрутство або за власною ініціативою здійснити перевірку діяльності арбітражного керуючого на предмет дотримання ним:
1) статуту саморегулівної організації арбітражних керуючих;
2) Кодексу професійної етики арбітражного керуючого;
3) рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих, пов’язаних із діяльністю арбітражних керуючих.
Перевірка саморегулівною організацією арбітражних керуючих діяльності арбітражного керуючого здійснюється в такому ж порядку.
Саморегулівна організація арбітражних керуючих зобов’язана протягом 10 робочих днів з дня отримання пояснень арбітражного керуючого, з часу, коли такі пояснення мали бути отримані, у разі їх ненадання розглянути надані матеріали на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку та вирішити питання щодо внесення до дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.
Отже, Закон хоча і передбачив існування нового органу, серед іншого уповноваженого притягувати арбітражних керуючих до відповідальності, але суттєво обмежив його повноваження питаннями, які стосуються не стільки безпосереднього виконання арбітражними керуючими своїх повноважень в процедурах банкрутства у відповідних судових справах, скільки їх самоідентифікації та взаємодії в межах професійної спільноти.
Враховуючи новизну законодавчого закріплення інституту самоврядування арбітражних керуючих, на первинному етапі його впровадження та становлення вбачається доцільним обмежити повноваження та контролювати державним органом з питань банкрутства притягнення арбітражних керуючих до відповідальності для недопущення порушення прав арбітражних керуючих та перевірки часом здатності саморегулівної організації арбітражних керуючих стати повноцінним учасником відносин.
На відміну від Державного органу з питань банкрутства та саморегулівної організації арбітражних керуючих, які розглядають питання притягнення до відповідальності арбітражних керуючих колегіально та за формально визначеною процедурою, як правило на підставі отриманої скарги, господарський суд постійно контролює діяльність арбітражних керуючих і має багато інструментів впливу на них, підстав та можливостей для притягнення до відповідальності як таких, що надані Кодексом України з процедур банкрутства, так і Господарським процесуальним кодексом України. Він це може робити як за власною ініціативою, так і на підставі скарг учасників справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого в цій справі. Також, господарський суд, встановивши в діях арбітражного керуючого ознаки злочину або іншого правопорушення, може звернутись з відповідним повідомленням до правоохоронних або інших компетентних органів.
Страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого
Також не слід забувати про спосіб мінімізувати матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого. Як передбачено ст. 24 Кодексу, арбітражний керуючий укладає із страховиком договір страхування професійної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого.
Страхування професійної відповідальності здійснюється арбітражним керуючим протягом трьох робочих днів з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України запису про надання йому права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Здійснення діяльності арбітражного керуючого без укладення договору страхування професійної відповідальності забороняється.
Порядок і умови страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року № 872. Вона здійснюється шляхом укладання договору цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого. Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого, відшкодовується за рахунок страхової виплати. Шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого, відшкодовується арбітражним керуючим.
Висновок
З вищевикладеного слідує, що діяльність арбітражного керуючого весь час знаходиться під контролем суду, державного органу з питань банкрутства, саморегулівної організації арбітражних керуючих, кредиторів та правоохоронних органів, які можуть ініціювати процес перевірки та притягнення арбітражного керуючого до відповідальності. Це вимагає від арбітражних керуючих не допускати найменших порушень чинного законодавства, конфлікту інтересів, дотримуватись принципів професійної етики, підвищувати у встановленому порядку кваліфікацію, регулярно звітувати.