Відносини адвоката з Клієнтом в аспекті дисциплінарної практики

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками відносини адвоката з Клієнтом в аспекті дисциплінарної практики , а саме:

1. Дисциплінарна відповідальність адвоката за порушення Правил адвокатської етики (процедура дисциплінарних проваджень та нормативні акти).

2. Договір про надання правової допомоги.

2.1. Вимоги до договору про надання правової допомоги відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.

2.2. Практичні рекомендації до змісту договору про надання правової допомоги за результатами аналізу дисциплінарної практики.

3. Дії адвоката на стадії прийняття доручення від клієнта.

3.1. Підстави для відмови в укладанні договору.

3.2. Дії адвоката до підписання Договору.

3.3 Дисциплінарна відповідальність адвоката як наслідок недотримання вимог Правил адвокатської етики під час прийняття доручення від клієнта.

4. Дії адвоката під час виконання доручення клієнта.

5. Припинення розірвання договору про надання правової допомоги.

5.1. Дії адвоката та клієнта відповідно до Правил адвокатської етики.

5.2. Дисциплінарна відповідальність адвоката як наслідок недотримання вимог Правил адвокатської етики при розірванні договору про надання правової допомоги.

6. Особливості етичних засад у відносинах адвоката з клієнтом.

6.1. Недієздатним/обмежено/частково дієздатним.

6.2. Юридичною особою.

6.3. При посередництві між клієнтами.

6.4. Договори в електронному суді.

7. Гонорарні відносини адвоката з клієнтом ( нормативні акти та дисциплінарна практика).

8. Дисциплінарна практика з питань укладання та розірвання договорів про надання правової допомоги.

У рамках характеристики відносин адвоката з Клієнтом акцентовано на наступному:

1. Дисциплінарна відповідальність адвоката за порушення Правил адвокатської етики (процедура дисциплінарних проваджень та нормативні акти)

Правила адвокатської етики є обов’язковою системою орієнтирів для адвоката при здійсненні професійної діяльності. Вони забезпечують узгодження прав та обов’язків адвоката відповідно до Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших законодавчих актів, а також встановлюють єдині критерії оцінки етичної поведінки адвоката.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених законом. Підставою є вчинення дисциплінарного проступку, а дисциплінарним проступком визнається, зокрема, порушення Правил адвокатської етики.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності можливе протягом одного року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Також адвокат може нести дисциплінарну відповідальність за порушення ПАЕ помічником адвоката, стажистом або особою, яка перебуває з ним у трудових відносинах.

Основні принципи дисциплінарного провадження:

● дисциплінарні стягнення застосовуються лише за винні порушення;

● адвокат вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено та встановлено рішенням КДКА або ВКДКА;

● адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість;

● обов’язок доказування вини покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження;

● звинувачення не можуть ґрунтуватися на припущеннях;

● усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь адвоката;

● дисциплінарна справа не може бути порушена за анонімною скаргою або скаргою, що не містить ознак дисциплінарного проступку;

● не допускається зловживання правом на звернення до КДКА як способом тиску на адвоката;

● у дисциплінарних відносинах діє презумпція невинуватості адвоката.

2. Договір про надання правової допомоги

Договір про надання правової (правничої) допомоги — це договір, за яким адвокат, адвокатське бюро або адвокатське об’єднання зобов’язується надати правову допомогу клієнту на умовах і в порядку, визначених договором, а клієнт — оплатити правову допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, якщо така оплата передбачена договором.

До таких договорів застосовуються:

● загальні положення цивільного законодавства про договір;

● Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

● Правила адвокатської етики.

2.1. Вимоги до договору про надання правової допомоги відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики

Договір може укладатися:

● у письмовій формі;

● усно — щодо усних і письмових консультацій та роз’яснень з правових питань за умови внесення запису в журнал та оформлення документа про оплату гонорару;

● у разі невідкладної потреби в наданні правової допомоги — за умови письмового оформлення договору протягом трьох днів або у найближчий можливий строк.

Зміст договору не може суперечити:

● Конституції України;

● законам України;

● інтересам держави і суспільства;

● моральним засадам;

● присязі адвоката України;

● Правилам адвокатської етики.

Сторонами договору є:

● адвокат, адвокатське бюро або адвокатське об’єднання;

● клієнт або особа, яка діє в його інтересах.

Якщо договір укладається в інтересах клієнта іншою особою, адвокат зобов’язаний отримати підтвердження згоди клієнта лише у випадках, коли цього вимагає закон.

Практика РАУ:

● Рішення РАУ №57 від 12.04.2019 року щодо оформлення ордерів до укладення письмового договору;

● Рішення РАУ №121 від 04.11.2022 року щодо можливості укладення договору в електронній формі;

● Рішення РАУ №56 від 12.04.2019 року щодо отримання згоди клієнта;

● Рішення РАУ №146 від 27.05.2017 року щодо укладання договору в порядку Закону України «Про електронну комерцію»;

● Рішення РАУ №98 від 15.10.2020 року щодо підстав здійснення адвокатської діяльності.

2.2. Практичні рекомендації до змісту договору про надання правової допомоги за результатами аналізу дисциплінарної практики

● дотримуватись письмової форми договору;

● зазначати дату укладення договору;

● чітко визначати вид правової допомоги;

● зазначати назву установи та перелік інстанцій;

● визначати права та обов’язки сторін;

● встановлювати відповідальність сторін;

● визначати строки дії договору або обставини їх визначення;

● передбачати умови розірвання договору;

● визначати кількість примірників;

● розробляти додатки до договору (щодо гонорару, актів виконаних робіт тощо).

Також рекомендовано зазначати електронні адреси сторін та дотримуватись законодавства про захист персональних даних.

3. Дії адвоката на стадії прийняття доручення від клієнта

3.1. Підстави для відмови в укладанні договору

Адвокат не має права укладати договір або повинен відмовитись від його виконання:

● у разі конфлікту інтересів або можливості його виникнення;

● якщо бажаний клієнтом результат або засоби його досягнення є протиправними;

● якщо доручення виходить за межі професійних прав та обов’язків адвоката;

● якщо адвокат уже брав участь у відповідному провадженні та це є підставою для відводу;

● якщо виконання доручення може призвести до розголошення адвокатської таємниці;

● якщо адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка бере участь у провадженні;

● якщо виконання договору суперечить інтересам адвоката, членів його сім’ї або професійним обов’язкам.

Адвокат має право відмовитись від прийняття доручення без пояснення причин.

3.2. Дії адвоката до підписання договору

До підписання договору адвокат повинен:

● з’ясувати всі обставини справи;

● вивчити документи клієнта;

● переконатися у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення;

● повідомити клієнта про перспективи справи;

● попередити про строки та обсяг виконання;

● повідомити про ризики та правові наслідки.

Рекомендовано залишати у себе лише копії документів, а у випадку високої ймовірності негативного результату — закріплювати ризики в договорі або додатку до нього.

Адвокат також повинен:

● встановити особу клієнта;

● отримати згоду на обробку персональних даних;

● перевірити відсутність конфлікту інтересів;

● з’ясувати, чи не має клієнт чинного договору з іншим адвокатом щодо аналогічного доручення.

3.3. Дисциплінарна відповідальність адвоката як наслідок недотримання вимог Правил адвокатської етики під час прийняття доручення від клієнта

Узагальнення дисциплінарної практики КДКА від 20.09.2024 року містить висновки:

● складання процесуальних документів без укладення договору містить ознаки дисциплінарного проступку (Рішення №V-015/2023 від 26.05.2023);

● тривале листування, погодження гонорару та обмін проектами документів без укладення договору може свідчити про ознаки дисциплінарного проступку (Рішення №IV-007/2023 від 28.04.2023);

● надання правничої допомоги лише на підставі довіреності без укладення договору також містить ознаки дисциплінарного проступку (Рішення №IV-006/2023 від 28.04.2023; №І-002/2022 від 31.01.2022).

4. Дії адвоката під час виконання доручення клієнта

Під час виконання доручення адвокат повинен:

● дотримуватись принципу законності;

● не використовувати незаконні чи неетичні засоби;

● інформувати клієнта про хід виконання доручення;

● роз’яснювати клієнту його права та обов’язки;

● діяти добросовісно;

● використовувати всі необхідні законні засоби для ефективного захисту;

● оперативно виконувати доручення клієнта.

5. Припинення та розірвання договору про надання правової допомоги

Дія договору припиняється:

● належним виконанням;

● достроково за взаємною згодою сторін;

● шляхом розірвання на вимогу однієї із сторін на умовах договору.

При розірванні договору:

● клієнт зобов’язаний оплатити виконану або підготовлену роботу;

● адвокат зобов’язаний повідомити про можливі ризики та наслідки.

Підставами для розірвання можуть бути:

● конфлікт інтересів;

● неможливість дотримання конфіденційності.

5.1. Дії адвоката та клієнта відповідно до Правил адвокатської етики

Після припинення договору адвокат повинен:

● повернути клієнту документи;

● проінформувати про виконану роботу;

● передати копії процесуальних документів.

Обов’язки щодо конфіденційності та конфлікту інтересів зберігаються і після завершення договору.

5.2. Дисциплінарна відповідальність адвоката як наслідок недотримання вимог Правил адвокатської етики при розірванні договору про надання правової допомоги

Приклади дисциплінарної практики:

● у разі виникнення конфлікту інтересів договір має бути розірваний за правилами ПАЕ (Рішення №IV-004/2023 від 28.04.2023; №ІІ-002/2022 від 01.02.2022);

● неналежне оформлення розірвання договору містить ознаки дисциплінарного проступку (Рішення №ХІІ-019/2021 від 01.12.2021; №Х-011/2021 від 01.10.2021; №ІХ-010/2021 від 30.09.2021);

● несплата клієнтом гонорару не припиняє договір автоматично без активних дій адвоката (Рішення №VIII-008/2022 від 26.08.2022);

● форма «зупинення дії договору» не передбачена законом (Рішення №І-008/2023 від 27.01.2023).

6. Особливості етичних засад у відносинах адвоката з клієнтом

● етичні аспекти відносин з недієздатним, обмежено або частково дієздатним клієнтом;

● етичні аспекти відносин з клієнтом — юридичною особою;

● етичні засади здійснення посередництва між клієнтами;

● договори в електронному суді.

6.1. Недієздатним/обмежено/частково дієздатним

Зазначено про необхідність дотримання етичних аспектів відносин з такими клієнтами.

6.2. Юридичною особою

Окремо визначені етичні аспекти взаємодії адвоката з клієнтом — юридичною особою.

6.3. При посередництві між клієнтами

Виділяють етичні засади здійснення посередництва між клієнтами.

6.4. Договори в електронному суді

Наведені роз’яснення РАУ щодо можливості укладення договорів в електронній формі та представництва інтересів клієнтів на підставі електронного договору.

7. Гонорарні відносини адвоката з клієнтом (нормативні акти та дисциплінарна практика)

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги, однак не є істотною умовою договору.

У договорі визначаються:

● розмір гонорару;

● порядок його обчислення;

● підстави зміни;

● порядок сплати та повернення;

● фактичні витрати.

Розмір гонорару:

● визначається за погодженням сторін;

● має бути розумним;

● враховує складність справи, досвід адвоката та витрачений час;

● законом не встановлено мінімального чи максимального розміру.

Допускається:

● погодинна оплата;

● фіксований гонорар;

● Pro Bono допомога;

● «гонорар успіху».

Адвокат має право:

● вимагати попередню оплату;

● стягувати витрати, пов’язані з виконанням доручення;

● отримати невнесений гонорар незалежно від результату, якщо інше не передбачено договором.

Непогодження клієнтом розміру гонорару є підставою для:

● відмови у прийнятті доручення;

● розірвання договору на вимогу адвоката.

Практика:

● Рішення РАУ №118 від 23.04.2016 щодо Pro Bono;

● Рішення РАУ №35 від 12.04.2019 щодо «гонорару успіху»;

● рішення ВП ВС у справі №904/4507/18;

● Рішення РАУ №66 від 26.06.2019 щодо орієнтовного розміру адвокатського гонорару.

8. Дисциплінарна практика з питань укладання та розірвання договорів про надання правової допомоги

Наведено узагальнення дисциплінарної практики КДКА та рішення ВКДКА.

Основні висновки:

● повернення гонорару не належить до компетенції КДКА чи ВКДКА, а вирішується у судовому порядку (Рішення ВКДКА №IV-015/19 від 25.04.2019);

● надання правничої допомоги без договору містить ознаки дисциплінарного проступку;

● конфлікт інтересів є підставою для розірвання договору;

● адвокат може залучати інших адвокатів лише з дотриманням вимог статті 24 ПАЕ (Рішення №ІІІ-009/2023 від 31.03.2023);

● широке формулювання предмету договору може тлумачитись як обов’язок адвоката здійснювати захист і в суді, і на досудовому слідстві (Рішення №VII-011/2021 від 01.07.2021);

● розірвання договору адвокатом повинно бути належним чином оформлене, інакше виникають ознаки дисциплінарного проступку.

Першоджерело https://tinyurl.com/4s7sxws7