Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками булінг, а саме:

1. Законодавчі зміни щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми, запровадження заходів безпеки та організації безпечного освітнього середовища.

2. Множинність суб'єктів реагування та вибір ефективних способів захисту прав в ситуації булінгу

3. Докази і особливості доказування у справах про булінг та пов'язаних з цим спорах.

4. Дисциплінарна, адміністративна, кримінальна та цивільно - правова відповідальність у справах про цькування в закладах освіти та осередках дозвілля дітей: актуальна судова практика

5. Примирення сторін булінгу як спосіб припинення насильства в закладі освіти. Медіація.

У рамках характеристики булінгу акцентовано на наступному:

 1. Законодавчі зміни щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми, запровадження заходів безпеки та організації безпечного освітнього середовища

 Нормативна база:

·              Закон України «Про освіту»;

·              Закон України «Про повну загальну середню освіту»;

·              КУпАП (ст. 173-4 – булінг);

·              КК України (у випадках, коли діяння набуває ознак злочину);

·              Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;

·              Порядок реагування на випадки булінгу (затверджений КМУ).

Ключові законодавчі зміни:

1.            Визначення булінгу як систематичних дій (діяння або бездіяльність), що спрямовані на приниження, психологічний, фізичний, економічний чи сексуальний тиск.

2.            Запровадження адміністративної відповідальності (ст. 173-4 КУпАП).

3.            Обов’язок керівника закладу освіти:

·              створювати безпечне освітнє середовище;

·              невідкладно реагувати на заяви;

·              повідомляти поліцію та службу у справах дітей;

·              створювати комісію з розгляду випадків булінгу.

4.            Закріплення поняття «безпечне освітнє середовище».

5.            Розширення кола суб’єктів реагування.

Відповідальність може наставати не лише за сам факт булінгу, але і за неналежне реагування керівництва закладу освіти.

2. Множинність суб’єктів реагування та вибір ефективних способів захисту

Лектор наголошує на множинності суб’єктів:

·              керівник закладу освіти;

·              педагогічні працівники;

·              засновник закладу;

·              служба у справах дітей;

·              органи опіки та піклування;

·              поліція;

·              освітній омбудсмен;

·              суд.

Ефективні способи захисту:

1.            Подання заяви директору.

2.            Звернення до поліції (ст. 173-4 КУпАП).

3.            Оскарження бездіяльності керівника.

4.            Звернення до суду:

·              про відшкодування моральної шкоди;

·              про визнання бездіяльності протиправною;

·              про захист честі та гідності.

Підкреслено необхідність правильної кваліфікації: булінг ≠ конфлікт.

3. Докази і особливості доказування у справах про булінг

Особливості:

1.            Необхідність доведення систематичності.

2.            Встановлення дисбалансу сил.

3.            Наявність умислу.

Докази:

·              пояснення дітей;

·              пояснення батьків;

·              пояснення педагогів;

·              відео- та аудіозаписи;

·              скріншоти (у випадках кібербулінгу);

·              висновки психолога;

·              медичні довідки;

·              акти службових розслідувань;

·              протоколи поліції.

Варто звернути увагу на складність оцінки показань малолітніх та необхідність психологічного супроводу.

4. Дисциплінарна, адміністративна, кримінальна та цивільно-правова відповідальність: актуальна судова практика

1. Дисциплінарна:

Застосовується до педагогів та керівників за:

·              неналежне реагування;

·              приховування випадків булінгу.

2. Адміністративна (ст. 173-4 КУпАП):

Суб’єкти:

·              неповнолітні (з 16 років);

·              батьки (за дії дітей 14–16 років);

·              керівник закладу (за неповідомлення поліції).

Судова практика:

·              Справи про притягнення батьків до відповідальності за систематичні образи однокласника.

·              Справи щодо накладення штрафів на керівників закладів освіти за неповідомлення поліції.

·              Випадки закриття проваджень через відсутність систематичності.

3. Кримінальна:

Застосовується, якщо дії набувають ознак:

·              умисного тілесного ушкодження;

·              доведення до самогубства;

·              катування;

·              вимагання.

Лектор акцентує, що кваліфікація залежить від тяжкості наслідків.

4. Цивільно-правова:

Можливі позови:

·              про відшкодування моральної шкоди;

·              про відшкодування витрат на лікування;

·              про спростування недостовірної інформації.

Судова практика щодо:

·              стягнення моральної шкоди з батьків кривдника;

·              покладення відповідальності на заклад освіти у разі доведення бездіяльності.

5. Примирення сторін булінгу як спосіб припинення насильства. Медіація

Підкреслено, що примирення можливе лише:

·              за добровільної згоди сторін;

·              за відсутності тяжких наслідків;

·              за умови забезпечення безпеки потерпілої дитини.

Медіація розглядається як:

·              альтернативний спосіб врегулювання;

·              інструмент відновлення комунікації;

·              профілактика повторного насильства.

Особливості:

·              участь батьків;

·              залучення психолога;

·              недопустимість примусу до примирення;

·              першочерговість інтересів дитини.

Медіація не замінює юридичної відповідальності у випадках, коли склад правопорушення вже встановлений

Першоджерело   https://tinyurl.com/2nfnudhh