Відмова у розкритті банківської таємниці: недоведення податковим органом необхідності та вжиття передбачених законом заходів
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2026 року у справі № 757/18140/24
Короткий зміст позовних вимог:
У квітні 2024 року Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області) звернулося до суду із заявою, в якій просило зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 )., а саме - інформацію про обсяг та обіг коштів за період з 07 вересня 2020 року до 22 лютого 2021 року на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» із зазначенням контрагентів, а також дати та суми операцій, призначення платежів, які подавались до банку, з метою використання при проведенні перевірки.
Обґрунтовуючи вимоги, заявник посилався на те, що з метою здійснення контролю за додержанням податкового, валютного та іншого законодавства, виникла необхідність в отриманні рішення про надання банківськими установами інформації про обсяг та обіг коштів з зазначенням контрагентів по розрахунковим рахункам підприємця.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Печерський районний суд м. Києва рішенням від 03 червня 2024 року заяву задовольнив. Зобов`язав розкрити АТ КБ «Приватбанк» інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо ФОП ОСОБА_1 , а саме - інформацію про обсяг та обіг коштів за період з 07 вересня 2020 року до 22 лютого 2021 року на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» із зазначенням контрагентів, а також дати та суми операцій, призначення платежів, які подавалися до банку, з метою використання при проведенні перевірки.
Рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю поданої заяви. Інформація з руху коштів на рахунках ФОП ОСОБА_1 надасть змогу ГУ ДПС у Чернігівській області виконати покладені на неї податковим кодексом України повноваження, встановити фінансово-господарські взаємовідносини ФОП ОСОБА_1 з іншими суб`єктами господарювання і буде використана як доказова база під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Короткий зміст постанови апеляційного суду:
Київський апеляційний суд постановою від 19 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким заяву залишив без задоволення. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявник не надав суду доказів вжиття всіх передбачених ПК України заходів для вручення/направлення документів, необхідних для проведення перевірки. ГУ ДПС не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 вибула із податкової адреси та неможливості вручення їй повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи:
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ГУ ДПС у Чернігівській області просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах,викладених у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19, від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19, 08 грудня 2021 року у справі № 686/4972/21, від 23 березня 2023 року у справі № 752/18896/21.
Як на обґрунтування заявлених вимог ГУ ДПС у Чернігівській області посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Заявник має підстави для розкриття банківської таємниці ФОП ОСОБА_1 відповідно до пункту 20.1.5 ПК України. Апеляційний суд неповно встановив обставини, які мають значення для справи і не дослідив докази. Суд не врахував, що контролюючий орган просить розкрити банківську таємницю у зв`язку із недостатньою кількістю інформації для проведення позапланової документальної перевірки.
Позиція Верховного Суду:
Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.
Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.
Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.
Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпунктів 78.1.7, 78.4 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4. цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до статті 348 ЦПК України у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що однією з істотних умов договору банківського рахунка є гарантування банком збереження банківської таємниці.
Висновок:
За обставинами цієї справи до ГУ ДПС у Чернігівській області надійшли відомості про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , що відповідно до пункту 78.1.7 статті 78 Податкового кодексу України є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.
Суди встановили, що ГУ ДПС у Чернігівській області направило на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 лист від 05 червня 2023 року про надання всіх документів пов`язаних з господарською діяльністю, який повернувся із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Встановивши, що ГУ ДПС у Чернігівській області не надало доказів того, що ФОП ОСОБА_1 щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, вибула із податкової адреси, доказів направлення на адресу її реєстрації повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки та неможливості їй вручення такого повідомлення, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви, адже податковий орган не підтвердив вжиття всіх передбачених ПК України заходів для вручення документів, необхідних для проведення перевірки.
Аргументи касаційної скарги таких висновків судів не спростовують, зводяться до трактування норм матеріального права на власний розсуд та необхідності здійснення переоцінки фактичних обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).
Підстав для відступу від висновків Верховного Суду, зроблених у постановах, зазначених скаржником у касаційній скарзі, колегія суддів не встановила.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.