Відносини адвоката з судом через призму Правил адвокатської етики
Про відносини адвоката з судом через призму Правил адвокатської етики розповів Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
12.02.2026

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками відносини адвоката з судом, а саме:

1. Принцип законності у відносинах з судом.

2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом.

3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.

4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.

5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо –скарга.

6. Узагальнення практики ВКДКА.

7. Неявка адвоката.

8. Залишення зали.

9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання.

10. Переривання коментарями.

 

У рамках характеристики відносини адвоката з судом акцентовано на наступному:

1. Принцип законності у відносинах з судом

Принцип законності означає, що адвокат у взаємодії з судом неухильно дотримується норм процесуального закону, правил адвокатської етики та встановленого порядку судового розгляду.

Адвокат зобов’язаний реалізовувати процесуальні права лише у передбачений законом спосіб, не зловживаючи ними та не створюючи перешкод здійсненню правосуддя.

Законність проявляється, зокрема, у:

·              коректному використанні процесуальних інструментів;

·              дотриманні вимог суду;

·              повазі до судового порядку та регламенту;

·              недопущенні маніпуляцій процедурою.

2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом

Незалежність адвоката полягає в тому, що він не підпорядковується суду, не діє під впливом тиску, авторитету чи процесуального домінування суду.

Адвокат самостійно визначає правову позицію, тактику та аргументацію, керуючись законом і інтересами клієнта.

Водночас незалежність не тотожна конфронтації. Вона поєднується з:

·              повагою до суду;

·              коректною формою висловлювань;

·              дотриманням професійної дистанції.

3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом

Адвокат зобов’язаний ставити інтереси клієнта вище власних емоцій, амбіцій чи бажання вступати в конфлікт із судом.

Захист прав клієнта здійснюється не шляхом емоційного тиску чи демонстративної поведінки, а через ефективні та допустимі процесуальні дії:

·              особисті конфлікти адвоката з судом шкодять клієнту;

·              агресивна або демонстративна поведінка рідко має позитивний процесуальний ефект;

·              адвокат має відокремлювати власну позицію від інтересів довірителя.

4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом

Чесність і порядність означають заборону введення суду в оману, подання завідомо неправдивих відомостей або маніпуляції доказами.

Адвокат не може:

·              перекручувати факти;

·              зловживати процесуальними правами;

·              навмисно затягувати розгляд справи.

Довіра суду до адвоката є професійним капіталом, який формується саме через послідовну доброчесну поведінку.

5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо — як скарга

Суд може реагувати на поведінку адвоката шляхом:

·              окремої ухвали;

·              постанови;

·              направлення листа до органів адвокатського самоврядування.

Такі документи фактично виконують функцію скарги на дії адвоката і можуть стати підставою для дисциплінарного провадження.

Навіть процесуально нейтральний лист суду може мати серйозні наслідки для адвоката.

6. Узагальнення практики ВКДКА

·              Рішення ВКДКА № V-005/2021 від 27.05.2021: Узагальнення дисциплінарної практики щодо заяв (скарг) суддів стосовно неналежної поведінки адвокатів.

До дій, що можуть містити ознаки дисциплінарного проступку, віднесено:

1)            безпідставні звинувачення суддів;

2)            образливі висловлювання;

3)            переривання промов суду коментарями;

4)            суперечки із суддями;

5)            інші дії, що порушують порядок судового засідання.

·              Рішення ВКДКА № VII-020/2020/Рішення ВКДКА № ІХ-002/2020: У цих рішеннях ВКДКА наголосила на неприпустимості формального розгляду скарг суду без дотримання вимог процедури перевірки, зокрема вимог ст. 14 Положення про КДКА.

7. Неявка адвоката

·              Рішення ВКДКА № І-024/2018: Оцінка скарг процесуальних опонентів має здійснюватися з урахуванням реакції суду на поведінку адвоката

·              Рішення ВКДКА № IV-002/2022 від 29.04.2022: Відсутність доказів належного повідомлення адвоката про судові засідання є підставою для скасування дисциплінарного стягнення.

·              Рішення ВКДКА № V-008/2021 від 21.05.2021: Систематичні неявки не можуть бути інкриміновані без підтвердження факту належного виклику адвоката.

·              Рішення ВКДКА № VI-005/2022 від 27.06.2022: Неявка після погодження дати засідання та посилання на власну відпустку визнані неповажними причинами.

·              Рішення ВКДКА № Х-013/2021 від 01.10.2021: Відсутність реагування суду на неявку може враховуватися при оцінці дій адвоката на предмет затягування розгляду.

8. Залишення зали судового засідання

·              Рішення ВКДКА № ХІІ-016/2019: Самовільне залишення зали суду визнано проявом неповаги до суду. Відсутність скарги з боку суду не виключає дисциплінарної відповідальності за скаргами інших учасників процесу.

9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання

·              Рішення ВКДКА № IV-013/2018: Образи судді, судового розпорядника та іншого адвоката — підтверджено порушення принципів законності та порядності.

·              Рішення ВКДКА № ІХ-004/2019: Погрози судді, агресивна поведінка, пошкодження майна в залі суду — наявність підстав для дисциплінарної відповідальності.

·              Рішення ВКДКА № ІІ-015/2021 від 19.02.2021: Перебивання суддів, ігнорування розпоряджень головуючого, опір судовій охороні — грубе порушення принципу законності.

 

Першоджерело  https://tinyurl.com/mvsarn2w