Відносини адвоката з судом через призму Правил адвокатської етики
Про відносини адвоката з судом через призму Правил адвокатської етики розповів Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
25.08.2025

Правила адвокатської етики мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками відносини адвоката з судом через призму Правил адвокатської етики, а саме:

  • 1. Принцип законності у відносинах з судом.
  • 2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом.
  • 3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.
  • 4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.
  • 5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо –скарга.
  • 6. Узагальнення практики ВКДКА.
  • 7. Неявка адвоката.
  • 8. Залишення зали.
  • 9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання.
  • 10. Переривання коментарями.

У рамках характеристики відносин адвоката з судом акцентовано на наступному:

1. Принцип законності у відносинах з судом

Норми Правил адвокатської етики не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його.

Відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження базуються, зокрема на дотриманні адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження, що передбачено ст. 42 ПАЕ.

Адвокат має дотримуватись:

  • Вимог процесуального законодавства;
  • Вимог законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність;
  • Вимог законодавства про судоустрій та статус судів;
  • Вимог іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу;
  • Вимог Правил адвокатської етики.

Адвокату категорично забороняється:

  • Використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань;
  • Вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо);
  • Використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів;
  • Використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом;
  • Використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом

Дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має:

  • Бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями;
  • У випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема:

1) Звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);

2) Представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;

3) Ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

4) Складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

5) Доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

6) Бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

7) Збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;

8) Застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правничої допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;

9) Посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів;

10) Одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

11) Користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом

Адвокат має послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом (ст. 43 ПАЕ).

Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ.

4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом

Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта (ст. 12-1 ПАЕ).

Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо –скарга

Відповідно до положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката слід відносити:

  • Заяви (скарги) громадян;
  • Рішення, ухвали, постанови, звернення суддів;
  • Заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів;
  • Заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів;
  • Заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів.

6. Узагальнення практики ВКДКА

Необхідною умовою прийнятності ухвали, які будь-якої іншої заяви (скарги)є наявність у ній відомостей, визначених ст. 14 Положення:

1) Заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником. Заява (скарга) може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису).

2) У заяві (скарзі) обов’язково має бути зазначено:

– найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);

– П. І. Б. (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи – для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти;

– П. І. Б. адвоката, щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

– виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;

– вимоги заявника (скаржника).

3) На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

4) До заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою.

До заяви (скарги) також додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.

5) Заява (скарга) підписується заявником (скаржником) або його представником, із зазначенням дати її подання. У разі подання заяви (скарги) представником у ній зазначаються П. І. Б. представника, його поштова адреса, а також номер засобів зв’язку та адреса електронної пошти. Одночасно з заявою (скаргою) подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

6) Повноваження представників мають бути посвідчені такими документами: нотаріально-засвідченою довіреністю від імені фізичної особи; довіреністю від імені юридичної особи за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, а також документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, або договором.

7) При виникненні конфлікту між адвокатами, наслідком якого є звернення одного з них зі скаргою до кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури регіону, адвокат, який ініціював звернення, зобов’язаний надати докази того, що ним вжиті заходи мирного врегулювання такого конфлікту, зокрема, документи, що свідчать про звернення останнього до Ради адвокатів регіону за робочим місцем адвоката згідно відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України, а стосовно адвоката іноземної держави – асоціації адвокатів чи правового товариства відповідної держави.

8) Подання ради адвокатів регіону оформлене без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.

9) При поданні до КДКА скаржником, адвокатом або представником однієї зі сторін документів до заяви (скарги) (пояснень, заперечень, клопотань про долучення доказів) також додається доказ надіслання копій таких документів іншій стороні листом з описом вкладення.

Практика: рішення ВКДКА № VIІ-020/2020 та № ІХ-002/2020. Констатовано протиправність прийняття КДКА ухвали без дотримання вимог ст. 14 Положення.

Окрема ухвала суду щодо поведінки адвоката- є скаргою. Ухвала суду, так само, як і будь-яка інша скарга повинна бути піддана перевірці на предмет викладених у ній відомостей. Практика: рішення ВКДКА № ХІІ-001/2020.

7. Неявка адвоката

Адвокат у судовому процесі зобов’язаний виконувати вимоги та розпорядження головуючого судді (згідно з процесуальними кодексами). Саме суд впорядковує поведінку учасників за допомогою заходів процесуального примусу (постанова КАС від 23.12.2020у справі № 826/11330/17).

Практика щодо неявки адвоката:

  • Поважною причиною неявки адвоката у судове засідання може бути неприбуття, а також припинення його участі, зумовлені наслідками війни. Рішення РАУ від 17 листопада 2022 року.
  • Обставини, встановлені судом та викладені в ухвалі, не мають наперед встановленої сили. Рішення ВКДКА № VІІІ-005/2021 від 04.08.2021.
  • Звертатися зі скаргами на неявку адвоката у судові засідання можуть не тільки судді, але й інші учасники. Рішення ВКДКА № ХІІ-014/2021.
  • Відсутність реагування суду щодо неявки адвоката може враховуватися дисциплінарним органом для оцінки дій адвоката на предмет затягування розгляду справи. Рішення ВКДКА № Х-013/2021 від 01.10.2021.
  • У разі належного повідомлення адвоката про судове засідання, його неявка у визначений судом день та час може бути виправдана лише об’єктивною неможливістю взяти участь у засіданні з поважних причин. Рішення ВКДКА № І-019/2022 від 31.01.2022.
  • Припинення відносин із клієнтом не може бути поважною причиною неявок у судові засідання в тому разі, коли адвокат не повідомив про факт розірвання договору про надання правової допомоги клієнту і останній був вправі розраховувати на участь адвоката у цих судових засіданнях. Рішення ВКДКА № ХІІ-019/2021.
  • Надумані причини перенесення судового можуть розцінюватися учасниками процесу неповаги до суду. Рішення ВКДКА № VI-005/2022 від 27.06.2022.
  • Зайнятість адвоката в інших судових засіданнях або ж процесуальних діях, підтверджена належними доказами, є поважною причиною неявки у судове засідання. Рішення ВКДКА № VIІ-015/2021 від 21.07.2021.

8. Залишення зали

Адвокат повинен реагувати на порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого у формах, передбачених чинним законодавством та\або актами РАУ, НААУ.

Адвокат зазначив, що не погоджується із рішенням суду щодо порядку дослідження доказів, оскільки суд таким чином допускає свавілля та беззаконня, а також порушує право на захист і тому покидає залу судового засідання.

КДКА регіону не вбачала в діях адвокаті ознак дисциплінарних проступків та відмовила в порушенні дисциплінарних справ. У ВКДКА не погодилися з такою позицією, зважаючи на ст. 7, 42, 43 ПАЕ, та ухвалили нові рішення про порушення дисциплінарних справ відносно адвокатів. Так, протестна діяльність адвоката, в процесуальному розумінні, має відбуватися у формах, передбачених чинним законодавством, в даному випадку в порядку, визначеному КПК України, у формі, наприклад, шляхом подання заяв, клопотань, скарг, відводів, заперечень, інших процесуальних діях сторони захисту та в порядку визначеному КПК України.

Здійснюючи протест у формі припинення захисту клієнта в судовому процесі, в тому числі без погодження з клієнтом, із залишенням адвокатом залу судового засідання під час судового розгляду, що спричинило відкладення судового розгляду через відсутність захисника,- не є належною формою процесуального реагування адвоката.

Практика: рішення ВКДКА №VІІІ-018/2021 від 04.08.2021.

9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання

Дисциплінарна палата КДКА встановила з відео, на яких зафіксований хід судового засідання, що адвокат після оголошення ухвали з приводу заявленого відводу та продовження засідання, перебивав суддів, висловлюватися до надання йому слова, на прохання суддів припинити висловлюватися, до надання йому слова– не реагував, перебивав доповідь головуючого, на попередження про подальше видалення із зали судового засідання не реагував, розпорядження головуючого адвокат не виконав, після прибуття працівників судової охорони адвокат чинив їм опір при спробі вивести із зали судового засідання, під час чого зірвав кришку столу та штовхнув інший стіл на якому розташована техніка суду, адвокат руками та ногами тримався, хапвся за навколишні предмети щоб унеможливити його видалення із зали судового засідання.

КДКА встановила, що адвокат своєю поведінкою порушив принцип законності, оскільки у разі незгоди із діями головуючого чи суддів з колегії суддів, він повинен був діяти у формах визначених законом, а не порушувати порядок ведення засідання. Констатувала, що адвокатом була порушена присяга адвоката та позбавила його права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ.

ВКДКА погодилась з висновком про наявність в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, проте не вбачає в його діях порушена присяга адвоката та вважає застосоване стягнення до адвоката занадто суворим, таким, що не можна визнати справедливим, оскільки воно не відповідає обставинам вчинення проступку, його наслідкам, відношенню адвоката до виконання своїх обов’язків у відносинах із клієнтом. У ВКДКА ухвалили нове рішення про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Практика: рішення ВКДКА № ІI-015/2021 від 19.02.2021.

10. Переривання коментарями

До КДКА регіону звернулася колегія суддів на неетичну поведінку адвоката, яка полягала в надмірно емоційному характері його промов та містила образи та безпідставні звинувачення на адресу суду та учасників справи.

Наявні документи та докази, зокрема аудіозапис судових засідань, свідчать про те, що адвокат неодноразово переривав промову суддів, пояснення потерпілого своїми коментарями, порушував встановлений порядок виступів учасників процесу та дослідження доказів, звідки вбачається, що в діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку.

Рішення КДКА було скасоване та ухвалене нове– про порушення дисциплінарної справи, матеріали якої направили до КДКА на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Практика: рішення ВКДКА № І-032/2018.

Практика ВКДКА:

  • Не можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта (п. 15 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Рішення ВКДКА № І-018/2018.
  • Не може містити ознак дисциплінарного порушення застосування адвокатом стосовно судді оціночних суджень, що мають під собою певну фактичну основу. Звернення до ВРП зі скаргою на суддю не спосіб тиску. Рішення ВКДКА № VІ-022/2019.
  • Направлення до КДКА суддею копії повідомлення до Вищої ради правосуддя та Генеральному прокурору України про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя за певних обставин може розцінюватися як скарга щодо поведінки адвоката в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Рішення ВКДКА № ХІІ-005/2018.

Першоджерело - https://tinyurl.com/4pry96xw